Сутички в Сирії: сили безпеки нового уряду та їхні союзники вбили понад 340 цивільних алавітів

Про це повідомляють Washington Post і France 24 із посиланням на Сирійську обсерваторію з прав людини.

За даними обсерваторії, сирійські силовики та їхні союзники вбили 340 алавітських цивільних. Там зазначили, що ці вбивства супроводжувалися «екзекуціями» і пограбуваннями будинків мирних людей.

Загальна кількість загиблих унаслідок сутичок сягнула щонайменше 553 осіб. Серед них — 93 представники урядових сил та 120 бійців, лояльних до колишнього режиму.

Як зазначають у Washington Post, зіткнення розпочалися у прибережній провінції Латакія і поширилися на сусідні Хомс і Тартус.

У зверненні в п’ятницю, 7 березня, тимчасовий президент Сирії Ахмед аль-Шараа закликав повстанців «скласти зброю і здатися, поки не пізно».

На ці події вже відреагувала Туреччина. Там попередили про те, що ескалація в Латакії може поставити під загрозу майбутнє Сирії. Речник МЗС Туреччини Онджу Кечелі наголосив: такі провокації не мають стати загрозою для регіону.

«У цей критичний момент напруга в Латакії та навколо неї, а також напади на сили безпеки можуть підірвати зусилля, спрямовані на те, щоб вести Сирію в майбутнє в єдності та солідарності. Не можна допустити, щоб такі провокації стали загрозою миру в Сирії та регіоні. Туреччина залишається непохитною у своїй підтримці сирійського народу та уряду», — підкреслив Кечелі.

Нагадаємо, що 7 березня було відомо про смертоносні напади в кількох районах Сирії. Тоді озброєні люди, яких пов’язують із поваленим режимом Башара Асада, окрім Латакії, вбили ще десятки людей в інших районах.

Що відбувається в Сирії?

Наприкінці листопада 2024 року сирійські повстанці провели наступ проти урядових сил Башара Асада та російських військ, які його підтримують. У результаті Асад утік із країни — йому надали притулок в рф.

Світові лідери привітали падіння режиму Асада. А МЗС України навіть висловило готовність до відновлення відносин із Сирією в майбутньому.

Президентом Сирії у перехідний період оголосили лідера повстанців Ахмеда аль-Шараа. Дію конституції країни призупинили, а парламент — розпустили.

Падіння режиму Асада змінює динаміку влади в регіоні: Туреччина та країни Перської затоки хочуть отримати там значний вплив.

Зокрема, Сирійська національна армія (SNA) — коаліція підтримуваних Туреччиною повстанських угруповань — почала наступ, щоб захопити територію на захід від річки Євфрат, яку контролюють Сирійські демократичні сили (SDF), очолювані курдами.

Тим часом Ізраїль публічно оголосив про недовіру до Хаят Тахрір аш-Шам (HTS). Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу заявив, що Ізраїль не потерпить присутності на півдні Сирії HTS або будь-яких інших сил, пов’язаних із новими правителями, і вимагав демілітаризації території. Так, ЦАХАЛ перекинув свої війська в демілітаризовану зону в Сирії, що контролюється ООН, і завдавав авіаударів по сирійських військових базах.

Ізраїль стурбований роллю Туреччини як близького союзника нових правителів Сирії. Туреччина заявляла, що хоче, аби Сирія стала стабільною і не становила загрози для своїх сусідів. А дії Ізраїлю в Анкарі назвали «експансіоністськими».