Міноборони пояснило розбронювання медиків дефіцитом кадрів: Воно стосується не всіх

Ілюстративне фото. Військові медики навчаються надавати допомогу пораненим
Ілюстративне фото. Військові медики навчаються надавати допомогу пораненимFacebook / Командування Медичних сил Збройних Сил України

У Міністерстві оборони запевнили, що їхній запит до Міністерства охорони здоров’я щодо розбронювання окремих медичних працівників стосуватиметься лише окремих посад.

Про це йдеться в заяві Міноборони.

Так, розбронювати просять тих, хто пройшов підготовку за військово-обліковими спеціальностями та є потрібними для доукомплектування підрозділів Медичних сил ЗСУ, зокрема Сухопутних військ.

Тобто розбронювати можуть лише фахівців дефіцитних спеціальностей і лише тих, кого визначить МОЗ спільно з обласними департаментами охорони здоров’я. Для служби вони зможуть підписати строковий контракт.

Зокрема, йдеться про посади:

  • санітарних інструкторів (медичних сестер і братів);
  • фельдшерів;
  • військовозобов’язаних людей офіцерського складу з підготовкою за фахом «лікувальна справа (сімейний лікар)», та деяких інших спеціальностей, яких планують залучити на військову службу за контрактом строком на 1 рік.

У відомстві пояснюють, що причиною такого прохання є «системна нестача медичних кадрів у медичних підрозділах» після того, як Кабмін ухвалив бронювання 100% медиків. Через нестачу медперсоналу існує загроза забезпеченню військовослужбовців медичною допомогою.

«Міністерство оборони України наголошує: йдеться не про масове зняття броні, а лише про адресну, зважену кадрову підтримку медичних підрозділів, які щодня рятують життя наших військовослужбовців», — додали в Міноборони.

Раніше в МОЗ повідомили, що отримали запит від Міноборони та Командування Медичних сил ЗСУ про розбронювання окремих медичних працівників, у яких є потреба. Наразі там проводять консультації, щоб сформувати списки для розбронювання.

На початку року уряд дозволив бронювати 100% медпрацівників закладів державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, установ, що провадять діяльність із судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у відповідних закладах є основним місцем роботи тощо.