Паломництво хасидів. Як війна змінила вартість і логістику для охочих помолитися на могилі цадика Нахмана

Пункт пропуску до свята 

Журналістів до паломницького кварталу пропускають виключно під охороною поліціянтів. Правоохоронців із сусідніх із Черкаською областей зібрали для підтримання порядку в Умані — на вулицях ми зустріли силовиків із Кіровоградщини та Київщини. На в’їзді до туристичної зони облаштували кілька контрольно-пропускних пунктів, де ретельно перевіряють документи. Потрапити на територію паломництва можуть лише жителі з місцевою реєстрацією або паломники з офіційною перепусткою від міської ради. Тут також вилучають алкоголь, наркотики та зброю.

Біля більшості КПП установили банкомати, де віряни можуть сплатити туристичний збір. Доба перебування коштує паломникові кілька сотень гривень (залежно від того, це приватний сектор чи готель). Торік туристичний збір від паломників приніс міському бюджету Умані рекордні 20 мільйонів гривень. Про це в коментарі розповів перший заступник міського голови Умані Олег Ганіч.

Дорога дорога

Шлях до могили цадика Нахмана для більшості хасидів лежить через Польщу, Румунію та Молдову. У ніч проти 9 вересня російські дрони атакували міжнародний пункт пропуску «Старокозаче» на кордоні з Молдовою, однак про цей інцидент чули далеко не всі прочани. Навіть попри довгі черги та ворожі атаки, хасиди продовжують масово їхати до України.

«Я цього не знав, ні. Послухайте… Я вірю в Бога. Якщо Він захоче, щоб я помер, — я помру, тому це не має значення», — знизує плечима один із прочан, дізнавшись про нічний обстріл прикордонної інфраструктури. Для Еліезера це вже 24-та поїздка до України. 

«Для хасидів приїздити сюди дуже важливо, тому що тут похований Раббі Нахман. Ми дуже шануємо цього святого чоловіка. Він сказав нам: “Кожного Нового року приходьте до мене, просіть мене про те, що хочете, щоб я попросив у Бога, — і я це зроблю”».

Щоб дістатися Умані, Еліезер каже — здолав важку дорогу. На молдовському кордоні чекають у черзі від 3 годин до 10. Подорож вимагає чимало сил і грошей, тож більшість вірян координується й ділить витрати.

«Я брав таксі. Це дуже дорого: на шістьох осіб вийшло десь 1800 доларів. Не гривень — саме доларів!»

На запитання, як він почувається в країні, де лунають сирени, Еліезер лише всміхається.

«Насправді не боюся, тому що в Ізраїлі ми постійно у стані війни. Там завжди війна, тому ми не дуже боїмося сирен. Я був в Одесі, бачив пожежі та багато лиха, але… все в порядку. Війна далеко — десь за 6 чи 10 годин їзди звідси, тому це не відчувається так близько».

Раз на рік Умань працює на хасидів 

Напередодні свята знайти житло в Умані майже неможливо. Квартири заповнені. Через це родина Моше та Джона влаштували саморобні поселення просто під багатоповерхівками. Сплять у наметах, старих автівках чи під накриттям від дощу. А втім, за квадратні метри на свіжому повітрі ці дві родини сплатили більш як 50 тисяч гривень.

Ба більше, поруч із наметами паломники облаштували імпровізований зоопарк для дітей. Торік місцеві жителі бачили тут кіз, а цьогоріч табір прикрашають двоє гусаків.

«Це дає дітям радість у житті, розумієте? Вони бачать качура — і це радість!» — вигукує паломник Моше.

На запитання, чи не збираються вони приготувати птицю, Моше махає руками:

«Ні-ні, ми купуємо їжу в супермаркеті! Він (гусак — ред.) гарний! Діти приходять побавитися».

Поруч із наметом стоїть куплений у місцевих холодильник та лампа. У таборі прочани планують пробути ще 5 днів. На святкування Нового року вони витрачають щорічно тисячі доларів.

«Я, наприклад ремонтую кондиціонери. Заробляємо гроші, складаємо — це наша віра. До тривог ми звикли. В Ізраїлі вони серйозніші, тому що територія маленька, і за весь час пустили десятки тисяч ракет. У кожної ракети є своя адреса. Якщо людина хороша, навіть якщо буде атомна бомба — вона врятується!» — розмірковує Моше.

До Умані з’їжджаються не лише з Ізраїлю, а й з Панами, Колумбії, Франції, США та інших країн. 

«Ми почуваємося в безпеці і в Ізраїлі, і в Україні. Ми прийшли сюди, щоб молитися за мир, щоб усім було добре. Дякуємо Україні, дуже молимося за вас і любимо, поважаємо. Дякуємо велике, що ви нас приймаєте!» — каже Моше.

Для патрулювання паломницького кварталу до Умані прибула група із 17 ізраїльських поліціянтів. Разом з українськими колегами вони чергують на вулицях та контрольно-пропускних пунктах. Знання мови допомагає ізраїльським правоохоронцям швидко пояснювати вірянам правила поведінки.

«На цю мить не було серйозних інцидентів, пов’язаних із хасидами. Було декілька моментів, пов’язаних із вживанням наркотиків: канабіс, невеличка кількість. Українські колеги затримали чотирьох хасидів, у яких знайшли наркотичні речовини. Проти них відкриті справи, і їм буде заборонено на наступні роки прибувати до Умані», — зазначає речник ізраїльської поліції Міхаель Зінгерман. 

Він додає, що торік святкування минуло спокійно, і висловлює сподівання, що спільні зусилля української та ізраїльської поліції забезпечать порядок і цьогоріч.

Атмосфера свята 

На вулиці «Для туристів» вирує життя: працюють численні кафе, кіоски з їжею, вивіски та реклама майорять івритом. Для паломників діють навіть власні школи та тимчасові лікарні. На вулицях розставили смітники, комунальники намагаються контролювати чистоту. Проте сміття на вулицях усе ж розкидане.

«От сьогодні, наприклад, ішов колектив молоді. Він подивився, зібрав, все що в нього всередині є, і плюнув мені на товар, який я маю продавати потім людям… Вони плюють, можуть накакати, можуть напісяти, вони крадуть, кажуть “путін молодець” — приїжджають мені на територію і таке говорити. От як я маю ставитись? Не кажу, що всі такі, але більшість…» — каже місцева продавчиня постільної білизни, яка приїжджає до Умані працювати.

«Коли ми спілкуємося з ними — є дуже пристойні люди, є російськомовні, є дуже доброзичливі. Ми бачимо їхні традиції, як вони люблять дітей, як харчуються: овочі, дуже здорове харчування. Ми переймаємо якоюсь мірою те, що корисне для здоров’я. І оце релігія оптимізму: вони ж живуть, підтримуючи себе цією радістю, святом… Відчуваємо, що це свято. Цей оптимізм допомагає вижити й нам», — ділиться місцева жителька Лариса, викладачка психології.

Інша жителька Умані — Любов — звертає увагу на підвищення цін у супермаркетах. Каже, здебільшого гості міста купують фрукти, овочі — й іноді їх навіть немає на полицях.

«Ціни в магазинах у цей період нормально підвищуються. Я ніколи точно не порівнювала, на скільки гривень зростає цінник, але: поки хасиди тут — ціни ростуть, а коли виїжджають — знову вирівнюються».

На святкування Рош га-Шана цьогоріч приїхали 46 тисяч хасидів. Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко.