Проблеми на Курщині: дрони, логістика, північнокорейці
У лютому Алекс — військовослужбовець 80 ОДШБр — провів на позиціях у Курській області 21 день. Це був для нього найважчий бойовий вихід.
«Були загиблі й поранені. Залетів FPV-дрон у погріб, і так цілий день іще сім чи вісім залітали. І газ був, і скиди були», — розповідає Алекс журналістам hromadske невдовзі після виходу.
Досвід Алекса відображає загострення ситуації для українських військових на Курщині. У лютому-березні росіяни здобули ключові успіхи, які дозволили їм відтіснити ЗСУ із Суджі й околиць.
Але ситуація для українського гарнізону погіршувалася поступово. Після прориву Сил оборони росіяни підтягнули резерви до раніше незахищеного кордону й восени 2024 року здобули перші успіхи на Курщині.
«Дуже важко стало в середині вересня, коли ми стали в оборону. Закінчився активний наступ, і противник почав застосовувати техніку й прориватися через оборону, створювати рубежі блокування й заходити у свої населені пункти», — розповідає Павло Язловецький, заступник командира батальйону у 82 ОДШБр.
Язловецький 6 лютого отримав із рук президента Володимира Зеленського золоту зірку Героя України за те, що вивів 102 військових своєї бригади з оточення. Його рота тричі потрапляла у вогневі засідки, але змогла зайняти кругову оборону й прорватися. Це демонструє, що війна на Курщині набагато маневровніша, ніж на сході. Про схожі історії hromadske відомо й від інших підрозділів, які потрапляли в оточення, а потім проривались і знищували оточених росіян.
Павло Язловецький пояснює, що ведення бойових дій на Курщині ускладнив ландшафт. Українські військові зіткнулись із заболоченою місцевістю, ярами й густими лісами, якими непросто було рухатися техніці.
Окрім того, росіяни посилили свої сили свіжими підрозділами — військовими з Північної Кореї.
«Корейці в полон не здавалися. Вони більш фізично підготовлені, більш витривалі, але без фанатизму. Їх п*дари (росіяни — ред.) застосовують так: спочатку їх на м’ясо відправляють, а потім самі десь посадками йдуть, бо ті можуть через поле бігти натовпом», — розповідає Костянтин, командир роти із 80 ОДШБр, який зіткнувся з корейцями на полі бою.
Але найбільшою проблемою, яка стала вирішальною у битві за Суджу, виявилися дрони. росіяни зосередили в Курській області найсильніші групи дронників і зуміли взяти під контроль ударних безпілотників основні логістичні шляхи українських військових, не залишивши опцій, окрім відходу.
«Зараз дрони дуже змінюють хід бойових дій. Противник часто застосовує FPV-дрони як на оптоволокні, так і звичайні. Вони дуже перешкоджають логістиці — підвозу боєприпасів, виїзду на рубежі. Зайняти його може бути проблематично, бо велика кількість дронів», — пояснює Павло Язловецький.
Тепер, відтіснивши українських військових із Суджанського району, росіяни можуть розвинути наступ углиб Сумщини, припускають військові.
«Якщо тут зібрана така кількість військ росії, вони нікуди не дінуться й продовжать наступати. Наступним містом буде Юнаківка, Суми. Буферної зони не так багато, щоб ми могли втримати їх. Вони не зупиняться», — припускає Павло Язловецький.
Про другий і складніший етап Курської операції — дивіться у відео.
- Поділитися: