Відключення світла: де графіки, чому саме зараз і що буде далі

Де дивитися графіки?

Почнемо з найбільш нагального запитання. Найточнішу інформацію про графіки відключення світла ви знайдете на офіційних сайтах обленерго по вашому регіону —  список усіх — за посиланням.

Запити українців на дані про графіки вже «поклали» деякі сайти — серед них і оператор Yasno. Та коли він працює, там також можна знайти інформацію для Києва та Дніпра. Отримати сповіщення про відключення світла за конкретною адресою можна у застосунку «Київ Цифровий», якщо ви додасте потрібну вам адресу у свій профіль (туди можна додати декілька будинків: наприклад, дім і місце роботи). 

У столиці графіки подібні до тих, що були взимку 2022–2023-го: 4 години без світла, 3 години з можливим відключенням і 2 години з електрикою. У Дніпрі — одне відключення триматиме 4 години, але більше протягом доби не передбачено. У Львові та Ужгороді — теж по два відключення тривалістю по 2 години, але є ймовірність, що час без світла можуть збільшити. А от на Одещині відключення можуть бути двічі на день — сумарно 6 годин, але цей час теж може збільшитися.

Чому зимою не було відключень, а зараз є?

Хоч зиму 2023–2024-го вдалося пережити без масштабних блекаутів, вже навесні росіяни активізували удари по об’єктах енергетичної інфраструктури по всій країні. Такі атаки були комбіновані й виявилися складнішими для української протиповітряної оборони — ще й через брак систем ППО та ракет для них. 

18 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що росія вже знищила майже всю теплову електрогенерацію України. Для розуміння, частка ТЕС у генерації електрики становила близько 30%. Так було до великої війни, а зараз, очевидно, менше. Якщо торік дефіцит світла у весняно-літній період компенсували насамперед збільшенням потужності ТЕС та імпортом, то зараз із цим складніше.

Удари росіян були спрямовані й по гідроелектростанціях. Так, Каховську ГЕС окупанти підірвали торік у червні. Цьогоріч у березні обстріляли найбільшу в Україні ДніпроГЕС, а також цілили по Канівській та Дністровській гідроелектростанціях. Вже у травні стало відомо, що через обстріли припинили роботу дві українські ГЕС. Гідрогенерація до повномасштабного нападу давала близько 10% електрики.

Чому наслідки українці відчули зараз?

Від березня по травень 2024 року росіяни завдали 5 масованих ракетно-дронових ударів, основними цілями яких були саме українські електростанції. 

Крім того, постійно під атаками й розподільчі мережі — зокрема, підстанції «Укренерго». Виведення їх із ладу значно ускладнює процес заміщення в мережі потужностей однієї електростанції потужностями іншої — тоді цілі регіони можуть опинитися ізольованими від загальноукраїнської енергосистеми та зможуть живитися лише місцевими потужностями, які також часто виведені з ладу. 

Зараз в енергосистемі значний дефіцит, — пояснює директорка з комунікації «Укренерго» Марія Цатурян. Тобто споживання електроенергії в країні значно перевищує спроможності українських електростанцій її виробляти. Після російських атак додаткове навантаження спричинило ще й весняне похолодання.

Люди використовують обігрівачі й інші потужні електроприлади, особливо вранці та ввечері. Відповідно, споживання ще більше зростає.Марія Цатурян, директорка з комунікації «Укренерго»

Раніше, щоб покрити дефіцит, диспетчерський центр «Укренерго» використовував імпорт електрики та аварійну допомогу з Європи, а також обмеження для промисловості. Коли й ці заходи вже не могли покрити обсяг дефіциту, то для населення запровадили контрольовані відключення — щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми.

Як вони запроваджуються? «Укренерго» визначає ліміти споживання для кожної області й передає це до відповідних обленерго, а вже ті формують графіки відключень і повідомляють про них споживачам. Такі графіки станом на 16 травня діють у всіх регіонах України.

Щойно незабаром потеплішає, ситуація має покращитись. Але згодом і потепління стане додатковим навантаженням на енергетику: літня спека може спричинити наступну хвилю дефіциту та планові відключення світла. Замість обігрівачів електрику активно споживатимуть кондиціонери.

Потепління не відновить розбиті електростанції. До того ж літо — сезон пікових навантажень на енергосистему через спеку. Якщо у нас не буде інших інструментів для покриття дефіциту, то можливі відключення електроенергії, короткострокові, планові, як зараз.Марія Цатурян, директорка з комунікації «Укренерго»

Водночас в «Укренерго» запевняють, що робитимуть усе, щоб цього не сталося, та залучатимуть усі інструменти для компенсації дефіциту.

То на що чекати?

Директорка з комунікації «Укренерго» наголосила, що точно передбачити ситуацію на літо й на наступний опалювальний сезон складно. Компанія прораховує всі сценарії, але надалі все залежатиме передусім від двох чинників: можливих повторних обстрілів і спроможності енергетиків відновлювати вже пошкоджені обʼєкти.

А ще є нюанс з атомною енергетикою. Так, до великої війни частка АЕС у загальній генерації складала до 60%. Водночас нині найбільша електростанція — Запорізька в Енергодарі — окупована росіянами, а її реактори не виробляють електрику для загальної енергосистеми.

Також улітку наші атомні електростанції традиційно готують до зими: змінюють паливо, проводять перевірки тощо. Тому реактори поступово виводитимуть з роботи, а потім поступово повертатимуть — це теж може впливати на ситуацію.

Поки ж енергетики відновлюють пошкоджені обʼєкти, в «Укренерго» закликають населення та бізнес ощадливо споживати електроенергію. І попереджають, що ситуація із дефіцитом може повторитися.

Тим часом радник прем'єр-міністра та член наглядової ради «Укренерго» Юрій Бойко заявив, що відключення світла можуть тривати до серпня-вересня. За його словами, взимку дефіцит в енергосистемі буде навіть за теплої погоди, бо шансів повністю відновити знищену генерацію немає.

Як ми можемо допомогти енергетикам?

Щоб підтримати безпечну роботу енергосистеми, в «Укренерго» радять:

• не вмикати обігрівачі та кондиціонери з 19:00 до 22:00;
• не користуватися одночасно кількома потужними електроприладами: пралкою, пилосмоком, бойлером, електроплитою, чайником тощо;
• вимикати освітлення та електроприлади, якими ви не користуєтеся саме зараз.

Бізнес та промисловість також можуть заощаджувати: приміром, зменшити освітлення зовнішньої реклами, вітрин, вивісок і гірлянд. Особливо це може допомогти у пікові для системи вечірні години — з 19:00 до 22:00. А ще — переглянути виробничі процеси з урахуванням ощадливого споживання електрики.