Конфіскація майна на окупованих територіях. Як росіяни забирають «безхазяйне» житло та що робити тим, хто виїхав

«Окрім цієї квартири, у нас більше нічого немає»

«Закон» про «безхазяйне» майно так звана ДНР ухвалила 21 березня 2024 року. Незабаром практично такі самі рішення оприлюднили так звана ЛНР і російські адміністрації на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.

Окупанти вирішили вилучати помешкання, де не оплачують комунальні послуги, а також помешкання, які не внесені до Єдиного реєстру нерухомості рф і які нібито становлять загрозу для інших мешканців.

Якщо перша вимога видається бодай технічно зрозумілою, то з другою і третьою все набагато складніше. Внести майно до реєстру можуть лише громадяни росії — тоді як зрозуміло, що більшість тих, хто виїхав з окупації, паспортів рф не мають. Третя ж підстава означає, що якщо у квартирі ніхто не живе, то теоретично там можуть, наприклад, прорвати труби, а це загрожує життю інших. Тобто припущенням, що щось колись може статися, окупанти пояснюють незаконне вилучення будь-якої квартири.

«Ми поспішно виїхали з Донецька ще 2014 року. Квартира лишилася. Якийсь час ми її здавали, а зараз її доглядають друзі. Приблизно до 2021 року ми сплачували за комунальні послуги. Просили знайомих, або ж я їздила в Донецьк приблизно раз на рік і одразу оплачувала всю суму за квартплату й опалення. Одного разу ми робили повірку лічильників води», — розповідає «Новинам Донбасу» переселенка Марина.

Але після того, як почалося повномасштабне вторгнення, ситуація змінилася.

Переселенка скаржиться: «Звичайно, ніхто туди не їздить. Та й перерахувати гроші ми не можемо, щоб за комуналку заплатили. Чи загрожує наша квартира комусь? Ви ж розумієте, що це лише привід. У нашій квартирі навіть газу немає. Але їхати туди я не хочу». 

Я вже морально змирилася із негативними сценаріями. Хоча ця квартира — єдине, що ми маємо. Ми так довго збирали на неї гроші, мешкали в гуртожитку. А тепер уже десять років доводиться жити в орендованому житлі. Та квартира була як якір, свій кут для розуміння, що ми не бездомні.Марина, переселенка з Донецька

Лише в Маріуполі окупанти нарахували до 30 тисяч «безхазяйних» об'єктів

Окремо зауважимо, що власникам такого житла окупанти навіть не повідомляють, що їхнє майно потрапило в перелік «безхазяйного». Так, списки доводиться перевіряти самостійно. Щоб квартиру чи будинок не відібрали, власник має довести своє право на них, приїхати на окуповані території особисто й отримати паспорт рф.

«Усе це робиться для того, щоб ті, хто залишився в окупації, отримали російське громадянство, а ті, хто виїхав, також повернулися і стали громадянами рф», — стверджує юристка громадської організації «Донбас СОС» Тайя Аврам.

Це нав'язування російського громадянства, тиск через загрозу втратити житло. Це порушення міжнародного права, і росія за це відповідатиме.Тайя Аврам, юристка ГО «Донбас СОС»

Щоб відшукати порожнє житло, окупанти утворюють спеціальні комісії. Тільки в Мелітополі, як пишуть пропагандистські медіа, призначені «фахівці» вже обійшли понад 50 будинків — це близько 4000 квартир. Джерела в Донецьку розповіли «Новинам Донбасу», що окупанти попередньо розміщують на під'їздах дату та час візиту комісії. Ймовірно, щоб продемонструвати свого роду «законність» такої процедури. Мешканців просять наперед підготувати необхідні документи. Приймати візитерів повинні лише власники житла.

Директорка-координаторка «Донбас СОС» Віолета Артемчук згадує такий випадок: «Нам на гарячу лінію дзвонила жінка. У її квартирі в Запорізькій області живуть квартиранти, а сама вона в Києві. Дарма що житло не порожнє й там є люди, сусіди вже не можуть відбиватися від окупаційної адміністрації. Власницю просять приїхати, бо там запускають процедуру конфіскації».

Наразі немає точних цифр, скільки квартир та будинків планують вилучити, проте масштаби вже вражають. Лише в Маріуполі, як заявив так званий прем'єр ДНР Євген Солнцев, нарахували 20–30 тисяч «безхазяйних» об'єктів. А ось у Мелітополі, за підрахунками окупаційної влади, від 30 до 40% квартир порожні — тобто приблизно стільки готові конфіскувати загарбники. Як пише «Нова газета. Європа», зараз кремлівські ставленики знаходять у середньому по 1,5 тисячі нібито «кинутого» житла щомісяця.

Пів року, а потім «суд»

Уся процедура конфіскації, як розповіло «Новинам Донбасу» джерело, що має стосунок до окупаційної адміністрації Маріуполя, займає пів року.

