«Комсек»! Чому собаки-сапери, які розміновують Україну, знають боснійську мову

Собака чує вибухівку у пластику

Поле — за 50 км від обласного центру. Два роки тому тут були інтенсивні бої. Щойно ми проминули села Первомайське та Киселівку, по яких росіяни прицільно стріляли. Вони розбиті вщент. Немає парканів, дахів чи стін, які б не подовбали снаряди. Від школи та клубу лишилися купи будівельного сміття. Лише в поодиноких дворах щось відбудовують чи помітно новий дах.

Коли восени 2022-го росіяни відступали, всюди позалишали «подарунки». Вибухівку сапери знаходили навіть у дитячих ліжечках і собачих будках.

«Від початку повномасштабного вторгнення росії піротехнічні підрозділи в нашій області залучалися 9 287 разів. Вони виявили та знищили майже 26 тисяч мінно-вибухових пристроїв», — розповідає Артем Вагін, заступник начальника відділу ГУ ДСНС України в Миколаївській області.

Поля на Миколаївщині також нашпиговані вибухівкою. За цей рік сапери мали очистити 1 790 гектарів. На кінець вересня майже впоралися. Місцевим допомагають колеги з Запорізької, Чернівецької, Одеської та Сумської областей. Хтось працює з роботами, хтось ходить вручну з міношукачем. А є кінологічний розрахунок із Сумщини.

«Кожен метод дієвий, але собаки мають перевагу, адже можуть почути вибухівку нюхом, навіть якщо вона в пластмасовому корпусі. Сапер-людина або робот можуть знайти її лише в металевому корпусі», — пояснює працівник ДСНС.

Поле розділене дорогою навпіл. На одному боці дирчить трактор — дискує ґрунт. Там уже розмінували.

На іншому — таблички «Обережно, міни». Там будуть працювати вівчарки — у квадратах 10 на 10 метрів, обгороджених стрічкою. Безпечні проходи між ними зробили сапери. Пси, стурбовані увагою багатьох людей, крутяться у переносках, дряпають ґрати. Зрештою їх випускають. Це два молоді дужі пси: Квед та Ахіл.

Усього в Україні є 6 собак, орієнтованих саме на мінно-пошукові роботи. Сьогодні на Миколаївщині працює дві. В одному місці навмисно не накопичують тварин, людей і техніку, адже обстріли не припиняються.

«Щодня на нас летять “шахеди” та балістика. Буває так, що очистимо місцевість від вибухівки, як треба робити це заново», — зітхає Артем.

Тваринам нудно, їх треба хвалити

Квед та Ахіл біжать до свого квадрата разом з кінологом. Із Кведом працює Роман Хоменко. Пес переступає стрічку, чоловік залишається по цей бік. Собака на довгому повідці проходить вперед-назад, ретельно нюхає землю. Якщо надовго затримується, чи крутиться на одному місці, Роман командує «Найсек!», і той слухається: йде далі. Так він натоптує доріжки, аж поки пройде весь квадрат.

Якщо вчує вибухову речовину, дасть позначку — сяде неподалік. Підірватися собака не може, бо спершу нюхає землю, а тоді вже на неї стає лапами й сідає. Це місце ще раз перевіряє інший пес. Якщо вибухівку таки знайде, сапери її знешкоджують або на місці, або вивозять. Все залежить, який саме вибуховий предмет: міна, снаряд чи бомба.

За пів року на Миколаївщині собаки обстежили 50 га і виявили 300 вибухонебезпечних предметів. Приблизно 1-2 на день.

Осіння тепла погода для вівчарок ідеальна. Немає вітру, немає високої трави та бур'янів, які ускладнюють роботу. За таких умов Квед та Ахіл можуть за день обстежити по 7 квадратів. У перервах після кожного вони відпочивають у переносках у тіні, п'ють воду. В мокру погоду вони не працюють — вода розмиває всі запахи.

