Іран заявив про успішний запуск свого супутника на орбіту попри санкції

Супутник Chamran-1, який Іран запустив у космос 14 вересня 2024 року
Супутник Chamran-1, який Іран запустив у космос 14 вересня 2024 рокуIranian Space Agency via AP

Іран заявив, що 14 вересня успішно вивів на орбіту на висоті 550 кілометрів дослідницький супутник вітчизняного виробництва Chamran 1.

Про це повідомляє державне інформаційне агентство IRNA.

Chamran 1, який важить 60 кілограмів, вивела на орбіту іранська ракета-носій Qaem-100.

Представник Міністерства оборони Ірану Амір Растегарі розповів, що це перший супутник іранського виробництва, шлях якого можна змінити після запуску.

До цього Іран запускав супутники, у яких можна було змінювати лише ділянку зображень та телекомунікації, пояснив Растегарі.

Основна місія Chamran 1 полягає в тестуванні апаратних і програмних систем, щоб підтвердити технологію орбітального маневрування на висоті.

Іран розвинув свою космічну програму протягом останніх кількох років, попри обмеження, спричинені санкціями з боку країн Заходу.

Після запуску супутника речник Міністерства закордонних справ Ірану Нассер Канаані заявив, що «автори нераціональних санкцій вчергове отримали чітку відповідь», натякнувши, що санкції не обмежують іранські розробки, передає IRNA.

Канаані також додав, що Іран є «логічним, потужним і конструктивним гравцем», та закликав західні країни «краще раціоналізувати свою поведінку та слова».

Раніше Сполучені Штати заявляли, що запуски супутників Іраном суперечать резолюції Ради Безпеки ООН, й закликали Тегеран не застосовувати балістичні ракети, здатні нести ядерну зброю, зазначає Associated Press.

Американське інформагентство додає, що за відносно поміркованого колишнього президента Ірану Хассана Рухані Тегеран сповільнив свою космічну програму через побоювання нової напруженості із Заходом. Проте новий президент Ебрагім Раїсі, ставленик верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, який загинув у травні, просунув програму вперед.

Не зрозуміло, що думає про космічну новий президент-реформіст Масуд Пезешкіян.