НАТО

Представники «Люблінського трикутника» (Литва—Польща—Україна) на зустрічах 6—7 липня підписали два документи й затвердили ще один. Один із них підтверджує, що згадані країни «докладатимуть усіх зусиль» для вступу України в НАТО.

Кандидати у канцлери Німеччини Армін Лашет (Християнсько—демократичний союз) та Олаф Шольц вважають, що найближчим часом Україна не зможе стати членом Європейського Союзу та НАТО.

Російська влада хоче найближчим часом обговорити з Туреччиною «затягування України» у НАТО. Нещодавно в Туреччині запевнили, що і надалі підтримуватимуть євроатлантичну інтеграцію України.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що з Бухарестського саміту НАТО 2008 року, де вперше було підтверджено майбутнє членство в ньому України, Альянс не зробив нічого для досягнення цієї мети.

Міністерка оборони Німеччини Анеґрет Крамп—Каренбауер заявила про відкликання взводу солдат бундесверу, які є складовою місії НАТО, що базується в Литві. Німецьких солдатів підозрюють в антисемітській поведінці та сексуальному насильстві на вечірці у квітні 20

За кілька днів до саміту НАТО, який відбувся 14 червня, згадки про План дій щодо членства України в Альянсі у тексті підсумкової декларації не було. Її українські дипломати «буквально вигризли в останній момент».

План дій щодо членства є «невід’ємною частиною» процесу набуття Україною членства в Північноатлантичному альянсі. Але умови, за якого Київ отримає ПДЧ, визначатимуться на індивідуальній основі.

Реакція Росії на примусову посадку літака Ryanair режимом Лукашенка у Мінську є непрямим доказом причетності Кремля до цього.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що Україна зробила усе потрібне, щоб отримати план дій щодо членства у НАТО. Очікує від партнерів на саміті Альянсу 14 червня конкретних дій та рішень.

Завершення будівництва російського газопроводу «Північний потік—2» нестиме пряму військову загрозу для України, а також для Польщі та інших країн Центральної Європи з блоку НАТО.