«Житло, яке не пройде інвентаризацію, буде визнане таким, що має ознаки безхазяйного. Відповідні списки опублікують на сайті міста. Потім протягом трьох місяців його зареєструють як безхазяйне. Протягом ще трьох місяців його переведуть до муніципальної власності. Власник зможе повернути своє житло лише на підставі рішення суду. Тобто коли йому вдасться приїхати, то доведеться йти до суду і там повертати у власність своє житло. Інших варіантів немає», — пояснює джерело.

Якщо людина все ж таки приїде та покаже документи на квартиру, хоч справа ще не встигне дійти до суду, ймовірність позитивного результату без наявності російського паспорта все одно нульова.

«В акті, що стосується Запорізької області, я знайшов окреме положення, яке свідчить про те, що до 2028 року лише громадяни російської федерації мають право зупинити процедуру визнання майна безхазяйним. Фактично, схоже, що громадяни України без отримання російського паспорта не зможуть ніяк провести цю процедуру», — каже юрист громадської організації «Регіональний центр прав людини» Микита Петровець.

Крім паспорта, окупанти можуть вимагати наявність російського страхового номера. Отримання документів розтягнеться на місяці. Як розповів «Новинам Донбасу» донеччанин, який побажав залишитися анонімним, перереєстрація квартири зайняла в нього чотири місяці.

«Я пенсіонер. Вирішив продати свою квартиру, але для того, щоб це зробити, її потрібно внести до російського реєстру, а це можливо, хай що там говорила так звана влада “ДНР”, тільки з паспортом рф. 

Довелося отримувати. На це пішло 2 місяці — і це ще відносно недовго. Плюс ще 2 місяці на перереєстрацію. Тобто в сумі чотири місяці, але я розпочав цю процедуру ще взимку. Зараз черги набагато більші», — бідкається чоловік.

До цього треба додати: щоб виїхати з окупації та повернутися в Україну, необхідний також закордонний паспорт рф. Його оформлення — це ще приблизно два місяці та щонайменше 2 тисячі рублів. Звичайно, документи для виїзду за кордон можна подати паралельно із заявкою на переоформлення квартири. Однак, поки людина не отримає паспорта рф, нічого зробити далі вона все одно не зможе.

Поїздка на окуповану територію — ризик арешту чи депортації

Попри сумнівні перспективи, люди йдуть навіть на ризик. Як вдалося дізнатися «Новинам Донбасу», опитавши низку джерел, біженці з Маріуполя масово їдуть на окуповану територію, щоб перереєструвати свої квартири.

«На початку травня звернень на нашу гарячу лінію було дуже багато. Люди запитували, як проїхати на окуповану територію, ми консультували, розповідали про всі ризики, потім вони вже говорили, навіщо це їм потрібно. Єдина порада від нас була не їхати», — пригадує Віолета Артемчук з «Донбас СОС».

Зараз потрапити в Маріуполь можна лише через московський аеропорт «Шереметьєво». У літаку буває, що зі 120 осіб фільтрацію проходять 10–15. Трапляється, що половина. Зрозумілої логіки в російських спецслужб немає. Ми не знаємо, як підстрахуватися.Віолета Артемчук, директорка-координаторка «Донбас СОС»

Процедура фільтрації в московському аеропорту дуже жорстка. Люди можуть провести в митній зоні кілька діб. Їх перевіряють, дивляться всі електронні носії, особисті речі, можуть забрати український паспорт. У «Донбас СОС» згадують: відомі випадки не просто відмов у в'їзді, а й депортацій чи видачі заборони на відвідування рф. Водночас, навіть якщо людина все ж таки пройде фільтрацію і її пропустять до того самого Донецька чи Луганська, це не означає, що можна розслабитися.

Для кожного, хто в’їжджає до росії, а потім їде на тимчасово окуповану територію, це потенційний шанс стати громадянським заручником.Тайя Аврам, юристка «Донбас-СОС»

«Існує висока ймовірність незаконного затримання та ув'язнення, тортур, звинувачення у шпигунстві, у співпраці з правоохоронними органами України. Це також погрози близьким вам людям. На окупованих територіях можуть відібрати дітей, а чоловіків мобілізувати до армії на війну проти України», — застерігає юристка «Донбас-СОС» Тайя Аврам.

Скільки б не звучало заяв, що на захоплених територіях діє законодавство рф, фактично вони залишаються «сірою зоною», де ситуація з дотриманням прав ще гірша, ніж на території росії. Тут рішення на свій розсуд ухвалюють місцеві чиновники, призначені кремлем.

«З погляду міжнародного права забороняється конфіскація приватної власності за відсутності військової потреби в умовах збройного конфлікту на окупованій території. А в цій ситуації в нас саме ці обставини. У людей забирають приватну власність. Водночас вартість не відшкодовується, її вилучають без потреби. Тому це воєнний злочин», — коментує юрист Микита Петровець.

