Кличка закликали заборонити закривати річку Либідь у колектор. Він заявив, що аргументи петиції не заслуговують на увагу

Про це йдеться в петиції, яку ініціював Павло Шатохін ще у липні. 

За його словами, Київрада затвердила план, за яким на місці річки Либідь буде облаштована дорога, а сама річка — закрита в бетонний колектор під залізничним шосе. 

«Таке рішення суперечить принципу поступового покращення якості життя в місті й не відповідає інтересам громади», — наголосив Шатохін.

Він додав, що закриття річки призведе до руйнування перспективної віхи громадської активності, проблем дощової каналізації та нової забудови. Також Шатохін стверджує: «Доведений негативний вплив на якість життя містян від закриття річок у колектори».

Водночас чоловік обґрунтував свій заклик. Відкрита річка, за словами активіста, впливає на якість середовища і здоров’я містян, підтримує різноманітність екосистеми, це також матиме соціальний ефект і сприятиме матеріальному добробуту. 

«Відкриті й відновлені міські річки стають осередками комерції та бізнесу […], що створює нові робочі місця і надходження до бюджету. Унікальні природні локації збільшують привабливість міста і суб’єктивне відчуття добробуту», — завинив ініціатор звернення.

Шатохін також відзначив, що йдеться про культурну та історичну спадщину: «Річка Либідь є частиною тисячолітньої історичної спадщини міста та його перших поселень. Закриття річки під землю суперечить культурним та історичним цінностям міста».

Так, він закликав переглянути план території, вжити заходів для збереження русла річки Либідь відкритим, напрацювати стратегію його відновлення та перетворення «на безпечну і привабливу» міську водойму.

Відповідь Кличка 

Міський голова зазначив, що річка на території Києва має загальну протяжність понад 17 км і вздовж неї майже весь водотік має бетоноване річище, що фактично перетворює його на каналізований канал. 

Бетонний короб цього каналу споруджено з метою захисту прилеглої території від затоплення. А на єдиній ділянці річки, яка не має бетонного каналізованого русла, створили комплексну пам’ятку природи місцевого значення «Природне русло р. Либідь» площею 0,3 гектара.

«Відтак, сумнівним з погляду логіки є зв’язок Либідь із матеріальним добробутом, оскільки річище її протікання вкрай важко корелюється зі створенням осередків комерції та бізнесу», — заявив міський голова. 

Окрім того, створення простору для дозвілля ускладнене на більшості із частин річища, зокрема, через її протікання в межах санітарної зони залізниці, каже очільник міста. 

«За цих умов зазначені в петиції аргументи не можуть бути прийняті як такі, що заслуговують на увагу. Відтак, перспективну вісь громадської активності варто перенаправити на розвиток ділянок річища [річки] Либідь», — наголосив Кличко. 

Він також наголосив, що планується реконструкція гідротехнічних споруд із відновленням екологічного та санітарно-гігієнічного стану річки. Так влада прагне відновити річище, що, зокрема, «забезпечить екологічну рівновагу».

Чому з’явилася петиція?

Як пояснив громадський активіст та пам’яткоохоронець Дмитро Перов, петиція стала відповіддю на результати голосування Київської міськради 4 липня.

За його словами, тоді депутати з восьмої спроби «протягли» рішення «Про затвердження детального плану території в межах бульвару Дружби Народів, вулиць Великої Васильківської, Щорса (Євгена Коновальця), Володимиро-Либідської, Казимира Малевича, залізниці у Голосіївському районі м. Києва та організаційні питання щодо його реалізації».

Це нібито й передбачає каналізування річки та прокладання над нею нової шестисмугової автостради. Остання — забезпечить підʼїздами ТРЦ Ocean Mall, заявив Перов. Він додав, що відповідь Кличка означає, що «замість річки Либідь — буде автострада».