90% готові голосувати, але лише 21% хоче виборів найближчим часом. Як зрозуміти ці цифри?
Дев'ятеро з десяти опитаних українців заявляють про готовність взяти участь у наступних виборах. Але лише кожен п'ятий підтримує їх проведення найближчим часом. На перший погляд, ці відповіді суперечать одна одній, проте насправді вони можуть свідчити про те, що українці розрізняють своє конституційне право обирати владу та можливість реалізувати це право в умовах війни.
Громадянська мережа «ОПОРА» за фінансової підтримки МЗС Німеччини провела дослідження суспільних очікувань щодо строків і передумов проведення виборів. Варто одразу зазначити, що дослідження відбулося у трьох макрорегіонах — захід, південь та схід України, — тому зведені показники є середніми лише для них трьох і не є репрезентативними на загальнонаціональному рівні. Проте навіть результати за такої географічної вибірки дають багато приводів для роздумів.
Готові голосувати, але не зараз
Головний парадокс — 90% готових голосувати проти 21% охочих провести вибори найближчим часом. Проте значна частка опитаних громадян насправді підтримує зважену позицію, що вибори мають відбутися після припинення воєнного стану — 74%. Та й це не означає, що вибори відбудуться одразу після припинення вогню. З-поміж 74% лише 19% хотіли б провести їх якомога швидше, а ще 55% вважають, що перед виборами має пройти певний час, аби створити необхідні умови.
Ці результати свідчать, що в суспільстві немає запиту на якнайшвидше проведення виборів. Більшість громадян все ж пов’язує виборчий процес із припиненням воєнного стану, безпекою, можливістю забезпечити участь різних категорій виборців, міжнародним спостереженням і належною підготовкою виборчої інфраструктури. Вибори потребуватимуть суттєвих змін до законодавства, адже чинні норми актуальні для проведення виборів мирного часу й абсолютно не відповідають більшості викликів, з якими ми зіткнулися внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
Свідомі цього й самі законотворці. Так, із листопада 2023 року в Україні існує політичний консенсус, досягнутий під час дев’ятого «Діалогу Жана Моне» (формат багатосторонніх обговорень, який європейські партнери використовують для допомоги Україні в реформуванні парламенту), за яким вибори мають відбутися не раніше ніж через 6 місяців після завершення воєнного стану. А з грудня 2025 року запрацювала офіційна парламентська робоча група з напрацювання спеціального законопроєкту для підготовки перших повоєнних виборів. У межах її роботи також зберігався консенсус щодо необхідності певного перехідного періоду між завершенням воєнного стану та проведенням виборів. Проте вже навесні 2026 року робота парламентарів відчутно забуксувала.
Не лише можливі, але й доступні та легітимні
Що ж саме українці вважають необхідними умовами для проведення виборів? Насамперед йдеться про припинення бойових дій, безпеку членів комісій, виборців та можливість голосування різних груп виборців. Так, 52% респондентів назвали необхідною умовою забезпечення права голосу військовослужбовців, 48% — ВПО, 39% — українців за кордоном. Насправді питання участі різних категорій громадян не є якоюсь другорядною технічною проблемою, а безпосереднім складником рівності виборчих прав і подальшої довіри до результатів.
Варто розуміти, що масові міграційні процеси суттєво змінили географію українського виборця. «ОПОРА» також провела загальнонаціональне дослідження на цю тему навесні цього року. Результати демонструють, що майже третина респондентів проживає не за місцем реєстрації. 97,1% опитаних мають зареєстроване місце проживання, але серед них 28,5% не мешкають за цією адресою. Якщо додатково врахувати мільйони громадян, які перебувають за кордоном, і ще близько 1 млн військовослужбовців, то можна припустити, що станом на сьогодні понад половина виборців мають неактуальну виборчу адресу.
Для багатьох громадян фактичне місце проживання змінилося, а можливість повернутися залишається невизначеною. За таких обставин актуальність відомостей у Державному реєстрі виборців набуває значення для організації майбутнього голосування та забезпечення участі людей, які проживають не за виборчою адресою. Водночас звернення держави із закликом перевірити ці відомості може в ширшому контексті сприйматися як сигнал про наближення виборів або спроба отримати інформацію для проведення мобілізаційних заходів.
Та насправді довіра до результатів виборів (як власних виборців, так і міжнародної спільноти) формується ще на етапі підготовки до них — через зрозумілі правила, рівні можливості участі, точність реєстру та прозорі процедури. Тож питання підготовки до них вже зараз є надзвичайно важливим, незалежно від того, коли проведення виборів стане можливим.
Крім того, важливими умовами для проведення виборів опитані називали забезпечення прозорості й легітимності виборчого процесу через міжнародне спостереження — 52%, а також перевірку й оновлення даних Державного реєстру виборців — 35%.
Тож питання підготовки до виборів не означає негайного оголошення виборчого процесу. Це сигнал про те, що демократія залишається цінністю навіть в умовах війни, а відповідальні сторони думають наперед. Та саме від якості процесу попередньої підготовки залежатиме, чи сприймуть українці перші повоєнні вибори як легітимні. Адже подальша легітимність обраних представників не виникає в день голосування, а формується на кожному етапі підготовки та проведення виборчого процесу. Проте абсолютно кожен виборець уже зараз може самостійно подбати про реалізацію свого виборчого права. Не чекаючи оголошення виборів та напрацьованих і прийнятих парламентом законодавчих змін, можна хоча б перевірити та, за потреби, актуалізувати свої дані у Державному реєстрі виборців.
- Поділитися: