«Я гей, і мій хлопець — військовий». Як минув наймасштабніший з початку війни Марш «КиївПрайд»

«Біла християнська країна»

Першими о 9 ранку почали збиратися противники «КиївПрайду». Один з військових, який прийшов на захід, сказав, що взяв відпустку на два дні, аби долучитися до акції. Переважна більшість присутніх була із закритими обличчями.

Також на акцію прийшли учасники з дітьми — ті тримають таблички з написами: «Сімейні цінності об’єднують покоління», «Традиційні сім’ї — сильна Україна», «Нація, раса, родина». 

Це, до речі, викликало гостру реакцію в соцмережах. У Threads користувачі засуджували залучення дітей до подібних акцій. Зокрема, про це висловилась і співачка Jamala: «Мої маленькі, як шкода». 

На мітинг проти проведення Маршу рівності прийшов і Дмитро Корчинський — активіст і засновник добровольчого батальйону «Братство». У коментарі hromadske він заявив, що не підтримує вступ України до ЄС та виступає за те, щоб Україна лишалася «білою християнською країною».

Я запитав у Корчинського, чому такої кількості людей з правих організацій не було під час протестів проти ліквідації НАБУ і САП. Активіст відповів, що «цим людям не подобаються структури, які підпорядковуються іноземним спецслужбам» — такими їх вважає Корчинський.

Ще одна учасниця акції пояснила свою позицію так: «Українська нація — християнська нація. І ми проти того, що проти Слова Божого. Там чітко написано, що Бог створив Адама і Єву, і не може бути нічого іншого. Не може бути Адам і Адам, Єва та Єва». 

Пізніше колона рушила до оперного театру, де учасники скандували гасла: «Одна, єдина, соборна Україна», «Традиція, сімʼя, порядок», «путін теж ЛГБТ і він пишається вами». 

Присутні топтали символіку ЛГБТ+ спільноти, а також один з учасників відкинув ногою запалену димову шашку у сторону поліції. Минулося без постраждалих. 

«Бунтуй, кохай, права не віддавай»

Ближче до 11:00 почав збиратися Марш «КиївПрайд». Територію навколо парку Шевченка перекрили кордоном поліції. Поліція перевіряла в усіх документи, а також вміст рюкзаків. 

Хода почалася від центрального входу університету Шевченка і рушила в бік бульвару Шевченка, далі повернула на вулицю Євгена Чикаленка й пішла до площі Українських Героїв. 

Присутні кричали: «Бунтуй, кохай, права не віддавай», «Руки геть від прав людини!», «Слава нації — геть дискримінації!».

Марш тривав дві години. У дипломатичній колоні було близько 80 людей — представники посольств Швеції, Канади, Німеччини, Австралії, Італії, Франції, Іспанії та інших. 

Голова ГО «Українські ЛГБТ військові за рівні права», захисник Маріуполя Олександр Деменко прийшов на акцію разом зі своїм партнером. 

«Багато військових гинуть. І казати, що права не на часі — це неправильно. Сьогодні ми тут зібралися, щоб сказати, що ми є. Ми так само працюємо, платимо податки, волонтеримо і воюємо», — зазначив Деменко. 

Ще один військовий побажав залишатися неназваним, позаяк він не говорив у своєму підрозділі, що він гей. Служить вже майже рік, був мобілізований. 

«Хочу просто ходити зі своїм хлопцем вулицею і не шарахатись. І не ходити у бафі, щоб приховувати свою особистість», — пояснив він, чому прийшов на акцію. 

Ще одна учасниця, квір-співачка AquaLatex, зазначила, що одна з її вимог — це цивільні партнерства. 

Так, в Україні одностатеві пари не можуть укласти шлюб, але можуть через суд домагатися визнання факту спільного проживання однією сім’єю.

Таке рішення може мати юридичні наслідки — наприклад, для спадкування чи отримання виплат як члену родини військовослужбовця. Водночас це рішення не узаконює одностатевий союз у значенні шлюбу.

