Видав шрифт із «Яндексу». Журналісти знайшли російські сліди в міжнародній антивоєнній групі, яка підпалила завод української компанії

Логотип антивоєнної групи Global Citizens Against War 1984
Логотип антивоєнної групи Global Citizens Against War 1984Скриншот

На сайті міжнародної антивоєнної групи Global Citizens Against War 1984, яка взяла на себе відповідальність за підпал заводу української компанії у Словаччині, знайшли текст, надрукований шрифтом російського пошуковика «Яндекс», та цитату, перекладену з російської.

Про це йдеться в матеріалі Insider.

25 серпня на сході Словаччини планували підпалити завод із виробництва безпілотників української компанії Skyeton, затримали двох латвійців й українця. Про причетність заявила антивоєнна група Global Citizens Against War 1984, яка називає себе міжнародною і не пов'язаною з жодною державою.

Однак, як з’ясували журналісти, в акаунті групи в Instagram, який ведуть англійською мовою, досі є дві збережені колекції історій з однаковою російською назвою («Актуальное»). А на їхньому сайті, де більшість тексту було відформатовано в гарнітурі Poppins, уривок із роману Джорджа Орвелла «1984» було написано іншим шрифтом — YS Text.

Цей шрифт є власною гарнітурою російського інтернет-пошуковика «Яндекс». Insider припускає, що він потрапив на сайт Global Citizens Against War 1984 разом із форматуванням, скопійованим з іншого джерела. Крім того, в самій цитаті з твору Орвелла було використано не оригінальний англійський текст, а його дослівний переклад із російського джерела.

Словацьке видання Aktuality також раніше звертало увагу на розбіжності в біографіях членів організації, опублікованих на вебсайті. У розділі «Команда» на сайті Global Citizens Against War 1984 зазначено лише двох людей — громадянина Польщі Роберта Левановського та громадянина Сербії Стефана Іліча. Прізвища обох нагадують прізвища футболістів: поляка Роберта Левандовського та серба Івана Іліча.

У біографії Левановського йдеться, що його призвали до польської армії у 2007 році, де він прослужив два роки, хоча на той час обов'язкова військова служба в Польщі тривала дев'ять місяців.

Іліч, мовляв, народився в сербському Ніші та втратив матір, коли місто бомбардували сили НАТО в 1999 році. З 2011 року він нібито працював у Сирії та інших країнах Близького Сходу «в межах гуманітарної місії ООН», потім працював анестезіологом у великій лікарні в Німеччині, але наприкінці 2025 року його нібито звільнили за участь у протестах проти збільшення військових витрат та «агресивної політики розширення НАТО на схід».