«Понаїхали». Як Європа змінює правила для українців, що виїхали в пошуках безпеки

Щедра європейська соціалка відходить у минуле

Німеччина

«Німці очікують швидкого ефекту фастфуду. Вони очікують, що дитина має не за дев’ять місяців народитися, а за місяць. Вони думають, що так має бути. Тому вони очікують, що ми тут всі маємо за 3-3,5 року інтегруватися. Хоча не комунікуються ніде норми та тривалість “правильної інтеграції”. Та й чи є вони?

Німці прагматичні переважно, хочуть, щоб узагалі ніхто не говорив про те, що є якась Україна, є війна і в нас є біженці. Вони хотіли б жити своїм спокоєм — щоб узагалі про це не думати. А з іншого боку, наші люди не поспішають. З більшості, яку я бачу, німецькою говорять слабо, хоча мали змогу вчити німецьку, не працюючи при цьому», — розповідає Інга Байєр, 40-річна українка, що з початком великої війни разом із двома дітьми переїхала до міста Веймар у Німеччині, де їй надали безплатне соціально житло й виплати.

Наразі, за даними Євростату, у Німеччині 1,2 мільйона українських біженців. Щоправда, формально вони вважаються «вимушено переміщеними особами», тому що біженець — це окремий давно врегульований у Європі статус. Та й самі українці в Європі часом ображаються, коли їх називають біженцями. Але, для прикладу, ООН використовує саме це слово.

З 2022 року Німеччина надавала новоприбулим українцям щедру допомогу. Кожен дорослий міг отримати щомісячні виплати на рівні 563 євро, а ще оплату оренди житла, медичне страхування й мовні курси. Такі самі умови фінансової допомоги мають безробітні німецькі громадяни. Отже, можна було просто жити, вивчати німецьку мову й нічим особливо не перейматися.

Тепер же українці, що прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не будуть прирівняні в правах до безробітних німців, а отримуватимуть фінансову допомогу в статусі шукачів притулку. Про це домовилася урядова коаліція. Відтак, замість 563 євро на місяць виплата складатиме 441 євро — 196 євро на особисті потреби та 245 євро на необхідні витрати, як їжа та одяг.

І цього вже не дуже вистачає. У федеральній землі Баварія хочуть зменшити виплати для дорослих українців іще більше — до 353-441 євро на місяць, залежно від конкретної життєвої ситуації.

«Німеччина від початку не заохочувала українців виходити на ринок праці. Вона надавала безплатні мовні курси, чого не робила Польща. І саме тому, що Німеччина побудувала таку модель, до Німеччини переїжджала більша кількість людей, які мають, наприклад, літніх батьків, хворих. Бо система соціального забезпечення дозволяла і лікувати їх, і підтримувати, і отримувати на них виплати. І ці люди могли більш-менш комфортно жити. Там також опинилося більше людей з інвалідністю з тієї самої причини», — пояснює Ольга Духніч, керівниця напряму демографії та міграції в Інституті фронтиру.

Польща

У Польщі нині понад один мільйон українців, які виїхали після повномасштабного вторгнення. Вже в липні 2024-го польський уряд скасував невелику одноразову виплату на рівні 70 євро на кожного дорослого українця, що прибував у пошуках притулку.

Польська соціальна допомога була натомість більш помічною для догляду за дітьми.

«Якщо ми використовуємо якусь допомогу держави, то це в першому році був безплатний дитячий садочок, бо просто не було інших варіантів. І за цей чудовий безплатний дитячий садочок я дуже вдячна, бо там дітей дуже любили, дуже про них дбали», — ділиться своїм досвідом 40-річна Наталія, котра виїхала з Києва до Вроцлава з двома дітьми, а згодом оселилась у Варшаві.

Весь цей час польський уряд виплачував 800 злотих (9200 гривень) на кожну українську дитину, але зараз вирішив змінити умови таких виплат. Із 30 вересня нинішнього року, на дитину даватимуть виплати, якщо батьки працюють або займаються підприємницькою діяльністю на території Польщі, а отже, сплачують податки.

«Щоб ви розуміли, виплата на дитину зараз — це 800 злотих. За ці гроші ти не можеш зняти навіть кімнату. Звісно, що люди за ці гроші не живуть. Якщо вони працюють, то через податки повертають більше», — розповідає Наталія.

З весни 2026 року Польща припинить безплатне медичне обслуговування для українців, яке вони отримували на основі свого легального статусу та в межах системи державного страхування NFZ.

«Ми повинні перейти до нормальних правил щодо громадян України. Президент надсилає дуже чіткий сигнал — кінець із преференціями, з особливими умовами», — заявив нещодавно очільник канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький.

«Є поляки, які вважають, що це проблема польського середнього класу, котрий не дуже сприймає українців, які, з його погляду, не мають бути рівними цьому польському середньому класу. Ти не повинен мати оцих дорогих машин, ходити в одні й ті самі ресторани, що й польський середній клас. Ходити на манікюр. Середній клас у Польщі здобував свій статус доволі довго, вони відчувають цінність цієї привілейованості, а тут “понаїхали” українці», — коментує Ольга Духніч з Інституту фронтиру.

Чехія

Чехія прийняла меншу, ніж Німеччина й Польща, кількість українців із початку великої війни — приблизно 390 тисяч. А втім, тут найвищий показник співвідношення кількості українців до місцевого чеського населення. Так, на тисячу чехів нині припадає 35,7 українця, що отримали притулок.

«Чехи втомилися від українців. Попри те, що українців вони не годують і українці вийшли на ринок праці, як і в Польщі, — ірраціональне відчуття в суспільстві, що ми їх годуємо, є», — каже експертка Ольга Духніч.

Після перемоги на жовтневих парламентських виборах партії ANO експрем’єра Андрея Бабіша, що відомий певними антипатіями до українського питання, очікується, що новий уряд зменшить соціальні виплати для українців. А вони й так невеликі.

У Чехії український шукач притулку може розраховувати на 4860 крон (9720 гривень) на одного дорослого на місяць. Виплати — у перші п’ять місяців перебування в Чехії. Якщо за цей час українець не знайде роботу, але зможе переконати чеські державні органи, що він є соціально вразливим — йому буде надалі виплачуватися 3130 крон (6260 гривень) на місяць, доки він буде в змозі підтверджувати свій статус.

Ірландія

В Ірландії нині перебувають 84 тисячі українців. Спочатку країна пропонувала державне житло з повним пансіоном — харчуванням, прибиранням, пральнею. Крім того, виплачувала допомогу — 220 євро на тиждень.

З квітня 2024-го українцям, що були на повному пансіоні, виплати зменшили до того розміру, який отримували й біженці з інших країн, — до 38,8 євро на дорослого і 28,8 — на дитину, на тиждень. Люди, які живуть у самостійному житлі — у друзів, родичів чи орендують — отримують 244 євро допомоги на тиждень, таку саму виплату отримують безробітні ірландці. Ірландцям, що прийняли в себе українців, держава спочатку платила 800 євро, нині — 600.

А з вересня 2024-го Ірландія скоротила термін перебування в державному житлі з виплатами — до 90 днів. Це стосується тільки новоприбулих. Українці, що приїхали до цього часу можуть і надалі жити в державному помешканні на повному пансіоні й отримувати мінімальні виплати. 

Тут варто відзначити, що біженці з інших країн перебувають під міжнародним захистом, українці — під тимчасовим. Його Ірландія надає на рік, він діє до 3 березня 2026 року. Українці сподіваються, що його продовжать, оскільки це зробили торік. 

З вересня 2025-го до Ірландії щодня почали прибувати 300-400 українців, й уряд знову вніс зміни. З 10 листопада для новоприбулих термін проживання в державному житлі скоротили до 30 днів. 

«Треба розуміти, що не всі приїхали з хорошим рівнем мови та кваліфікацією і можуть самі себе повністю забезпечувати одразу на старті. Щоправда, я не беру уваги людей, які сиділи три роки й нічого не робили», — каже Оксана, українка в Ірландії.

Інші країни 

У Нідерландах українцям надавали муніципальне житло. Нині ж за нього треба або платити, або шукати собі інше помешкання. Зараз Нідерланди в муніципальному житлі розмістили 97 тисяч українців зі 130,5 тисячі — більше вільних місць немає.

