Електоральна Одіссея-2024. Як штучний інтелект впливає на президентські вибори у США

ШІ — небезпека для демократії?

Вибори у США 2024 року — перші президентські перегони в країні, що відбудуться в епоху стрімкого розвитку та поширення штучного інтелекту. Маніпуляції в інформаційному просторі поставили під загрозу прозорість та об’єктивність виборів 2016 та 2020 років. Вплив набагато більш адаптивних та розвинутих технологій ШІ у 2024-му може стати безпрецедентним, створивши нові виклики для виборчого процесу.

Дискусії щодо загрози штучного інтелекту вкотре сколихнули країну на початку 2024 року, коли представники Демократичної партії затверджували свого кандидата на президентських виборах. Хоч у США й існує традиція висувати на другий строк чинного главу держави, демократи мали пройти процедуру передвиборів, перш ніж номінувати Джо Байдена.

Тоді ж стався інцидент у Нью-Гемпширі: тисячам місцевих жителів зателефонували з проханням не голосувати на праймериз наступного дня. Річ у тім, що по той бік слухавки був голос, який нагадував президента Джо Байдена — хоч це й не був він.

Байден на тих праймериз усе ж прогнозовано виграв, однак занепокоєння щодо ризиків ШІ зросли. Виявилося, що за розробкою діпфейку стояв політичний консультант, який заявив, що такою провокацією лише намагався попередити про небезпеку використання штучного інтелекту, а не вплинути на результат.

Іншим скандальним прикладом стала імітація голосу Камали Гарріс у пародійному передвиборчому відео, створеному блогером Mr Reagan: у ньому нібито кандидатка від демократів розповідала про себе типові плітки, які зазвичай поширюють республіканці. Матеріал набув ще більшого розголосу в мережі після того, як його поширив Ілон Маск. Упродовж трьох днів впливовий мільярдер і власник соцмережі X не уточнював, що відео є пародією, тож чимало людей сприйняли це відео серйозно.

Вправні політтехнологи Дональда Трампа змогли навіть використати тему боротьби з фейками на власну користь, довівши, що подекуди можна просто звинуватити політичного супротивника в тому, що робиш сам. Кандидат від республіканців звинуватив Камалу Гарріс у «домальовуванні» натовпу на фотографіях з її мітингу в Детройті. Експертна перевірка не виявила використання інструментів ШІ в таборі демократів, але Трамп успішно посіяв сумніви щодо чесності кампанії Гарріс.

При цьому сам експрезидент часто вдається до поширення фейків у соцмережах. Приміром, політик передчасно заявляв, що отримав підтримку всесвітньо відомої співачки Тейлор Свіфт. Ще у серпні він постив фото, де прихильники суперзірки п'ють каву у футболках з написом «Свіфті за Трампа». Коли ж у вересні сама Свіфт підтримала Камалу Гарріс, команда Трампа воліла це не помічати.

Чи є управа на ШІ?

Кандидатам можна дорікнути, що в їхніх кампаніях використали фейковий контент. Однак що робити, коли вони тут наче й ні до чого — його просто поширюють прибічники кандидатів, що швидко робить контент вірусним. Так, у березні 2024-го прихильники Трампа розповсюдили десятки згенерованих фото, де кандидат-республіканець зображений разом із чорношкірими виборцями. Згідно з даними BBC Panorama, немає жодних фактів, що напряму пов’язували б фейки з кампанією Трампа.

Широка доступність ШІ-генераторів зображень і чат-ботів лише збільшує ризики таких маніпуляцій. Серед компаній, що опікуються генераторами ШІ, немає консенсусу щодо того, які запобіжники повинні бути встановлені. Наприклад, OpenAI — розробник сервісів DALL-E та ChatGPT — забороняє користувачам створювати образи публічних осіб, зокрема політичних кандидатів. Водночас Grok — новий ШІ-генератор зображень у соцмережі X — має менше обмежень. 

Загрозу становлять не лише згенеровані фото та діпфейки, а й політична позиція штучного інтелекту. Скажімо, той самий Grok, згідно з дослідженням Global Witness, на запит створення неупередженого допису пропонує зміст з явною або прихованою підтримкою певної політичної сили. До того ж він поширює неправдиву інформацію про терміни голосування. Проте не всі чат-боти реагують у такий спосіб. Наприклад, Gemini відмовляється відповідати на політичні питання, перенаправляючи користувачів у Google.

Вседозволеності ШІ сприяє й відсутність законодавчого регулювання технології на федеральному рівні. На рівні окремих штатів — у Каліфорнії, Техасі, Міннесоті, Мічигані та Вашингтоні — успішно впроваджено закони, що обмежують використання ШІ під час виборів. А от федеральний законодавчий прогрес залишається незначним. Пропозиції в Сенаті та Палаті представників США, спрямовані на регулювання ШІ в політичних кампаніях, так і не просунулися вперед. 

Цього року Федеральна виборча комісія та Федеральна комісія з питань зв'язку тільки розпочали обговорення про те, хто має повноваження регулювати використання ШІ в політичній рекламі. На початку серпня 2024 року в інтерв’ю Wall Street Journal голова Федеральної виборчої комісії Шон Куксі заявив, що орган не має ані повноважень Конгресу, ані технічного досвіду, щоб регулювати використання штучного інтелекту в політичних кампаніях. Отже, найімовірніше, до листопадових виборів уніфіковані правила зʼявитися не встигнуть.

Штучний інтелект на поміч виборам

Експерти Інституту Алана Тюрінга виявили, що у 19 зі 100 виборів, починаючи з 2023 року, було втручання штучного інтелекту. Щоправда, докази не продемонстрували жодних чітких ознак значних змін у результатах виборів, якщо порівняти з очікуваними показниками політичних кандидатів.

Часто інструменти ШІ використовують для банального просування у соцмережах, без наміру змінити думку виборців. Наприклад, експерти припускають, що фальшивими зображеннями «Свіфті за Трампа» команда політика гралася з алгоритмами соцмереж: частина фанатів Свіфт очікувано гнівно відреагувала на пост, що лише збільшило його аудиторію та здійняло хвилю новин у великих медіа. Це своєрідний «чорний піар», який у сучасному світі став значно дешевшим саме завдяки генерації контенту штучним інтелектом. 

Водночас дослідники MIT Technology Review пишуть, що інструменти штучного інтелекту можуть полегшити процес масового переконання лише незначною мірою: вирішальне значення досі мають інші фактори. Коли люди отримують інформацію, яка не відповідає їхнім переконанням, це рідко призводить до змін у політичному світогляді. До того ж матеріалам, створеним ШІ, важко прорватися крізь інформаційний шум і досягти своєї цільової аудиторії. 

Цікаво, що ШІ також має потенціал для підвищення ефективності й точності виборів. Чат-боти, оснащені штучним інтелектом, як-от HelloVote, Vote.org, можуть надавати інформацію в режимі реального часу про місця та процедури голосування. 

Автоматизовані системи роблять адміністрування виборів ефективнішим завдяки швидкому й точному управлінню великими масивами даних, що значно зменшує кількість помилок, спричинених людським фактором. Так, ШІ може допомогти виборчим адміністраціям у підрахунку та перевірці автентичності паперових бюлетенів, обробці запитів на документи. Це все в підсумку підвищує ефективність і прозорість виборчого процесу.

Важливо, що ШІ має ще й потенціал для посилення безпеки кіберінфраструктури. Технології можуть оптимізувати виявлення та усунення загроз і підвищити ефективність кіберпрацівників, беручи на себе виконання рутинних завдань.

Хоча штучний інтелект несе певні ризики для демократичних процесів, його безпосередній вплив на результати виборів наразі обмежений. 

Попри те, що використання генеративного ШІ може викликати занепокоєння та посилювати недовіру до інформаційних джерел, ці загрози поки не здатні суттєво змінити громадську думку чи результати голосування. Відсутність регулювання та стандартів може призвести до зловживань, однак ці ризики не перешкоджають збереженню основ демократичних виборів. Отже, хоча небезпеки, пов’язані з ШІ, існують, їхній вплив на вибори залишається мінімальним.