До того ж така процедура загрожує життю людей, які вирішать їхати на захоплені території. Існує висока ймовірність мобілізації чоловіків в армію рф, депортації та тортур — а це вже комплексний кейс. До того ж правозахисники впевнені: навіть якщо людина успішно перереєструє своє житло та знову поїде, окупанти знайдуть нові приводи, щоб його конфіскувати.

Просто буде інший правовий підхід, якщо це взагалі можна назвати правовим підходом. Усе це робиться, щоб потім сказати: «Дивіться, це територія рф, тут завжди жили лише громадяни рф». Це все заради зміни демографічного складу населення шляхом витіснення лояльних громадян України та заохочення переміщення туди російського населення, щоб воно отримувало права на власність.Микита Петровець, юрист ГО «Регіональний центр прав людини»

Що робити, якщо майно з'явилося у списку безхазяйного

На жаль, поки території окуповані, українська влада там фактично безсила. Юристи наголошують: житло в таких регіонах у будь-якому разі залишається власністю тих, у кого його відберуть. Навіть якщо окупанти туди когось заселять. Після звільнення цих територій будинки та квартири повернуться власникам. Питання лише в тому, в якому вигляді та що від них залишиться.

Юристка Тайя Аврам наголошує: «Україна дотримується міжнародного права та захищає власність на окупованій території. Про це говорить Конституція, а ще є спеціальний закон про правовий режим на тимчасово окупованій території. Передбачені також статті Кримінального кодексу. Хоч би що робила росія, окупаційні органи, рішення їхніх судів і нотаріусів за нашим законодавством не чинні».

Навіть якщо українець не сплачує за комунальні послуги, не проживає у своїй квартирі та не внесе її до російського реєстру, вона залишається його власністю. До речі, вимогу оплати комунальних послуг юристи також вважають маніпулятивною. Адже зараз це неможливо зробити онлайн.

То що робити тим, хто поїхав і тепер хвилюється за своє майно?

Варто стежити, що відбувається з вашим житлом. Заведіть блокнот, електронний носій, збирайте туди всі документи, які стосуються того, що у вас забирають житло. Це необхідно, щоб довести факт порушення права власності на нерухоме майно.Тайя Аврам, юристка «Донбас-СОС»

Тайя Аврам зауважує: «Коли ви збираєте дані, робіть це з розумінням того, щоб не було ризику для вашого життя та здоров'я, а також життя та здоров'я осіб, які вам допомагають».

Інформацію про визнання житла безхазяйним бажано якось зберегти — зробити скриншот або архівувати.

«Збирайте все, що можна зібрати, хоч і обмежений доступ до матеріалів. Можливо, вдасться здобути якийсь витяг із судового рішення. Можливо, рішення нотаріуса, який оформив. Головне — зафіксувати ці моменти. Навіть можна фіксувати через скриншот з медіа», — каже Тайя Аврам.

Паралельно слід зібрати всі наявні документи на житло. Експерти радять перевірити дані в Українському реєстрі прав на нерухоме майно. До 2013 року право на житло оформлялося в паперовому вигляді, а потім його вносили до електронного реєстру. Найскладніше буде тим, хто не має паперових документів. Наприклад, якщо вони лишилися в окупації. У цьому випадку важливо знайти хоча б копії.

Наступний крок — заява до правоохоронних органів України за статтею 438 Кримінального кодексу щодо порушення законів та звичаїв війни. Юристи радять зробити все це, хоч стягнути кошти з рф і буде не просто. Адже якщо йдеться про репарації, то тут все більш-менш ясно. А от коли рішення ухвалює український суд, можуть бути труднощі.

«Один з позивачів звертався з метою відшкодування моральної шкоди до посольства росії. Під час розгляду справи суд визначив, що не посольство має відшкодовувати, а сама росія. Але як стягнути, щоб людина отримала ці кошти, а не щоб це залишилося на папері як рішення суду? Поки що дієвих і певних механізмів немає», — нарікає юристка Тайя Аврам.

До яких міжнародних інстанцій потрібно звернутися?

Юрист «Регіонального центру прав людини» Микита Петровець рекомендує заради збору доказової бази дистанційно звернутися до окупаційної адміністрації та російських державних органів. Практичного ефекту щодо повернення майна це, ймовірно, мати не буде. Утім, звернення пройде кілька інстанцій, і відповідь на нього стане важливим доповненням, якщо постраждалий вирішить передати свою справу до міжнародних інстанцій, коли всі національні судові засоби будуть вичерпані.

«Потенційно непоганим механізмом міг бути Європейський суд з прав людини, але російську федерацію виключили з Ради Європи. Тому можна намагатися надсилати індивідуальні скарги проти рф до Комітету ліквідації расової дискримінації або до Комітету ООН з прав людини», — радить Микита Петровець.

Зазначимо, що ці механізми не є ідеальними, а розгляд у міжнародних інстанціях — перспектива на кілька років уперед. Проте юристи вважають, що це все одно краще, ніж не діяти взагалі. Адже війна колись закінчиться — і рф понесе відповідальність за свої злочини.

Матеріал опублікований за підтримки «Медіамережі».