«Підлітка у фунікулері можна було врятувати». Чому всім потрібен такмед

«Скажімо, ракета падає десь біля вас. Поруч — поранена дитина з масивною кровотечею, а ви не знаєте, як їй допомогти. До приїзду “швидкої” дитина гине. Що ви будете відчувати? Чи винні ви в загибелі дитини? 

Звісно, винна росія, але що ви зробили, щоб запобігти цьому? Ви за 10 років війни так і не знайшли бажання та часу піти на курси з домедичної допомоги?» — спантеличує нас інструкторка з тактичної медицини під час тренінгу для hromadske.

Замислююся: певно, я б себе винила. Справді — чому не спромоглася, коли можливостей безліч. Нині правильно накласти турнікет чи затампонувати рану — не просто корисна навичка, а життєва необхідність. Від цих умінь залежить і чи врятуєте ви, і чи врятують вас. На це звертала увагу й правозахисниця Аліна Бондар: «Благаю, усвідомте: не факт, що пронесе. Сходіть на курси домедичної».

Побачила відео з місця влучання на Полтавщині. Зрозуміла, наскільки страшно, коли навколо купа людей, але ніхто не знає, як тебе врятувати, і ні в кого немає турнікетів. Відірвані ноги перемотують одягом…Аліна Бондар, правозахисниця

Але як цивільним пройти ці курси? Які з них корисні, а від яких майже немає користі? Говоримо про це з Ольгою Омельчук — інструкторкою ЗСУ з десятирічним досвідом і засновницею мережі навчально-тренувальних центрів тактичної медицини «КоЛеСо».

База: такмед чи домедична допомога

«Такмед» став широко вживаним поняттям із початком повномасштабної війни.

Загалом тактична медицина, як у всіх країнах НАТО, так і в Україні, базується на протоколі ТССС, з англійської — Tactical Combat Casualty Care, що перекладається як «тактична допомога пораненим на полі бою». Це найавторитетніша система рекомендацій, як надавати домедичну допомогу пораненим. Її розробили у США в середині 1990-х. Тоді американські фахівці вирішили, що під час воєнних дій можна врятувати більше життів, якщо поліпшити підготовку самих військових.

Професіонали дискутують, чи правильно називати такмедом курси домедичної допомоги для цивільних. Проте, оскільки Україна живе в умовах обстрілів і бойових дій, вживати словосполучення «тактична медицина» щодо цивільних помилкою не є, — вважає Ольга Омельчук.

«У нас вони звуться курсами домедичної допомоги в умовах бойових дій. Фактично ж тактична медицина — це надання допомоги на догоспітальному етапі, щоб передусім усунути причини смерті, яким можна запобігти. За принципами, що враховують загрозу від бойових дій чи активного стрільця. Необов’язково надавач допомоги — військовослужбовець. Але мається на увазі, що поранення відбувається в тактичних умовах», — зауважує Ольга.

Базові навички, яких навчають на курсах:

• застосування тиску на джерело кровотечі, накладання турнікета і пов’язки, а також тампонування рани, щоб зупинити масивну кровотечу;
• забезпечення прохідності дихальних шляхів, визначення порушення дихання, ран грудної клітки;
• визначення ознак шоку, запобігання переохолодженню, контролювання кровотечі;
• допомога з вторинними пораненнями, які не становлять загрози життю.

Три хвилини на порятунок

«Від вибухової хвилі у вашому будинку вилетіли вікна. У сусідки поранення в шию уламком розбитого скла. Кров б’є ключем. Схоже, зачепило сонну артерію. Ваші дії?» — задає умови вправи інструкторка.

Навіть від гіпотетичної ситуації спочатку відчуваєш ступор. Це природно. Та людині з базовими знаннями й навичками першої домедичної допомоги легше його подолати й опанувати себе. Швидко згадуєш: негайно стиснути джерело кровотечі на шиї та тримати до прибуття «швидкої». За змоги — затампонувати рану й накласти тугу пов’язку.

Однак потреба в такій автоматичній реакції може виникнути навіть не в ситуації бою чи обстрілу — на жаль, небезпеки існують і поза війною. Наперед ніколи не знаєш, у яких ситуаціях твої навички могли б урятувати життя. Ольга наводить приклад нещодавньої ситуації у київському фунікулері, внаслідок якої загинув постраждалий хлопець.

Хлопця можна було врятувати. Я бачила, що багато людей написали: «Ну, якщо це вже сонна артерія, то вибачайте, нічого б не допомогло». Насправді ні. Навіть у разі травматичної ампутації кінцівки є 5–7 хвилин. Сонна артерія — так, швидше. Це 3 хвилини. Але вони є. Ці 3 хвилини завжди є.Ольга Омельчук, засновниця мережі центрів такмеду «КоЛеСо»

Інструкторка дорікає, що майже всі погоджуються з тим, що базові навички допомоги зараз мусять мати всі; але ці самі люди рік за роком відкладають на потім здобуття таких навичок. Це вже не прокрастинація, а недбалість, що загрожує загибеллю людей, —  моторошно підсумовує засновниця мережі «КоЛеСо».

«У багатьох людей зараз така логіка, мовляв: “От я живу в Києві — нас тут 4 мільйони. Скільки людей загинуло під час обстрілу? Який мізерний відсоток. Тож навряд постраждаю саме я”. На жаль, неможливо знати точно, коли й куди прилетить — тож ми ніколи й не знатимемо, хто саме може загинути».

Один тренінг не навчить вас рятувати життя

А втім, ситуація все ж покращується — за словами Ольги Омельчук, кількість цивільних, які хочуть проходити курси, нині зростає. У заснованих нею навчально-тренувальних центрах «КоЛеСо» за 2 роки пройшли навчання вже понад 42 тисячі людей: і військових, і цивільних. Набір груп ведуть постійно.

У військових частинах нарешті досить багато інструкторів — зокрема тих, кого ми готували. Самі ж військові тепер кажуть, щоб ми не припиняли вчити цивільних. Один мені так і сказав: «Я — то вже таке, але хочу, щоб моя дружина з дитиною вижили».Ольга Омельчук, засновниця мережі центрів такмеду «КоЛеСо»

Пройти курс — лише початок справи. Головне, щоб на цьому не зупинялися, — наголошує Ольга. Базовий курс за один день надає лише первинний рівень підготовки, який треба закріпити, а потім і набути додаткових навичок. Тому казати після одного заняття «все, я готовий» — самообман.

Без інтервального повторення матеріал не затримається в пам’яті. Це підтверджують усі, хто проходив такі курси рік, два, три чи навіть бодай кілька місяців тому. Навіть якщо вдалося запам’ятати теорію, на практиці все швидко забувається. За критичних умов потрібні не лише знання, «як це робити», а й м'язова пам'ять — навички, доведені до автоматизму. 

Не варто давати людям лише один день — це безглуздо. Людина, яка потім не повторює, за 2–3 тижні майже нічого не буде пам'ятати. Ми наголошуємо всім: «Якщо ви зараз прийшли, а потім не будете навчатися, — ви даремно витратили і свій, і наш час».Ольга Омельчук, засновниця мережі центрів такмеду «КоЛеСо»

Аби повністю засвоїти знання, у «КоЛеСі», до прикладу, діє така система: після одноденного офлайн-курсу треба пройти ще щонайменше 3 онлайн-практикуми. Їх проводять о сьомій вечора шість разів на тиждень. Приєднатися можна в будь-який день — повторити теорію, отримати відповіді на питання та потренувати практичні навички. Тільки тоді можна зареєструватись на другий модуль: і після дня практики скласти іспит. Лише після цього можна отримати сертифікат.

«Сьогодні пріоритет — не ремонт площ, а збереження життів»

Чи кожен здатен надавати домедичну допомогу? Ольга Омельчук переконана, що можливо навчити цих навичок усіх в Україні — але за умови, що програма підготовки діятиме в усіх школах. Над таким пілотним проєктом нині працюють спільно з Міністерством охорони здоров'я та Міносвіти. «Сподіваємося, що на цей навчальний курс “дадуть добро” — і його включать у загальноосвітню програму. Правда, поки невідомо, коли це запрацює», — розповідає спеціалістка з такмеду.

