«Звільнився час і змінилося ставлення до держави як контролера»: як цифровізація вплинула на свідомість і бізнес українців

Нескінченні черги, гори документів та відчуття, що держава — не партнер, а суворий контролер: такими були норми життя підприємців раніше. Натомість сьогодні спостерігаємо, як цифрова трансформація спрощує взаємодію громадян і державних органів. 

З моменту створення Міністерства цифрової трансформації 2019 року Україна активно рухається шляхом диджиталізації, змінюючи не лише інфраструктуру, а й суть відносин держави та суспільства. Держава — більше не абстрактний бюрократичний апарат, вона стала ближчою до українців, бо послуги та можливості для розвитку буквально під рукою. Цифрові інструменти перетворюють державні послуги на зручний сервіс, а українців — на дієвих рушіїв модернізації країни.

Завдяки підтримці Європейського Союзу та проєктам, впровадженим естонською Академією електронного управління, зокрема DT4UA, цифрові інструменти, як-от е-Підприємець, допомагають підвищити ефективність урядування не тільки державі, а ще й сприяють відновленню та масштабуванню малого й середнього бізнесу в Україні.

Через історію Ярослави Калашник — співвласниці бренду та ферми «Вогняр», що спеціалізується на вирощуванні екстрагострих перців, розповідаємо, як цифровізація дозволила підприємцям зосередитися на тому, що справді важливо, а не на бюрократії.

Цифровізація: рушій змін

У бізнесі Ярослава Калашник з 2003 року, тому їй добре знайомий увесь офлайн-процес реєстрації власної справи та оподаткування: забіги на довгі дистанції держустановами, стоси паперів і, звісно, конверти. З початком використання електронних сервісів — платформи Дія, електронного кабінету платника податків, а також послуг ЦНАПу — звільнився найцінніший ресурс — час. 

«У нашій державі, на жаль, 40% часу в мене як власниці бізнесу забирає не придумування способів заробітку чи оптимізації виробничих процесів, а саме адміністрування. Раніше, банально, я мусила збирати паперові виписки, а зараз усе підтягується автоматично, я тільки підписала та й усе», — ділиться підприємиця. 

Команда Академії електронного управління підрахувала, що використання е-Підприємця дає змогу звільнити протягом року приблизно місяць, який раніше «з'їдали» поїздки до відповідних державних структур.

Еволюція підприємницької свідомості

Відчуття, що для створення власного бізнесу потрібно подолати океан бюрократії, відлякувало багатьох українців. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Завдяки цифровізації реєстрація підприємства стала такою ж простою, як замовлення піци онлайн. Це дало підприємцям змогу зосередитися на тому, що справді важливо. 

«Цифровізація значно вплинула на українське суспільство. Це доводить досвід українців за кордоном. Коли їм потрібно звернутися до державних органів, то вони стикаються з тим, про що в Україні забули вже років 10-15 тому. Звільнився час і змінилося сприйняття держави як контролера. Натиснув кілька кнопок, отримав реєстрацію — дій. Вирішив припинити діяльність ФОП? Можеш закрити у тій же Дії. Так, безперечно, потрібно буде подати всі звіти, але раніше закриття ФОП було ще тією пригодою», — говорить Ярослава Калашник. 

Цифровізація не лише стимулювала розвиток малого та середнього бізнесу, але й суттєво вплинула на свідомість громадян. Відчуття безсилля перед державним апаратом поступово змінюється на впевненість у своїх силах і можливостях. Українці дедалі менше сприймають державу як надокучливу перешкоду на шляху до своїх цілей, натомість вбачають інструменти, які допомагають реалізувати їхні плани. Також завдяки впровадженню цифрових документів люди отримали доступ до інформації про себе в державних реєстрах, що суттєво підвищує довіру до державних інституцій.

Як з’явився сервіс e-Підприємець

Цифрова трансформація в Україні значною мірою стала можливою завдяки фінансуванню Європейського Союзу та співпраці з естонською Академією електронного управління (eGA), яка підтримує процеси розвитку електронного урядування та цифрової трансформації України вже понад 10 років.

Організація допомагала створити Державне агентство з питань електронного урядування, розробила два надважливих документи, як-от Біла та Зелена книги. Рекомендаційні документи передають світовий досвід та описують, у який спосіб краще будувати послуги, взаємодії між відомствами, ідентифікацію осіб та створювати демократію в електронному вигляді. Також за участі експертів Академії створено національну систему Трембіта, яка забезпечує обмін даними між державними реєстрами. Також створили та впровадили автоматизовану систему роботи центрів надання адміністративних послуг — Вулик.

Після запуску порталу та мобільного застосунку Дія естонська Академія електронного управління допомогла провести незалежне оцінювання їхньої безпеки. Перевірка передбачала пошук вразливостей у програмному забезпеченні та спроби проникнення. Завдяки такому тестуванню вдалося підвищити захищеність Дії.

Наразі Академія електронного управління працює над запуском нових електронних послуг, розширенням функціоналу десятків реєстрів, інформаційних систем і розвитком Дія.Підпису та його інтеграцією з системами ЄС.

Ідея появи е-Підприємця полягала у створенні комплексної електронної послуги, призначеної для полегшення відкриття та функціонування бізнесу, — розповідає Андрій Піскун, керівник напряму електронних послуг у проєкті DT4UA естонської Академії електронного управління.

