«Автомобіль — не розкіш, а засіб збереження життя». Як працюють автосервіси у прифронтових містах

Харків

Директор «Бош Авто Сервіс МІГОМ» Самвел Оганесян народився і виріс у Харкові. Автомобілями зацікавився, коли вчився в автодорожньому університеті: прочитав про досвід постійного вдосконалення виробництва на прикладі Toyota — і поставив собі за мету працювати в цій компанії.

«У 2012-му я опинився в автосалоні Toyota і невдовзі почав там працювати, — розповідає Самвел. — Ми здавали автомобілі в оренду і напрокат. Я хотів зробити технічне обслуговування й ремонт автомобілів швидшим, не відвозити їх в інші автосервіси. У 2020-му, коли почався карантин, ми заїхали в цю будівлю й облаштували станцію техобслуговування».

Спочатку в автосервісі проводили технічне обслуговування автомобілів, замінювали мастило, знімали агрегати й робили невеликий поточний ремонт. Згодом спектр послуг розширився: почали робити шиномонтаж, розвал-сходження, фарбувати й рихтувати автівки. Малярно-рихтувальний цех відкрили за лічені дні до великої війни.

24 лютого 2022 року Самвел прокинувся о четвертій годині ранку. Досвід дружини, яка до 1997 року жила в Нагірному Карабасі, став у пригоді: подружжя мало зібрану тривожну валізу й повні баки бензину в автівках.

Невдовзі почали волонтерити. «Ми з родичами організували цех, випікали вірменський лаваш і відвозили по станціях метрополітену, де ховалися містяни, — згадує Оганесян. — Наші водії працювали у службі таксі, розвозили пасажирів. Ми возили на роботу працівників наших партнерів — великої мережі аптек».

Виїжджати з Харкова подружжя не планувало, аж поки 1 березня 2022 року в будівлю Харківської обласної адміністрації не поцілила ракета. Тоді Самвел відвіз дружину із сином до Івано-Франківська, а сам повернувся до Харкова.

«Думки щодо перенесення бізнесу за межі Харківщини якщо й були, то недовго, — каже він. — Проте моторошно було багато разів. Чимало автосервісів постраждало через обстріли. Тут порівняно безпечний район, але разів чотири-п’ять і тут бувало дуже гучно: були “прильоти” поруч».

В кінці березня 2022 року Самвел, попри постійні обстріли Харкова, почав відновлювати бізнес і заново збирати команду. Мотивували запити від постійних клієнтів, які не виїжджали з міста. Згодом більшість співробітників повернулися до роботи.

«Наш міський голова Ігор Терехов закликав бізнеси повертатися. Й саме тоді — 20–23 березня — я кидаю це відео в робочий чат і пишу: “Хто зі мною?”. Двоє написали: “Я”, — розповідає Самвел. — Анатолій тоді працював у СТО водієм, уже потім він став майстром-приймальником. Він був першим, кого я вмовив працювати. Потім механіки по черзі почали виходити на роботу. Зараз працюють 26 людей».

Після відновлення роботи наприкінці березня 2022 року в автосервісі спочатку надавали послуги безплатно; брали гроші лише за запчастини, які ставили на автівки. Відновлювали багато машин, що постраждали через російські обстріли.

«Комендантська година починалася о четвертій чи п'ятій вечора. Поруч є підвал, перший місяць ми ховалися там під час повітряних тривог. Маскувалися, всі вікна були зашторені, навіть невеликі сигнальні елементи заклеїли, — згадує Самвел. — Коли ми відновили роботу, багато клієнтів дякували, бо на початку війни єдиний актив, який вони мали — це автомобіль, і він мав бути в ідеальному стані, щоб проїхати п’ять тисяч кілометрів».

Найважче було налагодити постачання запчастин. Тоді працювало обмаль постачальників. Спочатку кур'єри автосервісу від'їжджали на склади, забирали запчастини й привозили до СТО. Потім почали з'являтися доставлення запчастин до сервісу.

«На початку багато постачальників не працювали або працювали з Києва чи Львова; також незрозуміло працювала пошта, — розповідає приймальник Анатолій. — Ти не міг сказати клієнту, що запчастини надійдуть через два дні, бо кажеш “два”, а вони приїжджають через п'ять. Бувало, що деталі були потрібні терміново, і директору доводилося їздити на своїй автівці в Дніпро та назад».

Зараз проблем із доставленням запчастин немає. Єдина прикрість — подорожчання імпортних деталей через зростання курсу валют.

«Завдяки нашим партнерам Bosch ми відновили показники, що були до повномасштабної війни, бо покращилась доставка запчастин, — каже Самвел. — Bosch має склад запчастин в Україні; ми повідомляємо про потребу в певних запчастинах на складах постачальників, і вони вже формують складський запас».

До блекаутів, що почалися після обстрілів критичної інфраструктури восени 2022 року, СТО підготувалася заздалегідь. Перший генератор інтуїція підказала Самвелу купити ще в липні того самого року. А восени він став у пригоді.

«Щодня у нас вимикали світло з 10 до 13 години, а це найбільш навантажений час для автосервісу, — каже Оганесян. — Тому хлопці вирішили виходити на роботу раніше».

Сьогодні найчастіший запит у СТО — діагностика ходової, яку тут роблять без черги. Також серед найбільш популярних — розвал-сходження, шиномонтаж, комп'ютерна діагностика. За час великої війни запити клієнтів змінилися, а платоспроможність упала. «Люди відкладають купівлю нових автівок, — розповідає Самвел. — Менше стало і клієнтів, і запитів на ремонт. Якщо перше питання до війни було: “Скільки це коштує?”, то зараз — “Чи є у вас фахівець, який мені допоможе з тим або іншим?”».

Водночас рівень задоволеності клієнтів, стверджує Самвел, сягає 97%. Власниця Toyota Camry і постійна клієнтка автосервісу Анна — серед задоволеної більшості. До цієї СТО вона почала заїжджати ще до великої війни. Повернувшись до Харкова у травні 2023 року, далі обслуговувалась тут. Сьогодні заїхала сюди через тріщину у склі.

«Якість на найвищому рівні: у мене є свій майстер, якому я можу зателефонувати й сказати: “Тут щось коїться”, — каже вона. — І коли виникло питання до ходової — десь десять тисяч кілометрів я проїхала за пів року, і щось там стукало, — віддала майстру ключі: “Зроби з тим щось”. Він зробив. Майстер телефонує і каже: “Тобі час на ТО”. Я дякую і приїжджаю».

Під час війни автосервіс у Харкові продовжує розвиватися. Будують додаткові рихтувальний та агрегатний цехи, розширюють кузовний, планують більше заглиблюватись у процес діагностики автівок, бо це, за словами майстрів, ключ до розв’язання 99% проблем. Розвиток сповільнює дефіцит кадрів, зокрема механіків.

«Ми планували будувати нові приміщення, нові станції швидше, але не маємо змоги, бо багатьох людей мобілізують, — зізнається Самвел. — Механіки питають, чи можна прийти на співбесіду, а через три дні надсилають фото в камуфляжі».

Самвел вважає, що бажання керівників залишатися та працювати в Харкові стає поштовхом для бізнесу, який, попри війну, не тільки відновлює роботу, але й зростає.

«Коли я повернувся до Харкова, пішов до улюбленої кав'ярні, — згадує Самвел. — Власник мив вітрину й кавомашину. За війну він відкрив уже вісім чи дев’ять кав'ярень. Чому? Бо був тут, надихав своїм прикладом, зміг зібрати команду. Тому бізнеси, керівники яких залишилися в Харкові, не лише повністю відновили роботу, а й почали зростати. Бачу мету — не бачу перешкод».

Чернігів

«Бош Авто Сервіс Автоком-Сервіс» працює в Чернігові з 2008 року. Підприємство є мультибрендовим та обслуговує різні види транспорту. «Ми ремонтуємо автівки від “жигулів” до тягачів Volvo Euro 6, — пояснює керівник сервісу Анатолій Редька. — Обслуговуємо ходову, ремонтуємо автоматичні трансмісії, замінюємо мастило, робимо капітальні ремонти двигунів, паливної апаратури тощо». Важливими клієнтами сервісу є аграрії.

Спочатку автосервіс став офіційним представником Isuzu, Hyundai та інших брендів, згодом також — сервісним центром Bosch.

«Я побачив у цьому багато плюсів, — наголошує Редька. — Можна навчити персонал і підвищувати його кваліфікацію. Зараз і я як керівник, і майстри проходимо тренінги онлайн. Bosch надає програмне забезпечення, передові технології та є виробником багатьох запчастин. Завдяки цьому в нас більшає клієнтів».

Першого дня повномасштабного вторгнення керівник підприємства прокинувся о п’ятій годині ранку й невдовзі поїхав на роботу. «Дружина розбудила мене, бо зателефонувала дочка, яка тоді була за кордоном, — згадує Анатолій. — Вийшов на балкон і чую, що під Черніговом уже йдуть бої, лунають вибухи. Навіть думки не було виїжджати — від себе не втечеш. О восьмій годині ранку приїхав на роботу, працівники зібралися, й постало питання, що робити далі».

Поки Чернігів був в облозі, працювати було небезпечно, тож автосервіс призупинив роботу. У будівлю прилітали фугаси, касетні снаряди, «град»; загинув охоронець. Проте вже із середини квітня 2022 року, коли окупанти відступили із Чернігівщини, автосервіс відновив роботу. Ремонтував пошкоджені внаслідок бойових дій автівки, зокрема агротехніку.

«Поки підприємство не працювало, були дзвінки від клієнтів, — розповідає керівник автосервісу. — Була весна, аграріям саме потрібні ремонти, бо в них посівна. Наше підприємство, мабуть, єдине в регіоні, яке обслуговувало їх у повному обсязі. В аграріїв багато техніки побило, посікло. Ми чимало відновили».

Перші дні після відновлення роботи автосервіс мав проблеми з логістикою. Проте на допомогу прийшли конкуренти.

«В Чернігові між компаніями здорова конкуренція, ми допомагаємо одне одному, — каже Редька. — До нас звертаються — ми надаємо запчастини, ми звертаємося — нам надають. Коли ж логістика налагодилась, стало краще».

До блекаутів СТО в Чернігові також підготувалася заздалегідь: кілька років тому придбали дизель-генератор. Тож ремонтувати й обслуговувати автомобілі тут не припиняють. Зараз, поки канікули, ремонтують шкільні автобуси.

«Наша СТО — це надійність, якість, швидкість і любов до справи, — каже Анатолій. — Наш колектив — як сім'я: намагаємося допомагати одне одному в усьому. Я вважаю, що наша команда робить внесок у перемогу».

Нині ситуація в Чернігові краща, ніж у прифронтових і прикордонних містах, проте обласний центр не припиняють атакувати «шахеди». За два з половиною роки великої війни, вважає Редька, містяни не лише адаптувалися, але й змінилися на краще. «До повномасштабного вторгнення у деяких були думки, мовляв, “россия — братья”, — пояснює він. — А зараз Чернігів — проукраїнське місто, і багато людей переходять на українську».

На майбутнє автосервіс та його співробітники мають багато планів. «Перше — потанцювати на могилі путіна, — всміхається Редька. — А взагалі — розвиватися далі. Тим більше, що технології не стоять на місці: наприклад, зараз багато хто переходить на електромобілі — ми також плануємо почати їх ремонтувати».