100 тисяч на місяць, а більше — зась? Якими будуть ліміти на карткові перекази, які планує ввести Нацбанк

Наприкінці травня українці почули про план Національного банку запровадити обмеження на вихідні перекази між картковими рахунками — ідеться про ліміт у 100 тисяч гривень і 30 операцій на місяць для одного рахунку.
Таке майбутнє нововведення від НБУ викликало бурхливе обговорення та суперечки. Дехто звертає увагу на волонтерів — вони ж постійно проводять збори на потреби військових. Хтось непокоїться, що стане складніше фінансово допомагати стареньким батькам.
На кого справді можуть вплинути зміни: на законослухняних громадян чи на «сірий» ринок? Чи можна за потреби обійти ліміти? Та коли ж запрацюють нові обмеження? Відповіді — у матеріалі hromadske.
Які ліміти вводить Нацбанк?
В НБУ готують проєкт рішення, яким хочуть обмежити карткові перекази та запровадити граничні ліміти переказу грошей із картки на картку між фізичними особами. Йдеться про так звані P2P-операції — від людини до людини.
Очікується, що ліміти на P2P-перекази становитимуть 100 тисяч гривень і 30 операцій на місяць для одного рахунку. Йдеться саме про вихідні операції — коли людина надсилає кошти комусь на картку. Без будь-яких обмежень будуть доступні операції за реквізитами IBAN.
У коментарі hromadske в Нацбанку зазначили, що пропонують саме такі ліміти, ґрунтуючись на результатах дослідження операцій клієнтів семи найбільших користувацьких банків — на які припадає більш як 91% усіх кредиток.
Навіщо це все?
У Нацбанку наголосили, що зміни — не забаганка, а реакція на розповсюдження небезпечного явища на фінансовому ринку. Йдеться про використання банківських рахунків фізосіб як «транзитних» для переказу та «відмивання» незаконних коштів.
Ідеться про десятки тисяч рахунків і сотні тисяч осіб, які залучені у схемах для ухиляння від сплати податків під час війни, фінансування диверсій з боку рф чи терористичної діяльності, ведення незаконної господарської діяльності, сплати зарплат у «конвертах» тощо.відповідь Національного банку на запит hromadske
Нещодавно фахівці «CASE Україна» порахували, скільки держава втрачає через схеми з мінімізації податків в Україні. За оцінками аналітиків, йдеться щонайменше про 100 мільярдів гривень на рік через схеми з ПДВ, контрафакт, «сірий» ринок підакцизних товарів, заробітні плати «у конвертах» тощо. В НБУ наголошують, що це величезні суми, які могли б іти на фінансування армії, медицини, освіти й відбудови.
Запровадженням лімітів Нацбанк хоче розв'язати проблему з «дропами» — це коли люди за певну винагороду передають іншим доступ до реквізитів своїх рахунків. Через такі рахунки незаконно проходять мільярди гривень — і все через звичайні P2P-перекази.
Так, з осені 2023 року банки зафіксували аномальне зростання обсягів P2P-переказів по системі. За даними Нацбанку, на це явище вже звернули увагу представники Міжнародного валютного фонду й Ради нацбезпеки і оборони.
Через «орендовані» картки «дропів» за короткий проміжок часу проводять сотні Р2Р-переказів на суми, які не збігаються із заявленими доходами, що отримував клієнт. Наприклад, пенсіонер чи студент отримує та переказує через свій рахунок сотні тисяч гривень за кілька днів.
До речі, в НБУ зауважують, що платіжна історія такої людини після цього «зіпсована — це може створити проблеми з доступом до фінансових послуг у майбутньому».
А що буде зі вхідними переказами?
Окремі ліміти Нацбанк не планує вводити. Власне, це могло б ускладнити роботу волонтерів, які проводять критично важливі для наших Сил оборони збори.
Банки у своїй роботі застосовують ризикоорієнтований підхід, а для перевірки підозрілих операцій існує фінансовий моніторинг. Кожен банк самостійно розробляє для себе правила й алгоритми цього моніторингу.
В НБУ нагадують, що фінансова операція з приймання/виплати переказу/платежу готівкою на суму, що дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, має супроводжуватися копіями таких документів:
- документ, що посвідчує особу;
- довідка про присвоєння індивідуального податкового номера;
- заповнений опитувальник;
- додаткові документи, що підтверджують джерело походження коштів.
Економіст Олег Пендзин уточнює, що сума в 400 тисяч гривень підлягає під обовʼязковий фінансовий моніторинг. Водночас банк має право досліджувати операції клієнтів після будь-яких переказів — навіть на суми 10–15 тисяч гривень, якщо запідозрить у цьому шахрайські дії. Фінустанови самостійно ухвалюють рішення, чи є ризиковими операції, які проводять їхні клієнти.
Чи можна обійти обмеження?
Згідно з попередніми результатами уже згаданого дослідження Нацбанку, ліміт у 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів, а обмеження за сумою не вплинуть на 95% клієнтів.
Перевищувати ліміти можна, якщо надати банку документи, що підтверджують джерела походження коштів, і підтвердити причини переказів. Клієнт сам визначатиме, які документи надати банку для підтвердження.
Якщо у вас є нагальна потреба зробити переказ і зрозуміле пояснення, чому ви це робите, — ви приходите до банку, він знімає обмеження, і ви здійснюєте ті операції.Олег Пендзин, член економічного дискусійного клубу
Банки насамперед звернуть увагу на регулярні перекази — коли гроші йдуть раз за разом на один і той самий картковий рахунок. Однак низку переказів, як-от однопрізвищникам клієнта, які, найімовірніше, є його родичами, фінустанови можуть пропускати без пояснень.
«Якщо ви регулярно відправляєте кошти конкретній фізособі, яка, окрім вас, отримує гроші ще від кількох сотень людей, то я вам даю гарантію, що заблокують і ваш картковий рахунок, і його», — переконаний економіст Олег Пендзин.
Що стосується волонтерів, для них таке підтвердження відбуватиметься за вже наявними в банках процедурах. Ба більше, дехто вже підтвердив свій волонтерський статус раніше — у такому разі додаткових дій не вимагатимуть.
Якщо людині необхідно здійснювати перекази (наприклад, донати) більш як один раз на день або на суму понад 100 тисяч гривень на місяць, то завжди є можливість їх здійснювати за IBAN. Для цього потрібно лише попросити реквізити.
То як обмеження допоможуть економіці?
У Нацбанку очікують, що перешкоджання карткам «дропів» дозволить вивести з «тіні» частину капіталу та бізнесу.
В НБУ навели приклад регуляції азартних ігор: мовляв, у 2022–2023 роках суттєво виріс обсяг операцій на ліцензованих сайтах.
«У зв’язку із цим легальний азартний бізнес за 12 місяців 2023 року сплатив 10,4 млрд гривень податків, що більше ніж у 14 разів перевищило суму сплачених ним податків у 2022 році (0,73 млрд грн).
У лютому, березні, квітні 2024 року податкові надходження від грального бізнесу стабільно перевищували 1 млрд гривень (1,81 млрд грн, 2,02 млрд грн та 1,26 млрд грн відповідно)», — відзначають у Нацбанку.
Водночас гральний бізнес викликає дедалі більше нарікань від українців — тут і поширення ігрової залежності, і ухилення від сплати податків у повному обсязі, і робота повністю незаконних майданчиків.
Олег Пендзин вважає, що введення лімітів на перекази суголосні рішенню РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу. Гравцям онлайн-казино такі обмеження значно ускладнять перерахунок коштів.
«Я так розумію, це тільки перший крок. Тобто зміни однозначно на 100% питання не розв’яжуть, але формально започаткують дії для того, щоби унеможливити роботу онлайн-казино», — каже експерт.
Нацбанк уточнює, що пропоновані обмеження впливатимуть на перерахунок коштів гравцями саме на нелегальні казино, які використовують схеми з уже згаданими «дропами».
«На нелегальному казино гравець зможе здійснити 30 ставок на місяць. Зазвичай у людей, які залежні від гри, ця кількість значно більша», — пояснили в НБУ hromadske. В установі також зауважують, що ці обмеження не вплинуть на ліцензовані казино.
Коли введуть ці ліміти?
Нині рішення ще на етапі опрацювання. Орієнтовно обмеження можуть ввести приблизно наприкінці червня чи на початку липня 2024 року. До цього часу в Нацбанку хочуть провести зустріч із волонтерами, щоб вислухати їхню думку й почути всі за та проти.
Національний банк наголошує, що завчасно та відкрито поділився планами та вивчає думку громадськості — за потреби окремі деталі можуть змінити.
У відповіді на запит hromadske в НБУ додали, що такий механізм уже працював на етапі впровадження валютних обмежень після початку повномасштабного вторгнення. Мовляв, рішення коригували під час діалогу, щоб «максимально сприяти діяльності волонтерів та водночас не підважувати макрофінансову стабільність».
- Поділитися: