«Переконаний, що Україна буде однією з країн-лідерок в інноваціях». Представник ЮНІСЕФ — про стан водних ресурсів та роль молоді у боротьбі зі зміною клімату

Як на ситуацію з водопостачанням в Україні впливають зміни клімату та повномасштабне вторгнення росії?

Україна є дуже вразливою до кліматичних змін. Є дослідження, які вказують на забруднення підземних і поверхневих вод, в основному хімікатами, у 30 або 40 разів вище допустимих норм. Якщо такі тенденції збережуться, Україні доведеться імпортувати питну воду, і це може статися вже до 2050 року.

Деякі регіони, особливо на півдні та сході, схильні до посух, які дедалі частіше призводять до дефіциту води, впливаючи на життя та здоров'я людей, а також на сільське господарство. Це — частина викликів, з якими Україна стикається і буде стикатися в майбутньому.

Війна дуже сильно вплинула на ситуацію з водними ресурсами. Ми всі чули про руйнування греблі Каховської ГЕС, внаслідок чого без води залишився мільйон людей вище за течією Дніпра і 200 тисяч людей нижче за течією.

Були й інші атаки на інфраструктуру. Вона має певний запас міцності, проте атаки наближають застарілі та зношені системи водопостачання та водовідведення України до ризику колапсу. Є оцінки, згідно з якими загальні збитки сектора становлять близько 4 мільярдів доларів, а загальні потреби у відновленні водопостачання та санітарії сягають близько 11 мільярдів доларів.

Як ЮНІСЕФ в Україні співпрацює з українською владою у відновленні водопостачання на постраждалих територіях?

В основному це відбувається на місцевому рівні — з громадами, місцевою владою, муніципальними постачальниками води та тепла.

Щороку ми безпосередньо підтримуємо близько 110–120 водоканалів, а цього року ми також допомагаємо 26 місцевим постачальникам тепла, переважно у прифронтових містах: Харкові, Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі, Ізюмі, Балаклії тощо.

Також ми активно співпрацюємо з Міністерством захисту довкілля та Державним агентством водних ресурсів. Наведу два приклади.

У лютому цього року в Харкові внаслідок військових дій стався розлив пального, внаслідок чого було забруднено систему водопостачання. Разом із науковою установою, що базується в Харкові, ми оцінили вплив та надали рекомендації для зменшення впливу забруднення.

А нещодавно сталося масштабне забруднення Десни — річки, яка забезпечує 70% водопостачання в Києві. У відповідь ЮНІСЕФ доставив 120 тонн активованого вугілля «Київводоканалу».

Чи є сфери, які потребують покращення або де можна вжити більш рішучих заходів?

Гляньмо правді у вічі: якби навіть пʼять відсотків того, що відбувається в Україні, відбулось у будь-якій іншій країні, принаймні в моїй рідній Франції, вона була б повністю паралізована. Але, звісно, сили українців не безмежні. 

Сьогодні постає важливе питання щодо тарифів на воду. Багато хто не хоче сплачувати рахунки за електроенергію та воду, але без оплати рахунків немає якісної послуги. Тут Україні є чого повчитися у країн ЄС щодо механізмів захисту бідних верств населення. Там, якщо у вас високий дохід, ваш рахунок за воду буде більшим, але якщо дохід невеликий, ви будете платити менше.

Якість води — ще одна важлива проблема. Мережі настільки старі та зношені, що очищена вода в них може бути забруднена знову. Потрібно покращити системи моніторингу якості води.

Зрештою, відновлення України коштує дуже дорого. Аби залучити більше коштів для цього, можна, наприклад, дозволити приватному сектору інвестувати в послуги водопостачання та водовідведення, зберігаючи їх як державні.

Зазвичай вважається, що питання екології є більш важливими для молодших поколінь. З огляду на вашу роботу в Україні, чи вважаєте ви, що це твердження справедливе і для України?

Питання зміни клімату, водних ресурсів, екологічних ризиків є справді важливими для молоді в Україні.

В Україні впроваджується велика глобальна ініціатива під назвою UPSHIFT. Це молодіжна інноваційна програма ЮНІСЕФ, орієнтована на залучення молоді до розв'язання актуальних проблем у їхніх містах, громадах, школах. За минулий рік 540 команд (понад 2400 молодих людей віком 14–24 роки) взяли участь у програмі UPSHIFT і розробили свої проєкти, які охопили понад 97 тисяч бенефіціарів. Наприклад, ми підтримали проєкт, який стосувався прибирання річки Рось. Подібні ініціативи — це чудова можливість підготувати молоде покоління до майбутнього, побудованого на принципах зеленої економіки, зеленого відновлення.

Ми розширили можливості молодих активістів. Вони двічі брали участь у конференціях ООН щодо кліматичних змін — у 28-й і у 29-й, і вони говорили з усім світом про екологічні проблеми України в умовах війни, а також з погляду зміни клімату. Це була чудова інформаційно-просвітницька робота.

Я бачу, що в молодого покоління є велике бажання і потужний потенціал, щоб взяти на себе відповідальність задля забезпечення позитивних змін, зокрема, коли йдеться про енергоефективність та кліматичну стійкість.

Насамкінець, чи може, на вашу думку, молодь в Україні досягти відчутних результатів для подолання наслідків зміни клімату?

Може це прозвучить як констатація очевидного, але те, чого Україні вдалося досягти в плані цифрових та технологічних інновацій з 2014 року, а потім з лютого 2022 року, дійсно вражає. Я радий це бачити, і, як громадянин ЄС, я також розумію, що Україна буде для нас сильним конкурентом. Іноді, коли я повертаюсь до Франції, я почуваюся мов у Середньовіччі через складну платіжну систему та систему адміністрування.

Це прагнення до розвитку нових технологій, яке з'явилося ще до повномасштабної війни в Україні, справді може допомогти знайти необхідні рішення. І я переконаний, що Україна буде однією з країн-лідерок в інноваціях. З огляду на це, а також на амбіції та потенціал молоді, я впевнений, що Україна буде зразковою країною у питанні зеленого відновлення та кліматичної стійкості для Європи та за її межами.

Матеріал опубліковано на правах реклами.

Автор матеріалу: Олег Павлюк