Як російські козаки воюють проти армії путіна

Трохи більш як два роки тому, 11 серпня 2022 року, було започатковано «російський добровольчий корпус» — підрозділ, що воює у складі Сил оборони України проти путінської армії. За цей час бійці РДК брали участь у багатьох важливих операціях та битвах як на лінії фронту в Україні, зокрема в Бахмуті та Авдіївці, так і на території самої росії.
Добровольці вважають себе справжньою опозицією кремлівському режиму. Про один із підрозділів — Вільно-козачий загін, який воює у складі «російського добровольчого корпусу», розповідають «Новини Донбасу».
«Беззбройні мітинги ні до чого не приведуть, я прихильник реальної війни»
У росії їх вважають терористами, але самі вони називають себе «козаками» й воюють пліч-о-пліч із ЗСУ проти путінської армії.
«Мене звуть Роман, мій позивний — Кубань. В Україні я вже майже два роки. Сам родом із Кубані, я боєць Вільно-козачого загону РДК. Ми взяли до рук зброю, щоб разом з Україною боротися проти кремлівського режиму за вільність Дону, Кубані та інших козацьких земель», — розповідає про себе доброволець із росії.
Ще в підлітковому віці на рідній Кубані він почав цікавитися історією та політикою.

«Десь років у 16 я познайомився з козаками, які казали, що їм теж все це не подобається, не подобається ця влада. Але за фактом це [об’єднання кубанських козаків] була просто структурою, яка приманювала молодь, щоб контролювати її та не дозволяти здійснювати зайвих кроків. Нічого цікавого там для себе не наголосив. Це просто діди, які збираються в козацькому штабі, бухають та курять шмаль», — каже Роман.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, Романові як козаку наказали розігнати місцевий антивоєнний мітинг. Після того як він відмовився, козаки донесли на нього до ФСБ. Почалися проблеми в коледжі, і після кількох допитів спецслужб він вирішив залишити росію.
«Коли поїхав, я твердо вирішив, що я хочу саме воювати. Я не хочу жити за кордоном, жити в еміграції — мене це не цікавить. Мене не цікавить життя в якійсь там російській опозиційній спільноті. Мене не цікавлять усі ці “чаювання проти путіна”. Я знаю, що це ні до чого не приведе, як і беззбройні мітинги. Я прихильник реальної війни, реальних дій. І тому я тут», — пояснив боєць Вільно-козачого загону РДК.
Роман зрозумів, що хоче вступити до «російського добровольчого корпусу», до лав Вільно-козачого загону, який офіційно сформували на початку 2024 року.

«Моя мотивація — це боротьба проти режиму рф, а вона можлива лише через визволення української території. Тобто це пазл, який веде до розвалу російської федерації. Наша ідеологія, козачий націоналізм, — це ідеологія визволення та боротьби за козацьку націю, бо наші землі зараз, у нашому розумінні, окуповані рф. Під час Громадянської війни (1917–1923 років — ред.) наші землі були незалежні. Це все — Донське військо, це Кубанське військо», — розповідає Роман.
За деякими даними, цар Іван Грозний у середині XVI століття як подяку за взяття Казані віддав козакам у вічне володіння річку Дон. Після цього Петро I розпочав фізичне знищення донських козаків, різко обмежив їхні права на самоврядування та зменшив територію. Наступні російські правителі були більш лояльні до козаків і до революції 1917 року область Війська Донського зберігалася. Радянська ж влада після революції та громадянської війни продовжила те, що почав Петро I, — знищення та виживання донських козаків.
Боєць РДК з українським корінням
Ще один боєць Вільно-козачого загону РДК, Тимофій, народився в Москві й жив там до семирічного віку. Потім із батьками переїхав до Одеси — на історичну батьківщину батька, досить відомого українського й російського художника Сергія Ануфрієва.
«Він [батько] народився в Одесі і, відповідно, якоїсь миті вирішив повернутися до України. А я ріс тут доти, доки не поїхав навчатися до університету в росії. Там розпочав навчання на філософському факультеті», — розповідає Тимофій із позивним “Еней”.
Коли почалася повномасштабна війна, він вирішив залишити росію і поїхав до Сербії, де й познайомився з одним із засновників Вільно-козачого загону РДК.
«По суті, я розумів, що все має посереднє значення, якщо порівняти з тим, що відбувається зараз в Україні, у країні, де я виріс і з якою так чи так асоціюю себе, попри наявність російського громадянства», — згадує боєць.
Батьки Тимофія — вихідці з півдня України та росії. За його словами, у роду були й донські та запорізькі козаки.
«Я завжди почувався пов’язаним і з Україною, і з росією, але не міг зрозуміти, хто я такий. Як так виходить? Я не можу вповні назвати себе українцем, але й росіянином назвати язик не повертається. Так, я дійшов висновку, що насправді я, найімовірніше, козак», — пояснює Тимофій.
За що воюють козаки РДК
Бійці Вільно-козачого загону РДК вважають себе нащадками козаків та хочуть відродити цю культуру.
«Справжнє козацтво — це ми. Ми ведемо боротьбу за визволення нашої рідної землі від лап кремлівських еліт. Ми — відлуння тієї війни, яка триває досі», — стверджує Кубань.
За словами представників козачого загону, вони вважають себе нащадками вільних і незалежних воїнів, які протистоять московській владі.
«Це справді люди, які мають козацьке походження та асоціюють себе з козацькою ідеєю. Зрештою, вони хотіли би бачити свою рідну землю незалежною від московської влади. Ми, як і всі бійці РДК, є частиною цього дружнього ордену, але при цьому зберігаємо свою самоідентифікацію як козаків», — пояснює Еней.

У чому відмінність українських козаків від російських
«Козача культура у росії дуже спотворена. Вона перетворилася на цирк шапіто — я навіть не знаю, як це інакше назвати. Це просто маскарад, позбавлений справжнього козачого духу», — каже Кубань.
російські козачі організації, за словами істориків, завжди були підконтрольні владі. Якщо в Україні це громадські та культурні організації, то в росії — політично орієнтовані.
«російське козацтво повністю перейшло на службу до російської влади. Цілком виконує всі забаганки і є ще одним інструментом для впровадження російської внутрішньої та зовнішньої політики, де їм це вдається», — розповідає історик та голова громадської організації «Центр мілітарної історії» Василь Павлов.
кремль використав козаків як інструмент дестабілізації на Донбасі у 2014 році. Тоді вони брали активну участь у бойових діях на боці самопроголошених «ДНР» та «ЛНР».

До складу РДК, крім козачого загону, входить бойовий підрозділ карел-націоналістів, який бореться за незалежність Карелії. Також існує окрема група, яка виступає за незалежність області Калінінграда.
«Якщо ми можемо використовувати козаків у такій якості, щоб розколювати єдність рф і створювати натомість низку незалежних держав — неважливо, національних чи козацьких, — то це буде лише на користь», — упевнений історик Василь Павлов.
На яких ділянках фронту воюють козаки
Козачий загін у складі «російського добровольчого корпусу» брав участь у низці військових операцій.
Роман розпочинав службу штурмовиком на Луганщині, під Сватовим. Потім він воював на коксохімічному заводі в Авдіївці, що на Донеччині, де зазнав осколкового поранення.
«Страшно. Перший штурм був у Авдіївці — тоді адреналін зашкалював. Я завжди мріяв вискочити з машини зі зброєю в руках і стріляти з коліна по головному супротивникові. Я це зробив. Я зробив навіть більше в тому штурмі. Всі наші штурмовики — це просто звірі», — розповідає чоловік.

У складі РДК він заходив до Бєлгородської області рф. Остання знакова операція — звільнення від російських військ Вовчанського агрегатного заводу у вересні 2024 року.
«Вони [військові сил рф] на заводі опинилися в тактичному оточенні. Наша мета полягала в тому, щоб змусити їх до миру», — наголосив Кубань.
У зачистці Вовчанського агрегатного заводу брав участь і Тимофій. Це поки що його єдина військова операція. Деякі російські військові, які під час штурмів потрапляють в український полон, зрештою переходять на бік «російського добровольчого корпусу».
«У нас є і колишні співробітники ГРУ, і російська десантура, і, відповідно, бійці ПВК “Вагнер”. Це адекватні люди, які усвідомлено зробили вибір перейти на наш бік — на бік України, бік добра», — зазначає Еней.
Його побратим Роман додає, що до складу їхнього підрозділу входять і колишні бійці «Шторму-Z».
«Як потрапляють [у наші лави]? Ну спочатку висловлюють бажання, потім із ними проводиться бесіда, після чого начальник штабу ухвалює рішення залежно від їхніх професійних навичок», — додав Роман.
Відносини РДК з бійцями ЗСУ
За словами бійців РДК, конфліктів з українськими військовими вони не мають, адже воюють проти спільного ворога.
«Якогось негативного ставлення я жодного разу не зустрічав. Ми всі в одному човні. Ти воюєш, захищаєш суверенітет України й до тебе немає зайвих питань. Ти зробив свій вибір», — зізнався Тимофій.
Тієї самої думки дотримується і Роман, наголошуючи, що їх ніхто не сприймає негативно, оскільки вони вже стали повноцінною частиною українського суспільства.

В рф «російський добровольчий корпус» визнано «терористичною організацією» та заборонено. Нещодавно суд заочно засудив командирів РДК до довічних термінів за державну зраду, а також за тероризм, пропаганду тероризму, незаконний перетин кордону, незаконний обіг зброї, боєприпасів та вибухівки.
«Щодо повернення до росії, то, як і багато хто, я готовий повернутися туди зі зброєю в руках на БТР. Поки що я не бачу іншого способу свого повернення», — переконаний Тимофій.
- Поділитися: