МВС не хоче виплачувати компенсацію постраждалим через розстріли під час Революції гідності

Про це повідомив кореспондент hromadske із зали суду.

Так, суд першої інстанції задовольнив позови до МВС як до особи, яка несе цивільноправову відповідальність за дії обвинувачених «беркутівців» та зобовʼязав виплатити постраждалим компенсації у розмірі від 20 тисяч грн до мільйона. Натомість міністерство подало апеляцію.

Представник відомства під час засідання 5 липня заявив, що МВС «не завдавало шкоди потерпілим». Він назвав «хибною» думку суду першої інстанції про залучення МВС як сторони через те що ГУ МВС перебуває на стадії ліквідації.

«Так, вони не хочуть [виплачувати компенсації]. Вони (представники МВС — ред.) посилаються на те, що безпосередній роботодавець обвинувачених — це ГУ МВС в місті Києві, яке, на їхню думку, є окремою юридичною особою і має окремо нести відповідальність за свого працівника», — зазначив у коментарі hromadske прокурор Офісу генпрокурора Ігор Земсков.

І зауважив, що ГУ МВС у Києві ще з 2016 року перебуває на стадії ліквідації.

«Можливо, ось-ось вона вже буде ліквідована. На мою думку, суд першої інстанції правильно оцінив саме представника МВС, тому що ГУ МВС є в складі МВС, це не окремі якісь державні органи, це все один орган, просто така от юридична структура, на жаль, у них», — додав він.

Як просувається справа?

Київський апеляційний суд вже пів року розглядає апеляцію на вирок п'ятьом «беркутівцям» у справі про розстріл протестувальників під час Революції гідності 20 лютого 2014 року.

Прокурор у цій справі, Земсков Ігор, каже, що як для апеляції, справа рухається достатньо швидко. Тому що в апеляційному суді, тим більше Київському апеляційному, зазвичай все відбувається не дуже швидко: можуть призначати одне засідання на два місяці. Натомість у розгляді справи про розстріл — два засідання на місяць.

«За цей час ми пройшли повністю апеляційні скарги, висловились всі апелянти, всі відповідачі цивільні, цивільні позивачі з приводу своїх вимог в апеляційних скаргах. Дякую суду, до речі, за те, що дали можливість з повнотою висловитись про порушення, які на нашу думку, були допущені судом першої інстанції», — зазначив прокурор.

На запитання, коли може бути крапка у цій справі, він відповів так: «На жаль, не можу такого сказати. Орієнтовно, у наступному році».

Детальніше про справу

Святошинський райсуд Києва 18 жовтня 2023 року визнав винним у масових убивствах беззбройних громадян, учасників акцій протесту, заступника командира полку «беркутівців» Олега Янішевського — йому призначили довічне увʼязнення.

Крім того, вирок тоді оголосили ще чотирьом «беркутівцям» київської спецроти. Так, Павлу Аброськіну та Сергію Зінченку суд призначив 15 років ув'язнення.

Олександра Маринченка визнали винним у перевищенні службових повноважень. Суд призначив йому 5 років за ґратами, утім він уже «відбув» основне покарання, перебуваючи в СІЗО.

За всіма статтями обвинувачення суд виправдав колишнього міліціонера Сергія Тамтуру.

Судовий розгляд у суді першої інстанції тривав майже 6 років: з травня 2016 року до листопада 2022 року. З того часу, майже рік, суд присяжних перебував у нарадчій кімнаті. Вирок, який оголосили 18 жовтня 2023 року, має обсяг 1 714 аркушів.

За шість років провели 320 судових засідань, дослідили 48 епізодів вбивств та 80 епізодів замахів на вбивства. Суд допитав 245 людей, зокрема потерпілих, свідків серед правоохоронців та протестувальників, експертів, обвинувачених тощо.

Усіх п’ятьох обвинувачених — Янішевського, Аброськіна, Зінченка, Маринченка та Тамтуру — у 2019 році обміняли на українських полонених. У лютому 2020-го Олександр Маринченко і Сергій Тамтура повернулися до Києва, а решта «беркутівців» продовжує переховуватися. У жовтні 2020 року Янішевського, Зінченка та Аброськіна суд оголосив у міжнародний розшук. Цих трьох ув’язнили заочно.