Влітку, коли повітря в полях прогрівалося до +45°, а земля і до +60°, кінологи із підопічними виходили на світанку. Собаки, як і люди, швидко втомлювалися, ставали в'ялими. О 9 ранку їм уже було важко. А нині можуть працювати до пообіддя. 

Увечері їх відвезуть на базу, де погодують вперше за день. Такі собаки їдять раз на добу, а серед дня для кращого пошуку вибухівки після кожного проходу туди-сюди кінолог заохочує їх смаколиками. Також підбадьорливо діє і похвала. Раз за разом чути: «Умниця, браво, добре».

«Тваринам нудно виконувати щось монотонно, і за якийсь час вони не розуміють — правильно вони щось роблять, чи ні. Тому їх хвалять, чухають», — пояснює ніжні звертання кінологів до собак Єгор Піддубний, начальник відділення спеціальних піротехнічних робіт. Він приїхав разом із кінологічним розрахунком із Сумщини. На ньому, як і на решті команди, бронежилет і каска.

«Якби так і людям в офісах робили», — жартує хтось із рятувальників.

Всі сміються.

За пів години Ахіл закінчує оглядати бокс раніше за Кведа й задоволено тулиться до ноги «своєї людини», задирає голову, відгукуючись за чухання за вушком. Йде відпочивати у переноску.

Пси між собою не спілкуються. Їм не дозволяють, бо можуть влаштувати бійку. Їх не стерилізують, щоб були жвавішими та бадьорішими. Тим паче ще невідомо, чи будуть вони розмножуватися. До самок також не пускають. Але якщо пси чують спокусливий запах на вулиці, за наказом кінолога зупиняються.

Якщо вдень, на службі, бельгійським вівчаркам не можна задовольнити свій мисливський інстинкт, а вони пориваються побігти за гризуном чи птахом, то ввечері все інакше.

Кінологи вигулюють їх і відпускають на пустирі сполохати-поганяти за перепілкою чи глухарем. Малінуа — тварини активні, їм треба дати набігатися. Тоді краще сплять і працюють.

Зараз Кведу й Ахілу по три роки. У 8 собаки такого рівня йдуть на пенсію. Їх або віддають у добрі руки, або, найчастіше, забирають кінологи, бо вже звикли й полюбили тварин. У Єгора Піддубного мешкає 12-річний лабрадор, з яким вони разом працювали на завалах. Собака зараз осліп, бо має цукровий діабет.

Не підходь, не чіпай, дзвони «101»

За останні два роки кількість випадків, коли люди підривалися на мінах, на Миколаївщині зменшилась. Проте, трагедії досі трапляються. 2024-го 7 людей загинули, 36 травмувалися. Артем Вагін каже: часто це стається через те, що люди намагаються самі розібрати міну, або ж несуть вибухівку додому. 

Якось взимку в області підірвалася автівка з двома людьми: вони заїхали на заміновану територію шукати дрова. Під машиною вибухнули дві міни. Люди відразу подзвонили саперам-рятувальникам. Ті знайшли вибухівку і перед машиною, і з обох боків. Диво, що всі живі та цілі.

Іншим разом підірвалися двоє підлітків, які гралися в полі за селом: 14-річний загинув, 12-річний травмувався. 

«Ми таку просвітницьку діяльність проводимо, в школах, садках буваємо. В нас є мобільний клас на колесах, де діти можуть приміряти форму пожежника, рятувальника, подивитися мультик, фільм. Беремо з собою собаку, якого можна погладити. Стараємося доносити інформацію легко, доступно, щоб діти знали, як поводитися під час повітряної тривоги, пожежі, коли знаходять мінно-вибуховий предмет. Щоб запам’ятали золоте правило: побачив щось підозріле — не підходь, не чіпай, дзвони “101”», — зауважує Вагін.

Дорослих, яким дуже цікаво, з чого такі предмети складаються, рятувальники запрошують до себе на навчання. Агітують ставати саперами.