В МЗС Польщі заявили, що Україна не перешкоджатиме в питанні ексгумації жертв Волинської трагедії

Слова Сікорського передає польське видання PAP.

Глава МЗС Польщі заявив, що Україна підтвердила відсутність перешкод для проведення польськими держустановами та приватними структурами разом з українськими пошуково-ексгумаційних робіт відповідно до українського законодавства.

Водночас польський міністр наголосив, що переговори щодо членства України в ЄС будуть складними, а втім, «будь-які питання, не пов'язані з членством у ЄС, не вплинуть на нашу позицію».

Сибіга зі свого боку підкреслив, що в межах українсько-польської робочої групи сторони будуть працювати над механізмами проведення ексгумаційних робіт. Очільник українського МЗС зазначив, що Україна і Польща «на правильному шляху».

Що передувало?

На початку жовтня в Українському інституті національної пам’яті заявили, що у 2025 році планують провести пошуки жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зазначають, що зроблять це у відповідь на звернення польських громадян.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження, які, на його думку, «йдуть у річищі політики володимира путіна».

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.