У судовому реєстрі чимало справ, де люди однієї статі просили встановити факт спільного проживання однією сім’єю. Зокрема, у травні суд на Львівщині встановив, що чоловік-заявник проживав однією сім’єю з нерідним йому чоловіком, за яким він доглядав до смерті. Тож заявник тепер матиме право на спадщину. 

По суті, схожу функцію мали б виконувати реєстровані партнерства: вони спрощували б юридичне оформлення таких зв’язків не лише для ЛГБТ+ людей.

Утім, за три роки законопроєкт № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств» так і не внесли до порядку денного сесій Верховної Ради. Хоч він і має позначку євроінтеграційного.

У разі ухвалення законопроєкту реєстровані партнери вважатимуться близькими родичами одне щодо одного, матимуть право на спільну сумісну власність на майно, набуте під час партнерства, поділ такого майна, спадкування у першій черзі, спільний заповіт, соціальний захист і виплати як члени сім’ї військовослужбовця, а також право отримати тіло партнера з моргу для поховання чи кремації та бути похованими поруч.

Натомість у проєкті нового Цивільного кодексу, який проголосували в першому читанні у квітні, фактичний сімейний союз пропонують визначити саме як спільне проживання чоловіка та жінки без шлюбу. Фактично це може стати відкатом у становищі ЛГБТ+ людей.

У червні голова парламенту Руслан Стефанчук під час зустрічі з ЛГБТК-організаціями попередньо погодився на вимогу вилучити із законопроєкту норму про фактичний сімейний союз як союз лише чоловіка і жінки.

Тож учасники Маршу «КиївПрайд» вимагали не ухвалювати новий Цивільний кодекс, визнати сімейні партнерства для військових і цивільних. А ще — запровадити справедливу кримінальну відповідальність за злочини на ґрунті нетерпимості. 

Так, у 2021 році до парламенту внесли урядовий законопроєкт №5488, який пропонував внести зміни до Кодексу про адмінправопорушення та Кримінального кодексу, щоб запровадити відповідальність за злочини, вчинені на ґрунті нетерпимості або дискримінації (зокрема, за сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю).

У 2025 році після зміни уряду законопроєкт, який мав позначку євроінтеграційного, відкликали. Це звичайна процедура. Відтоді аналогічних законопроєктів у парламенті не реєстрували.

Ще одна вимога учасників маршу — привести медичне законодавство України щодо транспереходу до сучасних стандартів. 

Так, вони називають застарілим підхід до процедури, за якою трансгендерні люди в Україні можуть змінити документи. Нині вона досі прив’язана до попередньої версії Міжнародної класифікації хвороб — МКХ-10, де передбачений діагноз «транссексуалізм». Без такого діагнозу людина не може отримати медичне свідоцтво, необхідне для зміни документів.

Водночас у новій МКХ-11 Всесвітня організація охорони здоров’я вже вилучила трансгендерність із переліку психічних розладів. Тому правозахисники вимагають оновити українські медичні правила відповідно до сучасних стандартів.

Коли колона «КиївПрайду» дійшла до площі Українських Героїв, у столиці оголосили повітряну тривогу. Було чути роботу протиповітряної оборони. Тож захід закрили, а всіх учасників попросили піти в метро. 

Яке становище ЛГБТ+ спільноти в Україні?

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеним у жовтні 2025 року, кількість українців, які вважають, що ЛГБТ+ люди повинні мати ті самі права, що й решта громадян України, досягла 78,1%. Це на 7,7% більше, ніж у 2024 році, та на 14,4% більше, ніж у 2022. 

А втім, в Україні продовжують фіксувати випадки дискримінації. Торік на території України моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 44 випадки гомофобії, трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини.

З початку цього року таких випадків нарахували вже 22, повідомив «Наш центр» у коментарі hromadske.