Вбивство з нагородного пістолета. Що буває, коли власник не контролює своєї зброї

Що відомо про учасників подій

Іван Сердюк учився в транспортно-економічному фаховому коледжі у Дніпрі. Через обстріли міста навчання було то онлайн, то офлайн. 27 квітня мав розпочатися тиждень занять у місті.

Його мати, Дана Сердюк, працює подобово на автозаправці кілометрів за 30 від Солоного. Вранці 26 квітня пішла на зміну. Іван залишився вдома з вітчимом і молодшою сестрою.

Удень Дана зателефонувала синові й сказала, де залишила йому гроші на поїздку до Дніпра. Це була її остання розмова з Іваном.

Матвій з матір’ю як біженець жив у Чехії. Приїхав до Солоного без матері, бо мав складати тести у своєму навчальному закладі — теж вчився в одному з коледжів Дніпра.

Артем, старший брат Матвія, військовий, перебував на місці служби.

Свідки, які нічого не бачили

«Наскільки я знаю, Матвій у Солоному жив у будинку разом із дружиною свого брата. Але 26 квітня її не було, вона кудись поїхала. Можливо, її і до цього не було — я цієї родини не знаю. Кажуть, що за Матвієм наглядали якісь її родичі», — розповідає Дана.

За її словами, 26 квітня Матвій запросив Івана і ще двох хлопців — його друзів — до себе додому. Того дня надворі була сильна буря, тож усі четверо проводили час у будинку Матвія.

«Я Матвія взагалі не знала. А ті двоє хлопців були давніми друзями Івана. Слідча мені сказала, що це не перший раз вони так збиралися в Матвія, а той показував їм братову зброю. Але Іван нам вдома нічого про це не казав. Друзі Івана сказали, що в момент пострілу вони вдвох були в одній кімнаті, а Матвій з Іваном — в іншій. Що вони не сварилися, усе було нормально. Почули постріл, вбігли в кімнату, побачили Івана. Як саме стріляли — вони не бачили», — зауважує Дана.

У довідці про причину смерті Івана Сердюка значиться: «Ушкодження внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, намір не визначений».

Мама загиблого розповідає, що Іван був убитий пострілом у серце й помер одразу: «Наскрізне кульове поранення в область серця, стріляли з меншої відстані, ніж витягнута рука. Матвій буцімто не знав, що пістолет заряджений».

Слідча ж Ольга Співаченко каже інакше: «Було поранення, була кровотеча. Іван не зразу помер. Коли хлопці — свідки — викликали “швидку”, він був іще живий. Поліція на місце події прибула раніше за “швидку” й почала надавати невідкладну допомогу. Але хлопця не було можливості врятувати. Він помер у будинку Матвія».

Ніч убивства

«Смерть Івана констатували десь о 20:00 26 квітня. А мені на заправку зателефонували з поліції тільки десь о 23:40. Сказали: “Вашого сина вбили”. Чого так довго мені не телефонували? Казали, що не могли мій номер знайти. Серйозно? Вітчим Вані в сільраді працює, нас у селі всі знають — не могли мій номер знайти?!» — нервує Дана.

Комендантська година, до селища з Дніпра добратися нічим, якийсь клієнт, що саме обслуговувався на заправці, запропонував Дані довезти її до Солоного. Вона була там після півночі. 

«Вітчим Вані найпершим дістався до будинку Матвія. Але там було все оточене поліціянтами, його в хату не пустили. Я приїхала — мене теж не пустили. Не памʼятаю, скільки ми там стояли. Потім я дізналася, що в цей час у будинку допитували Матвія і свідків, працювали експерти. Слідча сказала, що мене не пускали, щоб я не заважала.

А потім, через багато годин, я побачила, як із хати виносять когось, загорнутого в покривало. Сказали, що це мій син. Хтось постійно мені казав: «Заспокойтеся, заспокойтеся». Ну що значить «заспокойся»! Там лежить моя дитина, а ти заспокойся!» — Дана дозволяє собі матюка й ледь опановує себе.

