Українка зіштовхнулася з хвилею ксенофобії у Польщі після того, як стала претенденткою на титул «Варшавʼянка року»

Про це пише місцева газета Życie Warszawy.

Плебісцит «Варшав'янка року» (Warszawianka Roku) вже понад століття відзначає жінок, які формують місто: роблять внесок у його розвиток, пропагують відкритість та своєю роботою слугують взірцем для всіх мешканців. 

Цього року серед дев'яти номінованих жінок опинилась і 19-річна Кіра Сухобойченко. Її кандидатура викликала хвилю критики, хоча правила конкурсу не передбачають, що титул можуть здобути лише етнічні поляки чи ті, хто народився у столиці, — будь-яка жінка, чия робота служить місту, може бути названа «Варшавʼянкою року». Ба більше, раніше таку нагороду вже отримувала Ніколь Войчіцька, яка родом із Відня.

Сухобойченко переїхала до Варшави у 8 років, завершила навчання та розпочала свою активістську діяльність. Вона була членкинею Урсинувської молодіжної ради, заснувала міжнародний рух «Летючих рюкзаків» та ініціювала Міжнародний день рюкзака. Сьогодні вона є координаторкою Центру інтеграції та адаптації для українців та поляків у Варшаві. Дівчина вже двічі виступала на TEDx, є лавреаткою премій Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також однією із «Чемпіонок LinkedIn», відзначених Forbes Women.

Під новиною про висунення кандидатури Сухобойченко на офіційній сторінці столичної влади написали майже 5000 коментарів, переважна частина з яких була ксенофобськими, вказала газета. 

Коментатори обговорювали її право змагатися за титул через національність. Під дописом, зокрема, були такі коментарі: «Вона варшав'янка чи українка?», «Вона варшав'янка, як я китаєць», «По-перше, вона полька, по-друге, варшав'янка, а не українка, вона повинна отримати нагороду». Також лунали припущення, що її номінація стала результатом нав'язаної «політкоректності» та заклики до бойкоту голосування.

Як наголошує Życie Warszawy, ненависні коментарі здебільшого не стосувалися роботи активістки, натомість під сумнів ставили її право бути представницею варшавської громади.

Попри таку кількість негативних реакцій, адміністратори офіційного профілю міської ради не відреагували. Через це членкиня Ради міста Варшави Зофія Смелка-Лещинська подала запит на ім'я міського голови Рафала Тшасковського.

Радниця розкритикувала міську владу за відсутність модерації ксенофобських коментарів. На думку жінки, толерантність до мови ворожнечі може тлумачитися як мовчазна згода. Вона також наголосила, що відсутність реакції наражає кандидатку та інших містян на стрес і відчуття відчуженості, що суперечить іміджу Варшави як мегаполісу, що цінує відкритість.

До своєї заяви вона додала запит на запровадження ефективної та систематичної модерації, ухвалення чітких процедур реагування на мову ворожнечі й, зрештою, розгляд питання про заборону коментування, якщо місто не в змозі гарантувати безпечний простір для обговорення.

Підтримати