У 2017-му дати світові приклад того, як можна протистояти поширенню «фейкових новин», вирішили німці. Для них ця боротьба має особливе значення у зв'язку з парламентськими виборами восени. Тамтешні політики зробили висновок із досвіду останньої президентської кампанії в США.

За визначенням Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки, в цій країні діє російська пропаганда, що переслідує чимало цілей: послабити чи дестабілізувати німецьку політичну систему, посприяти екстремістським угрупованням і партіям, ускладнити роботу федеральної влади та вплинути на політичну дискусію.

Для досягнення цих цілей Кремль застосовує різні методи інформаційного впливу й значні фінансові ресурси, зокрема «фейкові новини».

За словами політолога Андреаса Умланда, значний вплив на німецьку громадськість мають новини, що поширюються в соцмережах. Зрештою, нині це глобальний тренд. Ця інформація, а часом і дезінформація грає на емоціях і підриває довіру до раціональної дискусії.

Здебільшого в німецькому сегменті інтернету від фейків страждає канцлер ФРН Анґела Меркель, розповідає Олександр Голубов, український журналіст, що співпрацює з державною телерадіокомпанією Deutsche Welle.

Міністр юстиції ФРН Гайко Маас закидає соцмережам поширення великої кількості недостовірної інформації.

Маас наполягає: соціальні мережі повинні стежити за стрічками новин і миттєво видаляти наклепи, що підлягають судовому переслідуванню. Окрім того, міністр переконаний, що мова ворожнечі у мережі повинна розглядатися німецькими судами на такому самому рівні, що й звичайні публічні висловлювання.

Пошукова система Google відреагувала на звинувачення, виділивши значні кошти організаціям, що перевіряють факти. До неї приєднався і Facebook. У листопаді 2016 року qjuj керівництво почало боротьбу з «фейковими новинами». Втім, засновник Марк Цукерберг зауважив, що, прагнучи протидіяти брехні, вони не хочуть стати «арбітрами того, що є правдою».

Представники Corrective перевіряють достовірність інформації в публікаціях на Facebook, які користувачі позначають як суперечливі. Якщо інформація виявляється неправдивою, її маркують ярликом «сумнівно». Така публікація супроводжуватиметься спеціальним коментарем з приводу достовірності.

Водночас, експерт припускає, що цьому методу будуть чинити опір. Наприклад, інтернет-тролі масово позначатимуть як суперечливі об'єктивні й перевірені новини.


Водночас, Олександр Голубов додає, що урядові ініціативи у сфері протидії «фейковим новинам» і російській пропаганді німецькі медіа зустрічають вкрай обережно. Цензури ніхто не хоче.

У січні 2017-го Міністерство інформаційної політики України звернулося до адміністрації Facebook з проханням запустити в українському сегменті соцмережі механізм протидії «фейковим новинам». Державний секретар МІП Артем Біденко повідомив Громадському, що регіональний офіс Facebook у Центрально-Східній Європі наразі обробляє український запит.

Потужним трендом останніх місяців є посилення кібератак. Мішенню стають державні інституції, великі політичні гравці та носії потенційно секретної інформації.

Спецслужби різних країн доводять, що за багатьма з нападів стоїть Росія, використовуючи хакерство як засіб невидимої війни. Wikileaks, Сноуден, злами та злиття інформації – це тільки частина великої картини.

Під час американських виборів росіяни зламали сервери Національного конвенту Демократичної партії в США та використали злиті мейли Гілларі Клінтон в інформаційній кампанії проти неї. Американські спецслужби навіть підготували звіт про масштабне втручання, що вивів з рівноваги президента Трампа.

Наприкінці січня цього року стало відомо, що російські хакери зламали сервери Міністерства закордонних справ Чехії. Зловмисники мали доступ до мейлів протягом року, вільно ковзаючи скриньками 168 працівників міністерства, зокрема самого міністра Любомира Заоралека. Вкрадена інформація також могла стосуватися інших країн ЄС та НАТО.

Жертвою атак також стало МЗС Італії. Напад тривав близько 4-х місяців навесні минулого року. Версія про російський слід і в цьому випадку вважається основною. Інтерес Росії може полягати в тому, щоб зрозуміти італійську політичну «кухню», аби вплинути на парламентські вибори. Є ймовірність, що позачергові вибори відбудуться влітку 2017-го. Її мрія - привести до влади в Італії своїх союзників: партію «Рух п'яти зірок» Беппо Ґрілло чи партію «Вперед, Італія» Сільвіо Берлусконі.

Жертвами російських атак в останні роки також ставали Німеччина, Нідерланди, Болгарія, Чорногорія. Список можна продовжувати.

Як реагує Європа? Поки повільно. Але, схоже, розуміння загрози зростає. Майкл Феллон, британський міністр оборони, нещодавно вказав на Кремль як ініціатора інформаційної війни. Він вважає, що НАТО має реагувати.

У відповідь на загрози інформаційної війни Британія вирішила виділити 700 мільйонів євро, що, схоже, є першим кроком великих європейських країн у цьому напрямку. У Нідерландах, у відповідь на загрозу російських хакерських атак, бюлетені на майбутніх виборах будуть рахуватися вручну

Чи це допоможе? Ми скоро про це дізнаємося.

Епоха пост-правди поширюється разом з новими технологіями, які створюють нову реальність. Але не завжди ці технології несуть тільки дезінформацію і загрози.

Одним із трендів 2017-го року може бути бум технології віртуальної реальності (VR). Піонером тут є Samsung: у різних містах світу, зокрема, й у Києві, під його егідою відкриваються кінотеатри віртуальної реальності. Тут немає екранів, натомість є пристрій Samsung Gear VR, який дозволяє бачити абсолютно інший світ.

Етичні стандарти створення, виробництва та використання роботів у сучасному світі досі не визначені. Відповідальність дослідників та дизайнерів у кращому разі регулюють різні дотичні до цієї сфери закони.

Водночас, люди використовують щодалі більше носіїв штучного інтелекту: за даними Міжнародної федерації роботів, у період між 2010 та 2014 роками щороку в середньому кількість продажів роботів у світі зростала на 17 %, окремо у 2014-му – на 29 %.

Можна припустити, що за певних обставин машинний інтелект може виходити з-під контролю, а його розробники й користувачі з якихось причин можуть бути не в змозі реагувати на створювані ним загрози. Ті, хто від цього постраждає, - випадкові свідки, перехожі, користувачі інтернету - фактично жодним чином не захищені.

Про це задумалися, зокрема, коли торік на виставці China Hi-Tech Fair робот Little Chubby після того, як його залишили без нагляду, почав неконтрольовано пересуватися й врізався в скляну палатку, травмувавши одного з відвідувачів.

У Європейському Союзі усвідомили ці загрози й почали реагувати. Нині там готують законопроект, що регулюватиме взаємини роботів та людей. 16 лютого цього року Європарламент проголосував відповідні рекомендації.

Політик наголошує, що для неї було також важливо зробити в законопроекті акцент на тому, що неприпустимо прирівнювати робота до людини.

Наразі у ЄС розмірковують над створенням спеціальної агенції з роботів і штучного інтелекту.

Сучасні тренди можна розглядати не лише в лінійній проекції промислового прогресу (штучний інтелект) чи інформаційного регресу (фейки й пост-правда). Певні трендові процеси мають циклічну природу. Так, уже понад століття жінки у різних формах і на різних рівнях відстоюють свої політичні й соціальні права. І сьогодні здається, ніби історія повторюється.

Вже понад півстоліття в США діє Акт про рівну оплату праці жінок і чоловіків (1963). У багатьох країнах ЄС були ухвалені закони, які запроваджують квоти для жінок в державних органах управління, парламентах, наглядових радах підприємств. Втім, досі за ту саму роботу жінки й далі отримують відчутно менше чоловіків навіть у найбільш розвинених країнах.

Німецький уряд вирішив у 2017-му запропонувати новий-старий метод вирішення цієї проблеми. Федеральна міністра сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді Мануела Швейзіґ готує законопроект, що наділяє жінок правом запитувати у своїх працедавців, скільки заробляють їхні колеги-чоловіки. У цій країні загальний розрив в оплаті праці представників різних статей сягає 21 %.

Втім, ті, хто загалом підтримують такий директивний спосіб вирішення проблеми, також критикують цей законопроект. Він стосуватиметься лише підприємств, де працює понад 200 людей. Зрештою, закон не вимагатиме платити чоловікам і жінкам ті самі гроші за однакову працю. Він лише дозволить останнім запитувати, скільки заробляють їхні колеги протилежної статі.