ДЕСС виявила ознаки залежності Київської митрополії УПЦ МП від РПЦ. Які саме?

Митрополит УПЦ МП Онуфрій під час богослужіння. Ілюстративне фото
Митрополит УПЦ МП Онуфрій під час богослужіння. Ілюстративне фотоFacebook / Українська Православна Церква

Державна служба з етнополітики та свободи совісті виявила ознаки афілійованості Київської митрополії Української православної церкви (московського патріархату) із російською православною церквою.

Про це йдеться в результатах дослідження ДЕСС.

Згідно з ним, обсяг прав «незалежності і самостійності в управлінні», наданий російською православною церквою, не означає повної незалежності УПЦ в тому сенсі, який надається 16 автокефальним церквам. ДЕСС також вказує, що цей обсяг прав може обмежуватися з боку РПЦ, що уже траплялося.

Окрім цього, ця сама Грамота від РПЦ про незалежність в управлінні УПЦ встановлює входження Української православної церкви до Вселенського православ’я «через російську православну церкву».

«Дослідницькою групою не виявлено документів Соборів УПЦ, Соборів Єпископів УПЦ, Священного Синоду УПЦ, які би свідчили про вихід УПЦ зі складу РПЦ. Так, Київська митрополія УПЦ як центральний виконавчо-розпорядчий церковний орган входить до структури РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена», — йдеться у результаті дослідження ДЕСС.

Водночас фахівці не виявили в офіційних документах УПЦ та Київської митрополії УПЦ, а також у рішеннях їх керівних органів положень про те, що приписи Глави Х Статуту РПЦ втратили чинність для УПЦ. Згідно із цією главою, рішення Архієрейського Собору РПЦ є обов’язковими для виконання УПЦ.

Зазначимо, що згідно із законом про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із росією, який президент підписав у серпні 2024 року ДЕСС, у разі виявлення ознак афілійованості релігійної організації з рф, повинна видати припис, аби організація їх усунула у визначений термін (9 місяців).

Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».

Нагадаємо, раніше УПЦ подала до суду на Кабмін через постанову, яка дала старт перевірці Київської митрополії на зв’язок із РПЦ.

Більше про статус УПЦ МП

Після початку повномасштабного вторгнення росії священники УПЦ МП почали заявляти про свою незгоду зі словами та діями патріарха московського Кирила, який підтримав військову агресію проти України. Окремі парафії та цілі єпархії стали відмовлятися підносити його ім’я за богослужінням.

Тому 27 травня 2022 року в київському монастирі Феофанія УПЦ МП провела собор за участі єпископів, священників, ченців та мирян з усіх єпархій.

За результатами цього собору УПЦ МП заявила, що постанови РПЦ більше не є підставою для її діяльності. Зокрема, оголосила, що предстоятель УПЦ МП довічно обирається українським єпископатом та не потребує отримання благословення на своє служіння від московського патріарха.

Крім того, в УПЦ розповіли, що митрополит Онуфрій припинив членство у Священному Синоді РПЦ, а ім’я московського патріарха більше не поминається за богослужінням у її храмах та монастирях.

Водночас Державна служба України з етнополітики та свободи совісті в лютому 2023 року дійшла висновку, що постанови собору у Феофанії не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку УПЦ МП із РПЦ.

У серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із росією. Президент підписав його в День Незалежності.