Хто найбільше розколює українське суспільство в онлайн-суперечках?

2025 року українці найзавзятіше сперечались онлайн про політику, і саме політичні теми найбільше цікавлять російських агентів впливу. Дискусії переміщуються з Facebook у Telegram і YouTube. Соціальні групи стали отримувати менше негативу, а головний адресат онлайн-агресії — українська влада. Найбільше роздмухують онлайн-полеміку прибічники не росії, а українських політиків. Це висновки дослідження «Лінії розділення в українському суспільстві: вплив масових дискусій у соціальних медіа», яке громадська організація CAT-UA провела на замовлення ГО «Інтерньюз-Україна».

Дослідники прагнули з’ясувати, як соціальні мережі формують, використовують і поглиблюють лінії розділення в суспільстві; які теми розколюють суспільство; хто розбурхує дискусії, провокуючи розкол; у яких випадках частіше лунає мова ворожнечі, а коли сторони шукають порозуміння тощо.

Дослідження засвідчило, що, якщо порівнювати з 2022 роком, скоротилась агресія на адресу окремих соціальних груп, зокрема російськомовних чи українськомовних громадян, жителів певних регіонів, військових або цивільних, а також виборців, які голосували за певні політичні сили. Винятком є негатив на адресу людей, які виїхали з України. Як і у 2022 році, найбільше критики в дискусіях 2025 року адресовано владі.

Головним рушієм полеміки дослідники називають політичні кампанії. «Охоплення отримують ті теми, які хоча б одна політична сила береться розганяти через свої канали, — йдеться у висновках. — А найпомітнішими силами, які мають найбільші комунікаційні можливості, є мережа прихильників Петра Порошенка; група каналів і експертів, які виконують доручення Офісу президента; пул проросійських акаунтів в Україні; а також антикорупційна спільнота».

Найбільше охоплення збирають саме політичні конфлікти: наприклад, дискусія про запровадження санкцій проти Петра Порошенка охопила десятки мільйонів користувачів. У цій темі проросійські акаунти працювали найзавзятіше, намагаючись дискредитувати всі сторони конфлікту.

Дослідники зауважують, що найгарячіші теми — виїзд українців за кордон, декриміналізація самовільного залишення частини, убивство військовослужбовця ТЦК тощо — активізують розкол за кількома лініями: «військові — цивільні»,  «провладні — опозиційні», «командування — рядові» тощо. Але, наприклад, у темі декриміналізації СЗЧ найбільше критики дісталося владі й військовому керівництву. Показово, що, «хоча 32 % охоплення цієї теми генерували проросійські ресурси, намагаючись просунути наратив про слабку армію, 68 % полеміки точилось усередині проукраїнської спільноти». 

Автори дослідження констатують, що навіть у найбільш емоційних суперечках суспільство є цілком розділеним. Вони рекомендують владі створити комунікаційний інструмент, який опікуватиметься суспільною згодою, і працювати над новим стратегічним наративом, а громадськості й медіа — більше говорити про фокус російських інформаційних впливів на критиці влади й політичних темах.

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами