Прощання зі Степаном Гігою: у Львові сотні людей прийшли провести артиста в останню путь (ФОТО)

Про це повідомляє кореспондентка hromadske.

Чин похорону Степана Гіги розпочався о 14:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Напередодні там також провели заупокійну Всенічну.

Люди почали сходитися задовго до початку чину похорону. Попрощатися з артистом прийшли сотні людей, тому більшість перебували на вулиці.

«Це велика втрата для української культури і для усіх нас. У нас вдома жодного свята з родиною не було без його пісень. Його пісні уже стали народними. Ще важливо, що він ніколи не співав російською і завжди мав патріотичну позицію», — каже львівʼянка Марія.

Вшанувати пам’ять співака і композитора прийшли рідні, друзі, колеги, громадські та культурні діячі та просто небайдужі.

«Ми слухали і знали його пісні із самого дитинства. Останні кілька років на його концертах були повні зали. Особливо було багато молоді і дітей — він обʼєднував різні покоління. І дуже тішить, що він як артист встиг за життя отримати справжню популярність», — ділиться поціновувач творчості Степана Гіги Володимир.

«Сьогодні слуга Божий Степан прощається зі своєю родиною і своїми шанувальниками. Дякуємо йому за ту любов, якою він нас обдарував. Можливо він хотів написати ще більше пісень, можливо хотів би любити ще більше. Нехай його пісня буде завжди жити у нашому серці. Нехай наша українська спільнота буде відчувати у собі його любов», — сказав священник у своїй промові у храмі. 

Після прощання у храмі, домовину із тілом Степана Гіги привезли на площу Ринок, яка була вщерть заповнена людьми. 

Біля Львівської міськради процесію зустрічали депутати міської ради, чиновники, очільник Львова Андрій Садовий та голова ОВА Максим Козицький. Міський сурмач виконав прощальну мелодію «Яворини» для Степана Гіги, а люди оплесками провели кортеж в останню путь.

Після чину поминальної панахиди похоронна процесія вирушить на Личаківське кладовище, де артиста поховають на 75-му полі. Міський голова Львова розповідав, що Степан Гіга сам заповідав бути похованим на Личаківському цвинтарі у Львові.

Більше про життя і творчість Степана Гіги

Степан Гіга народився 16 листопада 1959 року в селі Білки на Закарпатті. Ще в дитинстві він був учасником ансамблю «Зелені Карпати», згодом став керівником цього колективу.

Він здобував освіту в Ужгородському музучилищі та Київській консерваторії. Під час навчання він також став солістом синтез-групи «Стожари» при Чернігівській філармонії. Крім того, артист працював солістом оперної студії Київської консерваторії, якою керував Дмитро Гнатюк — виконавець хітів 1960-х «Два кольори», «Пісня про рушник» та «Києве мій».

У 1988-му він став солістом Закарпатської обласної філармонії. Згодом, коли розпався його джаз-рок гурт «Бескид», Гіга почав займатись аранжуванням, писати пісні й невдовзі створив власну студію звукозапису GIGARecords.

Після початку повномасштабного вторгнення Степана Гігу накрила нова хвиля популярності — його «Золото Карпат», «Яворина», «Цей сон», «Друзі мої», «Я поклав своє кохання на вівтар» та інші пісні стали відомими серед молоді.

Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, а також отримав звання «Народний артист України».