Соціологи розповіли, чому українці можуть вважати мобілізацію несправедливою

Про це йдеться в соціологічному дослідженні «Мобілізація сердець і умів: побоювання та сподівання українців щодо військової служби».

Серед опитаних є консенсус, що мобілізація нагальна, бо існує нестача кадрів. Водночас більшість респондентів оцінили процес мобілізації як принципово несправедливий. Часто вказували на відчутну нерівність між бідними й заможними, коли останні мають більше шансів уникнути мобілізації, наприклад, через звʼязки чи хабарі.

Також частина опитаних вважає, що мобілізація у селах та містах відбувається непропорційно.

Серед інших причин, через які опитані сприймають мобілізацію як здебільшого несправедливу, — непритягнення до відповідальності працівників ТЦК за незаконні дії, призов людей з певними проблемами зі здоров’ям або інвалідністю, а також нібито:

• відправлення людей на фронт без урахування їхніх спеціальних знань та вмінь;
• вимушеність солдатів купувати військове спорядження власним коштом через його брак або низьку якість;
• «звільнення» від мобілізації співробітників силових структур.

Експерти зазначають, що молодші респонденти, які ще не досягли призовного віку, непропорційно більше відчувають незахищеність, зокрема фінансову, ніж інші групи опитаних.

Водночас один з ветеранів підкреслив, що мобілізація за своєю суттю не може бути по-справжньому справедливою, адже вона апріорі заперечує свободу вибору людей.

Як наголосили експерти, відповіді опитаних свідчать про те, що боротьба України за виживання залежить від того, чи вдасться виправити цей брак справедливості. І нині в країні триває дискусія, як цього досягти.

Також соціологи зробили висновок, що невдачі щодо мобілізації, які відчувають українці, викликають занепокоєння та напругу в суспільстві, а хронічна невизначеність і відчуття відсутності контролю можуть деморалізувати військовозобов’язаних українців. Зокрема, йдеться про безстроковість контрактів, тобто неясність, скільки доведеться служити.

«Створення відчуття контролю в часи непевності, а також створення можливостей відчути бодай якийсь контроль саме під час рекрутингу можуть знизити рівень тривожності й мотивувати населення, травмоване війною, приєднатися до лав армії», — йдеться у висновках.

Про дослідження

Дослідження проводилося під керівництвом організації «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» у співпраці з «Харківським інститутом соціальних досліджень».

Дані дослідження ґрунтуються на матеріалах 17 глибинних онлайн-інтерв’ю і трьох фокус-груп, що були проведені в березні та квітні 2024 року на території України.