Засновниця «КоЛеСа» скаржиться, що наразі не вистачає й системної роботи в підготовці інструкторів на рівні громад. Потреба в навчанні є навіть серед уже досвідчених медиків.

Ми пропонуємо всім громадам готувати інструкторів. У кожній громаді знайдеться один–два лікарі, які готові безплатно у свій вільний час виходити та вчити людей у своїй громаді. Це можливо будь-де.Ольга Омельчук, засновниця мережі центрів такмеду «КоЛеСо»

«Ми готуємо таких інструкторів, якщо громада до нас звертається. Вони приїжджають, проходять у нас курс інструктора, а потім у себе в громаді навчають. Але це мало б бути системно. Місцеве самоврядування повинне мати свою клепку й зрозуміти, що треба зберегти людей. Сьогодні пріоритет — не ремонт площ, а збереження життів», — закликає Ольга Омельчук.

Тож де пройти курси домедичної допомоги

«КоЛеСо»

Уже згадана мережа навчально-тренувальних центрів тактичної медицини. Працюють щоденно у Києві, Запоріжжі, Миколаєві та Кривому Розі. Проводять інтенсиви з домедичної допомоги для військових і цивільних за ТССС і його основним порядком дій MARCH — в українській адаптації він звучить саме як КоЛеСо: К — кров, Л — легені, С — серце.

Хто може звернутися: цивільні та військові.

Умови: безоплатно.

Навчально-тренувальний відділ при Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва

Базовий тренінг із надання домедичної допомоги у викладі працівників «швидкої». Вони розкажуть, як правильно оцінювати стан постраждалого та що робити у разі масивної кровотечі, порушення прохідності дихальних шляхів, термічних опіків тощо. Заняття тривалістю 6 годин проводять у будні.

Хто може звернутися: цивільні.

Умови: безоплатно.

«Соломʼянські котики»

Благодійний фонд, який допомагає військовим, цивільним і рятувальникам. Фокусуються на тактичній медицині та розмінуванні. Мають навчальний центр тактичної медицини та домедичної допомоги. Команда інструкторів сертифікована NAEMT і Європейською радою реанімації. 

Хто може звернутися: цивільні та військові.

Умови: благодійний внесок. Сума залежить від обраного курсу.

«Госпітальєри»

Медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри» працює на фронті з 2014 року. Нині щодня проводять евакуації майже по всій лінії фронту. Навчають тактичної медицини та домедичної допомоги. Інструктори сертифіковані NAEMT, Українською військовою медичною академією й іншими організаціями.

Хто може звернутися: цивільні та військові.

Умови: платно. Вартість залежить від обраного курсу.

Центр готовності цивільних

Проєкт Благодійного фонду Сергія Притули, метою якого є навчити цивільне населення базової військової підготовки, включно із навичками домедичної допомоги. Працюють 86 осередків у 19 областях. Потрапити на тренінг можна за попередньою реєстрацією.

Хто може звернутися: цивільні та військові.

Умови: донат довільного розміру.

«Пульс»

Тренінги медико-евакуаційного підрозділу «Пульс» — добровольчої групи медиків, які працювали на сході України разом із 72 бригадою. Нині вони проводять тренінги для військових і цивільних у різних містах України.

Хто може звернутися: цивільні та військові.

Умови: 1000 грн (внески йдуть на забезпечення безплатних тренінгів для військових).

Мобільний ігровий симулятор LifesaverSIM

Мобільний застосунок, до якого українці можуть отримати безоплатний доступ через «Дію», допоможе розвинути або ж тренувати навички такмеду. Навчання проходить у динамічному середовищі з реалістичною графікою: можна накласти турнікет, тампонувати рани та проводити усі необхідні дії за протоколом MARCH.

Хто може звернутися: цивільні та військові.

Умови: безоплатно. Додаток можна завантажити у Apple AppStore та  Google Play.