Китай почав військові навчання навколо Тайваню після того, як там минула інавгурація нового президента

Про це пише Reuters.

Як повідомляло Міноборони Тайваню, Китай у цих навчаннях застосував 15 кораблів своїх військово-морських сил, 16 суден берегової охорони та 33 літаки. У відповідь на це Тайвань направив свої війська в райони навколо острова, а протиповітряну оборону країни привели у бойову готовність.

За повідомленнями державних медіа Китаю, армія КНР відправила десятки винищувачів з бойовими ракетами разом з військовими кораблями та провела імітацію ударів по «важливих військових об'єктах».

Офіційний Пекін також засудив інавгураційну промову новообраного президента Тайваню, у якій він сказав, що обидві сторони Тайванської протоки не підпорядковуються одна одній. Лай Чін-те також неодноразово пропонував провести переговори з Китаєм, однак у відповідь отримував відмову. У МЗС Піднебесної виступ нового глави Тайваню назвали «ганебним».

Президентські вибори у Тайвані

13 січня на президентських виборах у Тайвані переміг віцепрезидент республіки Лай Чін-те з панівної «Демократичної прогресивної партії», яка відкидає територіальні претензії Китаю на острів. Чін-те обійшов своїх опонентів — Хоу Юй-і з консервативної партії «Гоміндан» та колишнього мера Тайбея — столиці Республіки Китай (Тайваню) — Ке Веньчже з лівоцентристської «Тайванської народної партії».

Китай засуджував Чін-те, назвавши його небезпечним сепаратистом, та закликав народ Тайваню зробити «правильний вибір». Пекін також неодноразово відкидав заклики Чін-те до переговорів.

Натомість новий глава Тайваню пообіцяв, що він збереже статус-кво у відносинах із Пекіном, але додав, що він «сповнений рішучості захистити Тайвань від загроз і залякування з боку Китаю».

Цай Інвень не мала права балотувалася на наступний термін через обмеження за кількістю президентських строків.

Відносини між Китаєм і Тайванем

Китай вважає територію Тайваню своєю частиною, тож останніми роками посилив свій дипломатичний, військовий та економічний тиск на самоврядний острів. Сам Сі Цзіньпін протягом останніх років неодноразово заявляв, що хоче «возз'єднання», якщо знадобиться — силою. А от уряд Тайваню наголошував, що хоче миру, але в разі нападу захищатиме себе.

У листопаді 2022 року лідер Китаю Сі Цзіньпін оголосив про всебічне посилення військової підготовки своєї країни після серії «агресивних» навчань китайської армії на кордонах Тайваню.

У відповідь США та інші західні країни заявляють про підтримку Тайваню і прагнуть зміцнити його обороноздатність, засуджуючи агресивний авторитаризм Пекіна. Попри це США досі дотримуються так званої політики «одного Китаю», згідно з якою не встановлюють офіційні дипломатичні відносини з Тайванем.