Помер колишній президент США та лауреат Нобелівської премії миру Джиммі Картер

Про це пишуть Wall Street Journal та Washington Post.

Картер помер у своєму будинку у містечку Плейнс, штат Джорджія, повідомив його син Джеймс Картер.

Він не вказав причину смерті батька, але відомо, що останніми роками Картер лікувався від агресивної форми раку шкіри — меланоми, з пухлинами, які поширилися на його печінку та мозок.

У лютому 2023 року Центр Картера повідомляв, що колишній президент після низки операцій припинить подальше лікування та проведе час, що залишився, у домашньому госпісі.

Дружина Картера, Розалін, померла 19 листопада 2023 року у віці 96 років. Подружжя прожило в шлюбі понад 77 років, що стало найдовшим президентським шлюбом в історії США.

Востаннє журналісти бачили Картера 1 жовтня, коли родина та друзі відзначали його 100-річчя.

Більше про Джиммі Картера

Джиммі Картер народився та виріс на фермі у Плейнсі, штат Джорджія. Він закінчив середню школу в 16 років і два роки навчався в коледжі, перш ніж вступити до Військово-морської академії США, яку закінчив у 1946 році. Як молодий офіцер він працював над новою програмою атомних підводних човнів.

Зі своєю дружиною Картер одружився після школи. Вона також походила з Плейнсу.

У 1953 році його батько помер від раку підшлункової залози, і майбутній президент залишив військово-морський флот, щоб узяти на себе сімейну ферму.

Картер став успішним вирощувачем арахісу та лідером громади, а в 1962 році його обрали до сенату штату Джорджія. У 1966-му він невдало балотувався на посаду губернатора, але програв відкритому сегрегаціоністу Лестеру Меддоксу. А втім, через чотири роки фермер узяв реванш.

Під час своєї інавгурації 12 січня 1971 року він заявив, що «час расової дискримінації минув». Ця заява принесла йому національну популярність як провіснику нового Півдня без расової сегрегації.

На президентських виборах 1976 року Картер, який висувався від Демократичної партії, переміг республіканця Джеральда Форда, що керував країною упродовж попередніх чотирьох років.

Він став першим президентом, який після інавгурації вийшов із кортежу та пройшов центральною вулицею Вашингтона.

У перші тижні на посаді він надіслав повідомлення країнам у всьому світі про те, що США «не прагнутимуть домінувати чи диктувати іншим свою позицію». Він також помилував американців, які втекли з країни, щоб уникнути призову під час війни у ​​В’єтнамі.

Однак благі наміри Картера розвіялися перед лицем внутрішніх політичних суперечок, економічних проблем, цін на пальне та міжнародної кризи. Інфляція, висока вартість енергії та періоди відносно високого безробіття супроводжували все його президентство.

Крім того, за його каденції, у 1979-му, СРСР вторгся в Афганістан. Картер запровадив заборону на експорт до СРСР зерна та техніки. США також бойкотували літні Олімпійські ігри 1980 року. Однак опоненти вказували, що ці дії були неефективними для припинення радянської окупації.

Через чотири роки після вступу на посаду Картер із великим відривом програв одному з найконсервативніших політичних діячів епохи Рональду Рейгану.

У наш час Картер був упевнений, що окупація Криму з боку росії нібито неминуча, тому що «цього хотіли і жителі півострова, і росіяни». Він також виступав проти постачання летального озброєння Києву. Хоча 24 лютого 2022 року засудив російське повномасштабне вторгнення.

Нобелівською премією миру Картер був нагороджений у 2002 році за роботу з розв’язання міжнародних конфліктів, сприяння демократії, правам людини та економічному та соціальному розвитку.