Вибори до Європарламенту: посилення ультраправих — зміна курсу щодо України?

Вибори до Європейського парламенту принесли чимало несподіванок, і деякі з них у багатьох викликають острах. Зокрема, пристойний результат у декількох країнах ЄС показали ультраправі сили, які часто звинувачують у ксенофобії та симпатіях до москви. А от керівні у місцевих парламентах партії вибори програли. Такі наслідки голосування вже навіть призвели до переформатування урядів у Франції та Бельгії.

То як тепер виглядатиме політичний ландшафт Європи та які наслідки для України матимуть вибори до Європарламенту — у матеріалі hromadske.

Хто сформує коаліцію в Європарламенті?

Європейський парламент — головний законодавчий орган Європейського Союзу, що формується в результаті прямих загальнонаціональних виборів у всіх 27 країнах ЄС. Вибори до Європарламенту на пропорційній основі проводять раз на п’ять років. До спільного парламенту на них обирають депутатів від політичних сил кожної окремої країни.

Вже у Європарламенті обрані представники від національних партій об’єднуються в альянси під егідою загальноєвропейських груп. Або ж можуть лишатися незалежними представниками національних політичних партій.

Ця виборча кампанія — перша після виходу Британії зі складу ЄС у 2020 році, через що загальна кількість депутатів зменшилася. На виборах, які відбулися 6-9 червня 2024 року, громадяни країн Євросоюзу обрали 720 депутатів. Тепер новосформована коаліція призначить керівників ключових наднаціональних інституцій Союзу: власне Європарламенту, Європейської комісії, Європейської ради та Європейської служби зовнішніх справ.

Станом на 11 червня підрахунок голосів офіційно завершено у 12 з 27 країн ЄС. Однак говорити про наслідки ми можемо вже — зазвичай у демократичних країнах результати виборів практично повністю збігаються з показниками екзитполів, тому повна картина нового політичного портрета Європи вимальовується доволі чітко.

Найбільше місць у Європарламенті отримали представники консервативних сил. А саме група «Європейська народна партія» (ЄНП), лідером якої є чинна президентка Європейської комісії — Урсула фон дер Ляєн; лівоцентристський «Прогресивний альянс соціалістів і демократів»; та група «Оновити Європу». 

Ця ж трійка політсил виграла вибори до Європарламенту і п’ять років тому. Тоді вона сформувала коаліцію, що після повномасштабного вторгнення стала надійним союзником України з найбільш принципових питань, як-от європейська інтеграція та санкції проти росії.

Водночас дещо посилилися позиції ультраправих партій, які виступають з популістськими гаслами євроскептицизму та жорсткої антиімміграційної політики. А втім, ультраправому табору бракує єдності з багатьох питань — від позиції щодо російсько-української війни до поглядів на ключові проблеми внутрішньої політики ЄС.

В оновленому Європарламенті будуть щонайменше дві потужні ультраправі фракції — група «Європейські консерватори і реформатори» та група «Ідентичність і демократія». Найбільш впливова у групі «Європейські консерватори та реформатори» — чинна прем’єр-міністерка Італії та голова тамтешньої партії «Брати Італії» Джорджа Мелоні. Вона відома своєю безкомпромісною проукраїнською позицією. А от лідерка групи «Ідентичність і демократія» — одіозна французька політикиня Марін Ле Пен, яка, навпаки, неодноразово демонструвала схильність до тісної співпраці з росією.

Не варто забувати і про «незалежних» ультраправих депутатів з німецької партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та партії «Фідес» чинного прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Обидві національні політсили регулярно підтримують проросійські ініціативи та є послідовними євроскептиками — виступають проти розширення ЄС і, відповідно, вступу України до Союзу.

Крім цього, нинішні вибори стали розчаруванням для «зелених» партій, центральною темою яких є боротьба з негативними кліматичними змінами. Так, якщо порівняти з виборами 2019 року, «Зелені» втратили 18 депутатських крісел.

Наразі кількість місць у Європарламенті розподіляється між міжнаціональними об’єднаннями так: 

• «Європейська народна партія» — 186 депутатів (25,83%), +10 місць, як порівняти з виборами 2019 року;
• «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» — 135 депутатів (18,75%), -4 місця;
• «Оновити Європу» — 79 депутатів (10,97%), -23 місця;
• «Європейські консерватори та реформатори» — 73 депутати (10,14%), +4 місця;
• «Ідентичність і демократія» — 58 депутатів (8,06%), +9 місць;
• «Зелені» — 53 депутати (7,36%), -18 місць;
• «Ліві» — 36 депутатів (5,0%), -1 місце;
• позафракційні — 100 депутатів (13,89%), +38 місць.

Отже, зараз найвищі шанси сформувати керівну коаліцію мають ті ж консервативні сили, що й п’ять років тому: «Європейська народна партія», «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» та «Оновити Європу». Так звана коаліція Центру вже має 400 місць у Європарламенті. Можливо, до цієї коаліції приєднаються і «Зелені».

Для того, щоб обрати голову Європейської комісії, потрібен 361 голос. Перемовини про створення коаліції можуть тривати тижнями, але траєкторія цих переговорів загалом уже вимальовується доволі ясно.

 Затримку в оновленні коаліції може спричинити питання подальших призначень. Наприклад, головною претенденткою на посаду голови Європейської комісії буде чинна президентка цього виконавчого органу — Урсула фон дер Ляєн, відома своєю проукраїнською позицією. Вона вже офіційно заявила про намір балотуватися на другий термін поспіль. Проте всередині консервативного табору нині доволі велика кількість противників її кандидатури.

Якщо домовитися не вдасться, Урсулі фон дер Ляєн доведеться зняти свою кандидатуру на посаду президентки Європейської комісії задля створення коаліції консервативних сил. Такий сценарій цілком можливий, але поки в публічній площині відповідні заяви ще не лунали.

 Тріумф ультраправих у Франції

Найбільш несподіваним результатом виборів до Європарламенту стала приголомшлива перемога у Франції ультраправого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен. Ця політсила обійшла «Відродження» — керівну нині партію чинного президента Емманюеля Макрона. Партія Ле Пен отримала понад 30% голосів, водночас партія Макрона — 14,6%, практично вдвічі менше.

Тож переконані євроскептики з «Національного об’єднання» отримають 30 крісел у Європарламенті, тоді як партія «Відродження» — лише 13. Ба більше, на впевнену перемогу своїх опонентів неочікувано відповів президент Макрон, оголосивши про розпуск місцевого парламенту та призначивши нові вибори. Перший тур відбудеться 30 червня, а другий — 7 липня цього року.

«Я вирішив повернути вам вибір вашого парламентського майбутнього. Це рішення серйозне та важке, проте насамперед це акт довіри», — заявив Емманюель Макрон 9 червня.

Узимку незалежний аналітичний центр «Європейська рада з міжнародних відносин» уже попереджав, що найближчі парламентські вибори у європейських країнах можуть посилити позиції ультраправих партій. «Крен праворуч» фактично розпочався — і принесе зміни не тільки у Франції, а й у низці інших країн ЄС. Ультраправі вже мають сильні позиції у Франції, Нідерландах, Австрії, Угорщині та Італії. Можна стверджувати, що за підсумками виборів у Європарламент до цих країн також приєдналася й Німеччина.

 Турбулентність у Німеччині

Що ж до Німеччини, то керівна там Соціал-демократична партія чинного канцлера Олафа Шольца з тріском програла своїм конкурентам — і посіла лише третє місце. Переконливу перемогу здобув Християнсько-демократичний союз, членкинею якого є Урсула фон дер Ляєн. А от друге місце несподівано посіла проросійська партія «Альтернатива для Німеччини».

Християнсько-демократичний союз набрав 30% голосів і отримає 29 місць у Європарламенті. Партія «Альтернатива для Німеччини» здобула 15,9% і 15 місць. Своєю чергою, лише 14 депутатів тепер представлятимуть Соціал-демократичну партію, яка набрала тільки 14,1%. Це найгірший результат для соціал-демократів за 70 років. 

Провалилась і проукраїнська партія «Зелених» чинної міністерки іноземних справ Анналени Бербок — вона фінішувала четвертою, отримавши 11,9% голосів виборців. Тож «Зелені» здобудуть 12 місць у Європарламенті — на істотні 9 місць менше, ніж у 2019-му.

З поганих новин для України — і впевнений результат проросійської «Альтернативи для Німеччини», яка захопила регіональне лідерство на сході країни. Мапа електорального тріумфу цієї ультраправої партії майже повністю збігається з політичною картою НДР — маріонеткової держави, яка перебувала в орбіті впливу москви з часів Другої світової війни та до возз'єднання Німеччини у 1990 році. Винятком став лише Берлін.

На відміну від французького президента, німецький канцлер не розпустив парламент через утрату довіри виборців. Однак посилення позицій ультраправих популістів уже окреслює нові контури політичного життя в Німеччині. Вибори до Європарламенту продемонстрували значне падіння рейтингу керівної коаліції, що віщує зміну влади на майбутніх парламентських виборах.

 В Угорщині нові обличчя тіснять Орбана, а в Польщі міцна політична конкуренція 

Що ж стосується чи не головних симпатиків москви — угорської ультраправої політсили «Фідес» — новини водночас і погані, і хороші. Партія багаторічного прем’єр-міністра Віктора Орбана знов перемогла, набравши 44% голосів, які конвертуються у 10 депутатських мандатів. 

Водночас владна партія набрала знано менше голосів, ніж очікувалося, — і показала найгірший результат за 20 років. Конкуренти Орбана в особі Петера Мадяра та його партії «Тиса» вже дихають угорському симпатикові путіна в потилицю — вони вибороли голоси 30% виборців і матимуть у Європарламенті 7 представників.

Чинний прем’єр Віктор Орбан блокує більшість загальноєвропейських рішень на підтримку України. А от його суперник Петер Мадяр має чітку проукраїнську позицію — виступає за інтеграцію України до НАТО та ЄС і надання нашій країні військової та економічної підтримки. Високі результати «Тиси» можуть значити, що «Фідес» зіткнеться з серйозним опором уже на наступних парламентських виборах.

В іншої нашої сусідки, Польщі, особливих несподіванок не сталося. Перемогу на виборах до Європарламенту здобула партія влади «Громадянська коаліція» прем’єр-міністра Дональда Туска. Проукраїнська політсила набрала 37,1% голосів і матиме 21 місце в Європарламенті. Близький результат показала й донедавна керівна партія «Право і справедливість» президента Анджея Дуди — за неї проголосували 36,2% виборців, завдяки яким політсилу в ЄС представлятимуть 20 депутатів.

Ультраправі посилюють позиції 

В Італії перемогла керівна нині партія «Брати Італії» прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні. Вона збільшить представництво у Європарламенті більш ніж удвічі — зі своїми 28,8% голосів отримає 24 крісла в Європарламенті, що на 14 більше, ніж політсила мала з 2019 року. На відміну від більшості ультраправих сил у країнах ЄС, партія Джорджі Мелоні має послідовну проукраїнську позицію, тож її посилення навряд принесе нам щось погане.

Друге місце в Італії посіла лівоцентристська опозиційна «Демократична партія», що отримала помітні 25,6% голосів виборців і 22 місця. Третьою ж фінішувала ще одна ультраправа партія — опозиційний «Рух п’яти зірок», у якого з 10% голосів буде 8 депутатів у Європарламенті. Стільки ж мандатів матиме і партія «Ліга» проросійського політика Маттео Сальвіні, яка здобула підтримку 9,6% виборців.

А от у Бельгії ці вибори стали справжнім електоральним шоком для прем’єр-міністра Александра де Кроо. Його партія «Фламандських лібералів та демократів» зазнала нищівної поразки, набравши лише 5,8% — тепер у них буде лише 1 місце у Європарламенті. 

Радикальна зміна уподобань виборців та відсутність довіри до чинного уряду змусили прем’єра подати у відставку. Щоправда, жодна політсила у країні не має разючої переваги. Так, найбільше голосів отримала ультраправа популістична партія «Фламандський інтерес» — 14,5% і 3 депутати. Недалеко від неї й партія націоналістів та консерваторів «Новий фламандський альянс» — 14% і також 3 депутати. Тож передбачити ситуацію на майбутніх національних виборах вкрай важко.

Ультраправі популісти перемогли і в Австрії. 25,4% та 6 місць у Європарламенті отримали євроскептики тамтешньої «Свободи» — партії, що підтримує тісну співпрацю з росією. Їхній результат цьогоріч удвічі перевершив показник 2019-го.

Неподалік фінішувала «Австрійська народна партія» ліберальних консерваторів — у неї 24,5% голосів і 5 місць у Європарламенті.

Ризики для України

Вибори до Європарламенту продемонстрували кілька тенденцій, які поступово змінюють політичний ландшафт Європи. Вочевидь, дедалі зростають симпатії виборців до ультраправих популістів. Особливо у найбільших європейських країнах — Німеччині та Франції. По-друге, падає популярність політсил, які підтримують Україну, — і на їхнє місце претендують не лише нейтральні, а й відверто проросійські партії.

Наприклад, Марін Ле Пен та її «Національне об’єднання», яке тепер зазіхатиме на більшість у французькому парламенті. Ле Пен, зокрема, прибічниця тези, що підтримка України може призвести до Третьої світової війни.

Політикиню і раніше звинувачували в симпатіях до путінського режиму. Вона називала Крим «легітимною частиною росії» та заявляла, що на анексованому українському півострові відбулося «вільне волевиявлення» місцевих жителів.

Понад те, у 2014 році партія Ле Пен взяла 9 мільйонів євро кредиту на свою політичну діяльність в одному з російських банків. Коментуючи рішення отримати кредит саме від росії, Ле Пен повідомила, що в цьому немає нічого поганого, адже вона поділяє погляди путіна на міжнародну політику. 

Хоча навесні 2024-го Марін Ле Пен несподівано зробила недвозначну заяву на підтримку України, це не завадило їй утриматися під час голосування в парламенті за ратифікацію двосторонньої угоди про безпеку між Францією та Україною.

«Ми зобов'язані українському народу нашою повагою і підтримкою. Напавши на Україну, росія спровокувала війну на порозі Європейського Союзу», — заявила тоді Ле Пен.

Це була лише друга проукраїнська заява Ле Пен за всю її політичну кар’єру. Відразу після початку повномасштабного вторгнення росії Ле Пен запевнила, що підтримує суверенітет України та прагнення українського народу вступити в НАТО.

Ще більш небезпечна ситуація складається у Німеччині, де солідний результат здобула ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини». Ця політсила виступає проти надання військової допомоги Україні, звинувачує Олафа Шольца у «розпалюванні війни» та навіть подала судовий позов проти федерального уряду з вимогою зупинити постачання зброї до України.

Улітку минулого року німецьке видання Spiegel опублікувало резонансне журналістське розслідування, яке свідчить, що представники росії контактували з ультраправими політиками в Німеччині — серед них і керівництво AfD. Проаналізувавши зламане електронне листування російського пропагандиста Володимира Сергієнка з представниками партії «Альтернатива для Німеччини», журналісти Spiegel з’ясували, що депутати від цієї політичної сили неодноразово отримували тексти своїх виступів з москви в обмін на фінансову підтримку.

Оскільки Німеччина і Франція є найбільшими постачальниками зброї в Україну, зростання ролі ультраправих проросійських партій у цих країнах може вплинути на підтримку України в майбутньому. А втім, вибори до Європарламенту навряд чи змінять проукраїнську позицію ключових інституцій Європейського Союзу вже зараз — «зсув управо» в низці європейських країн створює серйозні ризики в довгостроковій перспективі.