За зачиненими дверима: про що говоритимуть Путін і Трамп у Гельсінкі

Про що говоритимуть Путін і Трамп? Чи пообіцяє американський лідер віддати Крим Росії та наскільки вагомими можуть бути наслідки зустрічі?

Зустріч тет-а-тет

Уперше Путін і Трамп офіційно зустрічалися торік на саміті G20 у Гамбурзі. Тоді вони проговорили близько години і, судячи з реакції, залишилися задоволені розмовою. Відтак у президентів були заплановані ще одні переговори — восени на економічному саміті у В'єтнамі. Та цього так і не сталося, начебто через те, що служби президентського протоколу не узгодили теми розмови. Натомість тоді Путін і Трамп мали декілька коротких бесід.

Отже, переговори в Гельсінкі стануть другою повноцінною зустріччю президентів. Сам Трамп називає її «найлегшою» серед усіх у липневому європейському турне. Президент уже відвідав саміт НАТО та побачився з британською прем'єркою Терезою Мей. Однак далеко не всі налаштовані так оптимістично.

Сенатор-демократ Роберт Менендес висловив побоювання, що Трамп ставиться до переговорів з Путіним надто легковажно: «Коли він каже, що це буде найлегша зустріч, він говорить про Росію як про конкурента. Росія не є конкурентом. На мій погляд, вона є ворогом».

Одним із вирішальних факторів є те, що Трамп і Путін найпевніше зустрінуться за зачиненими дверима, тет-а-тет. Журналіст «Радіо Свобода» в Брюсселі Рікард Йозвяк у коментарі Громадському розповів:

«Всі бояться цієї зустрічі. Вона може стати новою Ялтинською конференцією, де двоє людей поділять нехай і не Європу, але, можливо, Україну. Це лячно. На цій зустрічі лідери України та Європи не гратимуть жодної ролі. Єдині учасники цієї зустрічі — росіяни, які сядуть за стіл разом з американським президентом, доволі прихильним до них. І, що найстрашніше, Трамп і Путін говоритимуть наодинці. Якби я був українським президентом, я про це навіть не хотів би думати».

Ганна Шелест, головна редакторка видання Ukraine Analytica, додає: «Трамп достатньо емоційна людина, для нього дуже важливий особистий контакт: сприйме чи не сприйме він ту людину, яка веде з ним переговори. Якщо Путіну вдасться зачарувати Трампа, це може мати негативні наслідки».

Восени на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва Трамп та Путін планували зустрітися, але переговори так і не відбулися (на фото — російський президент Володимир Путін (ліворуч) та президент США Дональд Трамп (другий ліворуч) перед початком зустрічі лідерів на саміті APEC у  В'єтнамі, 11 листопада 2017 року) Фото: EPA-EFE/WALLACE WOON

Питання на столі

Найважливішим залишається те, про що саме президенти говоритимуть. Вочевидь (принаймні про це говорить західна преса та джерела у Вашингтоні) піднімуть найбільш актуальні питання російсько-американських відносин.

Передусім ітиметься про ймовірне зняття або хоча б пом'якшення американських санкцій. Хоча за законом Трамп не в праві цього зробити одноосібно, він може пообіцяти Путіну ініціювати таке рішення й внести його на розгляд Конгресу. Крім цього, Путін і Трамп можуть домовитися про символічний крок задля потеплішання відносин. Після взаємного вислання дипломатів протягом двох останніх років дипломатичні місії можуть відновити.

Ще один аспект, який турбує Росію, — військові навчання НАТО в Східній Європі, зокрема в Польщі та країнах Балтії. Особливо актуальним питання стало після саміту Північноатлантичного альянсу. У НАТО висловили побоювання, що після Гельсінкі Трамп може оголосити про замороження військової підтримки США в європейських країнах. На саміті в Брюсселі лідери Європи намагалися переконати його цього не робити.

Також Трамп пообіцяв поговорити з Путіним і про будівництво Північного потоку-2. На спільному брифінгу з Терезою Мей він назвав його «катастрофою для Європи».

Окремою темою для розмови стане й Україна. Раніше Трамп допускав імовірність визнання Криму російським. На запитання журналістів, чи можуть Сполучені Штати визнати Крим частиною Росії, Трамп відповів: «Побачимо». На саміті НАТО Трамп також ухилився від прямої відповіді на аналогічне запитання.

«Це цікаве питання, адже задовго до того, як я отримав цю посаду, президент Обама допустив це. Це було під час його президентства. Вони побудували міст у Крим, збудували порт для підводних човнів — це було за правління Барака Обами, я б не дозволив цього, але він дозволив. Що станеться з Кримом тепер, я не знаю, я не задоволений тим, що там відбувається. Але це відповідальність Обами», — сказав Трамп.

Очікується, що президенти говоритимуть і про війну на сході України та виконання Мінських домовленостей.

Наразі невідомо, чи підніматиметься на зустрічі питання звільнення українських політв'язнів Кремля. Після саміту Україна-ЄС голова Європейської Ради Дональд Туск заявив, що проситиме США, щоб звільнення українських політв'язнів стало однією з тем переговорів. А 13 липня, в день народження Олега Сенцова, у Twitter розпочали флешмоб, учасники якого закликали Трампа підняти це питання в Гельсінкі.

Під час спільної прес-конференції з прем'єркою Британії Терезою Мей Трамп розкритикував Євросоюз та Німеччину за згоду на будівництво Росією «Північного потоку-2» (на фото — Тереза Мей (ліворуч) та президент США Дональд Трамп (праворуч) після прес-конференції в Ейлсбері, Велика Британія, 13 липня 2018 року) Фото: EPA-EFE/CHRIS RATCLIFFE/POOL

Слово Трампа

Колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у колонці для Washington Post пише: хвилюватися слід, якщо Трамп обере для зустрічі з Путіним «сингапурський» стиль. Ідеться про «панібратську» зустріч з Кім Чен Ином у Сингапурі, після якої президент Америки доволі тепло відгукувався про північнокорейського лідера.

«Можливо, ми почуємо, що Путін — це людина, яку любить російський народ, що йому дійсно можна довіряти, що обидва лідери будуватимуть чудові стосунки і що попереду — щасливі дні … Права людини? Ну, це складне питання в багатьох місцях світу. Крим? Це не провина Путіна, це одна з тих багатьох речей, які зіпсував Барак Обама … А військові навчання НАТО в Європі є «провокаційними» і їх необхідно завершити», — пише Карл Більдт.

Водночас перед переговорами слід пам'ятати, що влада президента в США — не одноосібна, й усі важливі рішення повинні бути затверджені також Конгресом і Сенатом. Зокрема й зняття санкцій, зміни позиції щодо Криму чи війни на сході України.

Ганна Шелест пояснює: «США — це країна, в якій є баланс влади. І Сенат, і Конгрес налаштовані дуже прихильно як до НАТО, так і до України. У них не виникає жодних питань щодо анексії Криму, Мінських угод або необхідності санкцій. Зрештою, торік вони продовжили дуже жорсткі санкції проти Росії, всупереч позиції Білого Дому. Президент США має власну позицію, але це не означає, що це позиція всієї держави».

Отже, за зачиненими дверима Трамп може наобіцяти багато речей. Хоча це й не означає, що він дотримається слова. Водночас, якщо Трамп продемонструє бажання пом'якшити політику щодо Росії, це може стати сигналом для інших країн, зокрема і європейських: позиція президента США щодо Росії більше не є настільки жорсткою.