Австрія прийняла майже 89 тисяч українців. Надавала безплатне проживання, харчування або гроші на їжу, а також 150 євро на рік — на одяг та інші речі. На дітей з інвалідністю — окрема виплата розміром 156 євро на місяць.

Але з 1 листопада 2025 року, щоб продовжувати отримувати соціальні виплати, потрібно або знайти офіційну роботу в Австрії, або зареєструватися в Державній службі зайнятості як шукач роботи, або оформитися через цю службу на вивчення німецької мови чи здобуття нової професії.

Своєю чергою Швейцарія, котра надала притулок 70,5 тисячі українців, відтепер відмовлятиме в цьому статусі тим, хто приїхав з українських областей, що визнані безпечними: це Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області.

Скорочення фінансової та соціальної підтримки українців відбувається зокрема через зростання бюджетних дефіцитів і заборгованості європейських країн перед кредиторами. За оцінками МВФ, бюджетний дефіцит єврозони збільшиться з 3,2% ВВП у 2025-му до 3,4% у 2026-му та 3,6% у 2027-му. А загальний державний борг єврозони, який досі залишався стабільним, зросте з 87,8% ВВП у 2025 році до 92,2% ВВП до 2030-го. Наче й не якісь радикальні числа, але кожен такий крок веде до того, що країнам єврозони доводиться платити більше й більше відсотків за залучені позики, щоб фінансувати свої бюджети.

Починаються пригоди з переоформленням документів

Але й це ще не все. На українців у Європі чекає ще одна помітна проблема — 4 березня 2027 року закінчиться статус тимчасового захисту. Польща пішла навіть далі — вона, на основі закону від вересня 2025-го, припинить дію тимчасового захисту для українців уже зовсім скоро, 4 березня 2026 року.

Нині цим статусом користуються 4,3 мільйона українських громадян у Євросоюзі. Це число зростає (у вересні — на 49% більше нових рішень про надання статусу, ніж у серпні), адже доволі активно виїжджають українські чоловіки віком 18-22 років, яким це дозволив уряд.

Цей статус надає право працювати, навчатися в країнах ЄС, а подекуди навіть користуватися безплатною медичною допомогою. Відповідно, з березня 2027 року українцям у Європі треба буде оформитися на інших умовах — отримати місцевий дозвіл на проживання, робочу візу чи ще якийсь варіант, передбачений місцевим законодавством.

Теоретично, Євросоюз може продовжити тимчасовий захист для українців і після 2027 року, але хіба в тому разі, якщо війна в Україні буде тривати. Поки що очікується, що 2027-го цей механізм буде зупинено. «Водночас цей механізм із початку був задуманий як тимчасовий. Але завершення його дії, заплановане на 4 березня 2027 року, не означає припинення підтримки українців у ЄС», — каже Ілона Гавронська, заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності з питань європейської інтеграції.

«Загальна причина для всіх без винятку європейських країн — це довготривала війна в Україні й, на мій погляд, відсутність належної соціалізації українців, котрі не настільки активно собі шукають роботу, не настільки активно інтегруються та обирають для себе, скажімо так, роль соціальних утриманців у цих країнах», — говорить Василь Воскобойник, голова Офісу міграційної політики.

«У них є і свої люди, безробітні, є власні громадяни, котрим потрібно допомагати. І, зрозуміло, західні країни просто починають рахувати гроші», — додає Воскобойник.

Так, зайнятість українців у різних країнах Європи суттєво відрізняється за показниками. Якщо в Польщі 78% українців-шукачів притулку працевлаштовані, у Британії — 69%, то в таких країнах, як Норвегія, Румунія, Швейцарія та Іспанія, мають офіційну роботу менш як 15% українців. У Німеччині, де нині найбільше шукачів притулку з України, їхня зайнятість була на рівні 20% наприкінці 2022-го, сягнула 27% 2024-го і відтоді дещо зростає. Але до показників Польщі та Британії далеко.

Вочевидь, безробітний мігрант — це проблема для будь-якої країни. Відтак, відбувається тиск з боку держави. «Головні причини цього — це зменшення підтримки місцевого населення до біженців, включаючи українців. Влада це розуміє і намагається зменшити підтримку, адже політики-популісти на цьому дуже грають, що створює великі загрози, що на наступних виборах такі популісти можуть прийти до влади. По-друге, прибувають нові біженці, відповідно, потрібно допомогу перенаправляти новоприбулим», — коментує економіст та експерт з міграційних питань Андрій Гайдуцький.

В українському уряді кажуть, що уважно стежать за ситуацією із закінченням терміну дії тимчасового захисту в ЄС.

«Нині Україна активно працює з європейськими партнерами, щоб цей процес був не тільки поступовим і скоординованим, але й справедливим, передбачуваним і заснованим на повазі до вибору людей», — говорить Ілона Гавронська, заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності з питань європейської інтеграції.

За її словами, Україна працює над розробкою цифрових інструментів для підтримки зв’язку та інформування українців за кордоном. Це будуть ресурси з доступом до актуальної інформації про наявність житла, вакансій, освітніх можливостей, соціальних послуг в Україні.

Найшвидше мають зайнятися отриманням нового легального статусу українців у Польщі. «Те, що зараз відбувається, воно звучить як чистий популізм. Тому що ці питання, вони, скажімо так, дуже-дуже-дуже важливі для виборчих кампаній тощо», — ділиться своїми спостереженнями Наталія, українка в Польщі.

Вона каже, що для більшості українців у Польщі оформити новий статус — наприклад, CUKR, новий варіант дозволу на проживання й роботу для українців — не так важко. Але якщо на початку великої війни оформити документ на проживання для українця в Польщі займало приблизно місяць і мінімум бюрократії, то зараз це більш тривалий процес.

«Ці документи зараз отримуються протягом року, напевно. Ти приїжджаєш, кажеш, що я б хотів легалізуватись ось так. Я вчуся там, працюю там. Показуєш свої документи й — отримуєш дозвіл. Хтось може навіть за три місяці отримати. Але зараз у зв’язку з тим, що дуже багато справ розглядається, процес дійсно довший», — каже Наталія.

«Це може максимально заторкнути, наприклад, людей, які геть без грошей, без роботи. І це вдарить по людях, які не здатні, не можуть працювати», — додає жінка.

Деякі українці в Польщі отримують польські паспорти, але це досить довгий і складний процес. Так, у 2024 році Польща видала близько 16 тисяч паспортів іноземцям, з яких половина — українці. Але мільйон українців отримати швидко польські паспорти, вочевидь, не зможе. «Ми маємо розуміти, що більше не спроможна видавати навіть їхня інфраструктура. У них величезні черги», — зазначає Ольга Духніч з Інституту фронтиру.

Інга Байєр із Німеччини готується оформляти в Німеччині робочу візу. Нині вона вже має роботу в кадровій сфері.

«Я думаю, попередньо, що буду змінювати статус, якщо все буде добре, на робочу візу. Для мене важливо, що в мене діти. Я можу допомогти їм, щось можу забезпечити. Зараз їх вирвати із системи, до якої вони ледь-ледь якось адаптувалися, інтегрувалися, щоби додому повертатися — для них це буде важкий стрес. Адже й “дім”, напевно, вже не той, який вони уявляють», — ділиться жінка.

Великобританія, хоч і не входить до Євросоюзу й не надає українцям євросоюзівського статусу тимчасового захисту, але має свої візові програми саме для українців. За фактом, ця країна надала право українцям продовжити свій офіційний статус на 18 місяців. Та вже зараз британський уряд видає ці статуси неохоче, регулярно відмовляючи українцям, якщо вони приїхали до Британії, скажімо, з відносно безпечного заходу України.

Програмістка Світлана, що має нині в Британії візу Homes for Ukraine, теж розмірковує про потребу оформити новий легальний статус у цій країні.

«У мене вже є тут стосунки, досить добрі, я знайшла тут своє кохання. Це ще одна причина, чому я хочу тут залишитися. Я можу стати дружиною британця — і так отримати дозвіл на життя та роботу. А ще є таке правило, що якщо дитина прожила більш ніж пів життя в Британії, то вона вже може подаватися на якийсь окремий тип дитячої візи. А я — її мати, тож можу слідком за нею також податися на цю саму візу», — розповідає Світлана.

За прогнозом Василя Воскобойника з Офісу міграційної політики, 70% українців, що виїхали під час великої війни, залишаться за кордоном.