Це не самостріл

Івана ховали 28 квітня. На похорони приїхали його одногрупники з Дніпра, зі школи прийшли колишні однокласники. Хтось сказав Дані, що бачив на церемонії Матвія, його брата й мати, які терміново приїхали до села. Дана того дня від горя не бачила нікого, крім своєї вбитої дитини.

Днями брат Матвія, Артем, через свого адвоката передав слідчій речі Івана, що залишилися в їхній хаті: куртку, кросівки, сумку, гаманець…

«Спочатку люди казали, що це Іван сам у себе вистрілив. Собі в серце — уявляєте?! Тепер слідча заявила, що встановлено: стріляв Матвій. Кажуть, що він весь цей час перебуває вдома», — зітхає Дана. 

Слідча віддала родині телефон Івана. Молодша сестра загиблого знала код доступу — слідство перевірило інформацію з телефона. За словами Дани, нічого, що могло б прояснити картини вбивства, у ньому не знайшли.

«Мати Матвія колись працювала в сільраді. Кажуть, що його батько був поліціянтом. Де він зараз — я не знаю. Його брат Артем, до того як піти служити, був депутатом нашої сільради. У них тут усі родичі, знайомі, у них тут звʼязки. Я боюся, щоб вони не замʼяли справу. Мені подобається, як працює слідча. Але чи дозволять їй довести справу до кінця?» — переживає мати загиблого.

Вбивство — умисне чи неумисне?

У віці із 16 до 18 років за вбивство неповнолітні є відповідальними на загальних підставах. За словами слідчої Ольги Співаченко, Матвію висунули підозру за ст. 119 Кримінального кодексу України — йому інкримінується вбивство через необережність. Карається такий злочин обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

«Наразі Матвій не заарештований. Запобіжний захід йому має обрати суд — це станеться найближчим часом. Моє завдання як слідчої — зібрати всі докази, які будуть свідчити про його винуватість чи невинуватість, призначити всі експертизи, які потрібні за кримінальним провадженням і спрямувати кримінальне провадження до суду разом з обвинувальним актом», — повідомила слідча. 

Вона відмовилася сказати, чи утримується наразі Матвій удома та чи носить він електронний браслет.

За словами Дани, у селі розповідали, що колишні однокласники Івана погрожують Матвієві самосудом. Відтак виникає логічне питання: чи забезпечений підозрюваний у вбивстві охороною?

«Не виключається можливості, що так, Матвію можуть якось нашкодити однолітки. Усе, що поліція може в цьому разі зробити й уже робить, — це бесіди, які поліційні офіцери громади проводять з однокласниками Івана й узагалі з усіма учнями громади 9-11 класів. Крім того, наразі всім учасникам кримінальної справи — свідкам, потерпілим та підозрюваним — надається психологічна допомога», — говорить Ольга Співаченко.

Чия зброя

Як значиться у Витягу з ЄРДР, Матвій стріляв в Івана з «нагородного пістолета ТТ», який належить його братові, 34-річному Артему М. За словами слідчої, зброя в будинку, як і слід, зберігалась у спеціально облаштованому місці. Але Матвій мав до нього доступ.

«Батьки й брат не знали, що Матвій має доступ до зброї», — зазначає Ольга Співаченко.

За її словами, у будинку М. під час обшуку виявили речові докази, які дозволяють висунути стосовно Артема підозру за статтями 263 і 264 ККУ. Зокрема, йдеться про відповідальність за незаконне зберігання зброї і недбале зберігання вогнепальної зброї або боєприпасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Слідство стосовно братів М. триває. Й остаточного висновку щодо Артема ще немає.

Ми пропонували Артемові зв’язатися з нами через його адвоката — чоловік на звʼязок не вийшов. 

Дана Сердюк як потерпіла сторона — свого адвоката ще шукає. Вона не хоче брати місцевого фахівця — переймається, що родина М. може чинити на нього тиск. Так само не довіряє місцевому суду. За словами слідчої Співаченко, розслідування проводять місцеві правоохоронці й суд теж має відбутися в Солоному — адже саме тут скоєний злочин.

…Перед загибеллю Іван Сердюк ходив до своїх однокласників, які саме закінчували 11 клас — репетирував прощальний вальс випускників. Увечері 26 квітня репетицій не було.