В Ірландії розпочнуть ексгумацію на місці, де у XX столітті поховали сотні немовлят, яких народили незаміжні жінки

Про це пишуть BBC та CNN. 

Як вказують медіа, про масове поховання не було відомо — там не було жодних надгробків чи збережених записів. Аж поки у 2014 році місцева історикиня не виявила докази масового поховання у виведеному з експлуатації резервуарі для стічних вод.

Тепер же поруч, на клаптику трави біля дитячого майданчика в житловому масиві міста, встановили екскаватори. Невдовзі команда ірландських та міжнародних судово-медичних експертів розпочне там розкопки.

Колись на тій території стояв дитячий Будинок Святої Марії — церковний заклад, у якому з 1925 по 1961 рік перебували тисячі жінок та дітей. Це був один із десятків подібних Будинків, куди вагітних дівчат та незаміжніх жінок таємно відправляли народжувати протягом більшої частини XX століття. 

Там жінок часто насильно розлучали з дітьми, яких зрештою усиновлювати чужі люди, іноді навіть з інших країн, як-от Сполучені Штати, Канада чи Австралія. Однак сотні малюків померли, а їхні останки викинули. Зазвичай матері так і не дізнавалися, що насправді сталося з їхніми дітьми.

У 1925 році пʼятимісячний Патрік Деррейн став першою дитиною, що померла в туамській лікарні Святої Марії, а от Мері Карті померла у 1960 році в цьому ж віці й була останньою такою дитиною. Протягом 35 років там загалом померли 796 малюків. 

Як пояснює CNN, з 1922 по 1998 рік католицька церква та ірландська держава створили глибоко мізогінну мережу інституцій, які переслідували та карали незаміжніх жінок. 

Коли у 2014-му стало відомо про померлих немовлят у Туамі, влада спершу відхилила це відкриття. А сестри Бон Секур — черниці, які керували притулком з 1925 по 1961 рік — найняли консалтингову компанію, яка повністю заперечувала масове поховання.

Однак ті, хто вижив у Будинку матері та дитини, а також члени їхніх сімей, не припинили домагатися зʼясування всіх обставин. І вже у 2015 році уряд Ірландії розпочав розслідування щодо низки таких установ, в результаті якого було виявлено «значну кількість» людських останків на території Туама.

Влада підтвердила, що до 1960-го в таких установах «не рятували життя “незаконнонароджених” дітей; насправді, вони, схоже, значно зменшували їхні шанси на виживання». Тестові розкопки в Туамі також показали, що діти померли не від голоду, а «діапазон віку на момент смерті» становив від приблизно 35 тижнів внутрішньоутробного розвитку до двох-трьох років.

Усе це призвело до офіційних вибачень уряду у 2021 році та оголошення схеми відшкодування збитків. 

Очікується, що розкопки, які стартують вже завтра, триватимуть близько двох років.

«Це дуже складний процес — справді перший у світі», — сказав керівник розкопок Деніел Максуїні, який раніше допомагав шукати тіла зниклих безвісти в зонах конфліктів, зокрема в Афганістані.

Він пояснив, що останки змішані разом, а ще, стегнова кістка немовляти — найбільша кістка тіла — завбільшки лише з палець дорослої людини.

«Вони абсолютно крихітні. Нам потрібно дуже-дуже обережно дістати останки — щоб максимізувати можливість ідентифікації», — зауважив експерт.