Правозахисник про призупинення надання консульських послуг призовникам: «Такий "совковий" примус спрацює негативно»

Ілюстративне фото. Директор громадської спілки «Українська Гельсінська спілка з прав людини» Олександр Павліченко
Ілюстративне фото. Директор громадської спілки «Українська Гельсінська спілка з прав людини» Олександр ПавліченкоОфіс президента України

Доручення Міністерства закордонних справ України про те, щоб в українських консульствах перестали приймати документи у громадян призовного віку на отримання консульських послуг, не стимулюватиме військовозобов'язаних повернутися на Батьківщину й оновлювати свої облікові дані, вважають в Українській Гельсінській спілці з прав людини (УГСПЛ).

Про це йдеться у матеріалі hromadske «"Призовник? До побачення!". Чому консульства більше не приймають чоловіків з України та чи допоможе це армії».

«Це ніяким чином не розв'яже проблему зі стимулом для тих, хто є військовозобов'язаними, повернутися і відбути процедуру, яка передбачається, — звірки даних для того, щоб їздити в Україну, пройти комісії, отримати дозвіл на те, що вони не будуть призвані», — вважає правозахисник.

Він відзначає, що ті чоловіки, які нині законно перебувають за кордоном і мають на це дозвіл, зможуть приїхати в Україну, пройти потрібні процедури й повернутися назад. А от ті, хто перебуває там незаконно, просто уникатимуть будь-яких контактів з Україною — і консульських послуг також.

Олександр Павліченко також звернув увагу, що ані в дорученні, ані в законі не прописані дії консульств у «надзвичайних випадках» — коли йдеться про ДТП, катастрофи й інші нещасні випадки за участі українців — коли необхідна поява консула й забезпечення його послуг.

«Чи будуть консули в екстрених випадках з'ясовувати: пройшла та чи та людина процедуру й перебуває тут уже після її проходження? Коли лежатимуть, наприклад, 10 поранених, а з них 5 чоловіків, вони їм не надаватимуть необхідних послуг?» — каже директор УГСПЛ.

На його думку, такі обмеження не призведуть до масового обліку та повернення чоловіків, які ухиляються від мобілізації за кордоном, але негативно спрацюють на імідж держави у світі.

«Отакий суто “совковий” примус, який застосовується, він спрацює негативно... Я думаю, що це може простимулювати певні процеси, наприклад, виходу з українського громадянства або навіть набуття іншого громадянства без виходу з українського громадянства. Просто люди будуть забувати про свої українські громадянства, втрачаючи зв'язок з Україною», — додав Павліченко.

Про що йдеться?

У деяких українських консульствах перестали приймати документи у громадян призовного віку на отримання консульських послуг. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, що так виконують законодавство України щодо мобілізації.

«Як це виглядає зараз: чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна», — каже Кулеба.

На його думку, перебування за кордоном не звільняє громадянина від «обовʼязків перед Батьківщиною», зокрема щодо оновлення своїх даних у військкоматах, і саме тому, за його словами, він доручив припинити надання деяких послуг таким людям.