Соцмережа Х закриє офіс у Бразилії. Усе через «накази про цензуру»

Александр де Мораес у 2022 році
Александр де Мораес у 2022 роціWikimedia Commons / Palácio do Planalto

Платформа Х оголосила, що фізично припинить свою роботу в Бразилії на тлі «наказів про цензуру» з боку судді Верховного федерального суду країни Александра де Мораеса.

Про це повідомив департамент соцмережі, відповідальний за міжнародні справи. 

У Х стверджують, що отримали лист, який вимагає цензурувати популярні бразильські сторінки, зокрема пастора, нинішнього парламентаря та дружини колишнього парламентаря. 

Згодом соцмережа отримала додаткові вимоги щодо цензури та інформації про облікові записи користувачів. Це, кажуть, стосується не лише бразильців, але й жителів Сполучених Штатів та Аргентини. 

А пізніше Х заявила, що Александр де Мораес погрожував законному представнику в Бразилії арештом, якщо платформа не виконає його розпорядження цензури. 

«Попри наші численні звернення до Верховного суду, вони не були почуті, бразильська громадськість не була поінформована про ці накази, а наш бразильський персонал не несе відповідальності чи контролю за тим, чи блокується контент на нашій платформі. Мораес вирішив погрожувати нашим співробітникам у Бразилії, а не поважати закон або належний процес», — заявила соцмережа. 

Тож для захисту персоналу в Х ухвалили рішення «негайно закрити нашу компанію в Бразилії». Водночас послуги платформи залишаться доступними для жителів країни.

«Ми глибоко засмучені тим, що були змушені ухвалити це рішення. Відповідальність лежить лише на Александрі де Мораесі. Його дії несумісні з демократичним урядом. Народ Бразилії має зробити вибір — демократія чи Александр де Мораес», — заявили там.

Х підкріплювала свої заявив документами, які нібито надійшли від Верховного федерального суду Бразилії.

Чим відомий де Мораес?

Юрист, який перебуває на посаді голови у Вищому виборчому суді Бразилії, під час президентських виборів у Бразилії 2022 року став мішенню для прихильників колишнього президента Жаїра Болсонару.

Як писала газета New York Times, водночас для багатьох послідовників лівих течій де Мораес став людиною, яка «врятувала молоду бразильську демократію». Це сталося після штурму Національного конгресу Бразилії у 2023 році, який став відповіддю на поразку Болсонару, — натовп хотів повалити обраного президента Лулу да Сілву, — та агресивних контрдій судді.

Видання нагадало, що він ув’язнював людей без суду за публікацію погроз у соцмережах; допоміг засудити чинного конгресмена до майже 9 років ув'язнення за погрози суду; замовив рейди на бізнесменів з невеликими доказами протиправних дій; відсторонив від роботи обраного губернатора; і в односторонньому порядку заблокував десятки облікових записів і тисячі публікацій у соціальних мережах, практично без прозорості та можливості для оскарження.

Деякі політики, представники громадянського суспільства та ЗМІ звинувачують де Мораеса в кумівстві, політичному втручанні, політичних репресіях, зловживанні владою та розгортанні конституційної диктатури.