Метою було об'єднати всі необхідні послуги на одній платформі, тобто створити можливість за однією електронною заявою отримати декілька необхідних для конкретного випадку послуг, щоб користувачі могли швидко та зручно реєструвати й розвивати бізнес, обираючи послуги під свій запит. Над сервісом працювала команда, яка об'єднала зусилля Міністерства цифрової трансформації, інших державних органів та декількох груп розробників.

Наразі комплексна е-послуга надає 8 окремих сервісів, але команда планує збільшити кількість спочатку до 15, 28 і більше.

«Наша загальна мета і в е-Підприємці, і в інших послугах — це спростити спілкування людей, бізнесу, громадян із державою.

Ми як громадяни не маємо витрачати час на папірці, бігання та вмовляння. Комп'ютер — це та річ, яка швидко відпрацьовує, не бере хабарів, не запитує чогось зайвого. Усе чітко алгоритмізоване. Відповідно, дає можливість працювати та замовляти послуги швидко, без втрати часу та зайвих грошей», — зазначає Андрій Піскун.

Щоб зрозуміти наявні бізнес-процеси, команді довелося опрацювати величезний обсяг нормативної документації, вичитати її та систематизувати.
Далі склали перелік необхідної інформації та визначили, які державні органи мають ці дані. Після цього почалася довга кропітка робота над створенням послуги. 

Під час реалізації проєкту EU4DigitalUA, в межах якого було розроблено е-Підприємець та ще 39 електронних послуг, експерти Академії взяли участь у понад 950 офлайн-зустрічах, провели близько 2500 годин телефонних перемовин та 1500 годин онлайн-зустрічей, працювали більш ніж у 500 чатах. 

Нова українська ідентичність: цифрова та незламна

Цифрові технології стали важливим елементом національного іміджу України на міжнародній арені: ми перші у світі, хто офіційно визнав цифровий паспорт як офіційний документ, що має юридичну силу, перші, хто може одружитися повністю онлайн. З кожним новим досягненням у сфері цифровізації Україна закріплює свою репутацію «цифрового тигра Європи». Це відкриває перед країною нові можливості та перспективи, які ще кілька років тому здавалися фантастикою.

Ці досягнення стали джерелом гордості для багатьох українців, які бачать, як їхня країна крокує у ногу з часом та навіть випереджає багатьох сусідів. 

«Якщо казати про цифровізацію державних послуг, то ми одні з найкращих, оскільки в багатьох країнах світу державні послуги не оцифровані, і їх зазвичай доводиться отримувати офлайн. В Україні величезна кількість послуг уже в онлайні, а кожен другий українець скористався Дією, щоб отримати держпослуги. Завдяки Дія.Підпису можна, не виходячи з дому, отримати кваліфікований електронний підпис і підписати заяву, контракт, або інші документи», — розповідає Юрій Копитін, заступник керівника проєкту Підтримка ЄС цифрової трансформації України. 

Від викликів війни — до нових горизонтів

Ярослава Калашник ділиться, що з 24 лютого 2022 року в неї не було навіть і думки покинути країну. Попри небезпеку підприємиця відчувала відповідальність перед своєю командою. 

«Я не розумію, як можна було поїхати з України. Як можна кинути це все? Як можна допустити, що хтось прийде і своїми брудними чоботами буде топтатися по нашій землі? Я готова за неї боротися. Я готова кров'ю та потом тримати цей бізнес, тримати людей, які навколо, бо вони залишилися тут через віру в мене».

Війна ускладнює ведення бізнесу, особливо аграрного, з багатьох причин. Та Ярослава говорить, що виклики лише стимулюють її до пошуку нових рішень. Тільки за 2023 рік її бізнес виріс учетверо. Ярослава впевнено будує плани на майбутнє, зокрема, ділиться мрією про ще один продукт — в'ялені томати. А вже цієї осені «Вогняр» випустить серію натуральних соусів під назвою «З-під ножа». 

«У планах на 2027-2028 роки — відкриття ресторану на фермі, а також перцевого готелю, або “перцехати”, як ми це між собою називаємо. Це буде сільська хата з відповідним антуражем, але з перевагами міського життя. Все буде крутитися навколо перців: хочеш — можеш просто їсти, хочеш — іди на ферму та працюй, хочеш — спостерігай за процесами виробництва соусів. З 2026-го (можливо, встигнемо й раніше) почнемо також проводити екскурсії фермою. Зараз вони теж є, але в індивідуальному форматі. Для втілення цих амбітних проєктів знадобиться максимальне залучення, а е-Підприємець, безперечно, стане інструментом, що допоможе оптимізувати процеси та полегшити мій шлях».

Україна продовжує становлення як провідна цифрова держава. Багато країн прагнуть запозичити Дію, усвідомлюючи, наскільки вона спрощує взаємодію з державою, робить її прозорою та доступною для всіх. Однак досягнення цифрового лідерства залежить не лише від влади, але й від кожного з нас. Кожен українець, який використовує держсервіси онлайн, долучається до створення нового цифрового суспільства та формує нову українську ідентичність, засновану на свободі, інноваціях і глобальних перспективах.

Цей матеріал підготовлений у межах спецпроєкту hromadske «Усвідомити себе» до 33-річниці Незалежності України.

Партнерський проєкт опубліковано на правах реклами. Матеріал реалізовано за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA, що впроваджує Академія електронного управління (Естонія).

Над проєктом працювали: журналістка Анна Василюк, редакторки Дар’я Трапезнікова, Єлизавета Поліщук, дизайнерки Мирослава Мохнацька, Ольга Козлова, креативна продюсерка Єлизавета Поліщук.