Зробити Prozorro ще прозорішим: що треба знати про останні зміни в системі?

Донедавна головну контролюючу функцію виконували громадські активісти, журналісти й народні депутати, які про підозрілі тендери інформували Державну аудиторську службу. Відтак у відомстві бралися за перевірку закупівель. Часто вже після того, як сторони домовилися, перерахували гроші й отримали товар.

Тепер усе повинно змінитися. У Prozorro запрацювала система, яка автоматично шукає підозрілі закупівлі, сортує їх за рівнем ризику й вивантажує в список, доступ до якого мають державні аудитори через власні електронні кабінети.

Як працює система?

Відтепер кожна закупівля буде автоматично аналізуватися на відповідність ризик-індикаторам. Їх можна поділити на дві умовні групи. Перша — це дотримання процедури: завантаження тендерної документації, електронний цифровий підпис, проведення допорогової закупівлі на суму, що перевищує визначену законом тощо.

Друга група — це так звані ймовірнісні індикатори, наприклад, коли замовник відхилив пропозиції всіх учасників закупівлі, крім переможця або вперше на допорогових закупівлях купує в одного й того ж постачальника товар на суму, близьку до граничного показника — 200 000 гривень.

Як формується рейтинг ризикових закупівель?

Кожен із 35 індикаторів має свою вагу — півбала для найсерйозніших і 0,1 для найменш кричущих ознак порушення. Наприклад, районна держадміністрація вирішила терміново придбати туалетного паперу на 500 тисяч гривень не через відкриті торги, а застосувавши переговорну процедуру. Так швидше й менше мороки з паперами. Бюрократичними. Ця ознака порушення отримає максимальні півбала. А невчасне роз’яснення щодо тендерної документації, за яким звернувся учасник торгів, потягне на 0,2 бала.

Кожна закупівля може потрапити одразу під кілька ризик-індикаторів. Водночас їхні бали додаються. Зрозуміло, що згори рейтингу будуть тендери, які набрали найбільшу кількість балів — там ймовірність порушень при закупівлі буде найвищою.

Ще один ключовий елемент для рейтингу — гроші. Якщо за ризик-факторами тендер набрав 0,5 балів, але сума закупівлі перевищує 10 мільйонів гривень, така історія буде пріоритетнішою за випадок на 100 тисяч гривень і з двома балами по ризик-факторах.

Що з цим робитиме Державна аудиторська служба?

Державні аудитори працюватимуть через індивідуальні електронні кабінети, куди система підвантажуватиме всі ризиковані закупівлі. Найважливіші будуть вгорі списку. Щодо кожного випадку закупівлі аудитор відкриває моніторинг і підтверджує, чи є порушення. Якщо висновок позитивний, замовник зобов’язаний за три дні усунути порушення і якщо зробить це, наслідків не буде. Інакше Держаудитслужба може організувати перевірку та за її результатами скласти адміністративний акт або ж звернутися до правоохоронних органів.

Щоб уникнути свавілля щодо замовників, рішення про відкриття моніторингу та результати після його проведення підписує безпосередній керівник аудитора й начальник регіонального відділення.

Моніторингом будуть займатися майже 300 аудиторів у центральному й регіональному відділеннях. І служба отримала добро від Кабінету міністрів розширити штат іще на 93 робітника. Який об’єм тендерів вони зможуть ефективно опрацьовувати щодня, стане зрозуміло найближчими місяцями.

А щоб аудитори добросовісно робили свою роботу, координатор проекту Dozorro Іван Лахтіонов обіцяє на початку 2019 року всі ризикові тендери завантажувати в модуль аналітики публічних закупівель. Так усі, хто забажає, зможуть побачити, чи аудитори «випадково» не заплющують очі на закупівлі, де від порушень аж в очах рябить.