Чим небезпечні атаки на ГЕС

Вночі 6 червня росіяни підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. Через це низка населених пунктів опинилися в небезпеці. Ще у листопаді, коли росіяни нищили українську енергетичну інфраструктуру, hromadske запитало в експертів, до яких наслідків може призвести атака на ГЕС. Ось що вони тоді відповідали.
Що таке ГЕС? Вони важливі для енергосистеми України?
Гідроелектростанція перетворює енергію води, яка виникає при падінні потоку, на електроенергію. Напір води, який надходить на лопаті гідротурбіни зі штучної греблі або водойми, запускає в дію генератори, які й виробляють енергію.
Гідроелектростанції (ГЕС) і гідроакумулювальні електростанції (ГАЕС) не є основними джерелами електроенергії, адже найбільше світла в Україні виробляють атомні електростанції. Так, 2021 року частка гідроенергетики становила 6,7%: 5,8% електрики виробили ГЕС та 0,8% ГАЕС. Однак вони виконують важливу місію — допомагають балансувати систему в ті години, коли самі лише АЕС і ТЕС не справляються.
«Гідроенергетика — це те, що допомагає згладжувати піки в ранкові чи вечірні години. Завдяки тепло- і гідрогенерації швидко нарощується виробництво. Коли під удари потрапляє гідро- або теплогенерація, у нас зменшуються доступні потужності для виробництва електроенергії, до того ж обмежуються можливості щодо балансування піків», — пояснює Андріан Прокіп, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього.
Хоча росіяни не зможуть занурити Україну в темряву самим лише виведенням із ладу гідроелектростанцій, однак здатні ускладнити роботу енергосистеми, особливо під час пікових годин.
«Агресор продовжує бити по генерувальних потужностях для того, аби мінімізувати маневрові можливості, тобто здатність швидко змінювати обсяги генерації та впливати на зміну нашого побуту. Агресор намагається позбавити Україну гнучкості в енергосистемі», — пояснює аналітик енергетичних ринків Максим Білявський.
Чи можуть російські ракети зруйнувати дамбу водосховища?
Повністю зруйнувати дамби ракетами росіянам навряд вдасться, оскільки ГЕС проєктувалися в такий спосіб, аби витримувати великі потужності, розповідає Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».
«Боєголовка ракети — це двісті сорок (кілограмів — ред.), пів тонни — максимум тонна. Дамба ГЕС — це кілька мільйонів тонн каміння, бетону й арматури. Ракета з боєголовкою кількасот кілограмів не зруйнує кілька мільйонів тонн. Руйнувати можна тільки ядерним ударом, при цьому не малопотужним. Інша річ, що битимуть не абстрактно по дамбі, а там, де розташовується машинне відділення, а для цього треба мати високоточні ракети. Як бачимо, російські ракети не є високоточними», — каже Гончар.
Він наводить приклад руйнування Дніпровської ГЕС у Запоріжжі під час Другої світової війни. Спочатку станцію зруйнували радянські війська 1941 року, коли відходили, потім — німці 1943-го. В обох випадках закладали вибухівку, а не бомбардували, і дамбу тоді зруйнували лише частково. Цей сценарій росіяни можуть спробувати повторити на Каховській ГЕС, попереджає українська розвідка. За даними Головного управління розвідки Міноборони України, російські війська замінували дамбу ще у квітні та можуть підірвати її під час відступу.
То підтоплення нам не загрожують?
Підтоплення можливі, якщо росіяни частково пошкодять дамби, але, за словами експертів, вони не будуть масштабними. У вересні росіяни ракетними ударами частково зруйнувати дамбу на Карачунівському водосховищі, це підтопило понад 100 будинків у Кривому Розі. Місцевій владі довелося підривати дві дамби нижче за течією, аби збільшити пропускну здатність води. Саму греблю відремонтували, і, як додав радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко, вона «зазнала дрібних пошкоджень».
Державна компанія «Укргідроенерго», яка керує українськими ГЕС та ГАЕС, вже пояснювала, що зруйнувати чи істотно пошкодити масивні гідротехнічні споруди ракетою не так просто. Якщо росіянам усе ж вдасться пошкодити металеві затвори греблі, то це може спричинити коротке підтоплення деяких територій. Навіть якщо це станеться, то зони підтоплення будуть незначними, а мешканців повідомлять завчасно. Крім того, ГЕС належать до стратегічних об’єктів, за якими наглядає воєнізована охорона.
Науковці Інституту проблем математичних машин та систем НАН України прогнозували, що станеться, якщо прорве дамбу на Київській ГЕС. Підтопити може район Русанівських садів, Труханового острова, Гідропарку, частково Осокорків, але не масштабно. Навіть якщо ракетні удари повністю зруйнують греблю, то кияни матимуть час для евакуації або для того, щоб піднятися на вищі поверхи, адже вода підніматиметься протягом кількох годин.
Що робити українцям?
Хоча ГЕС не відіграють ключової ролі у виробництві електрики, однак виведення їх із ладу ускладнить роботу енергосистеми й може на тлі інших руйнувань призвести до екстрених вимкнень світла.
«Ми повинні бути готовими до того, що до весни матимемо відключення електроенергії. Ми мусимо ощадливо ставитися, якомога більше економити електроенергію, щоб послабити навантаження на енергосистему й полегшити балансування для диспетчера і для генерації в принципі», — кажеАндріан Прокіп, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього.
«Укренерго» просило українців зменшити електроспоживання в пікові години — від 7:00 до 11:00 та від 17:00 до 23:00, а також дотримуватися поради «одна лампа плюс один прилад одночасно». Наприклад, якщо ви готуєте вечерю в духовці, то не вмикайте в цей час електрочайник. А енергоємні прилади (пральну чи посудомийну машини, мультиварку, електродуховку) краще вмикати на ніч.
Текст оновлено 6 червня 2023 року.
- Поділитися: