Чи потрібна Україні загальна мобілізація жінок

«Я за строкову службу для жінок»

Оксана Григор'єва, радниця з гендерних питань Збройних сил України

Ця тема болюча для українського суспільства, і вона є політичною. Хай хто зараз скаже «нумо мобілізувати жінок», його рейтинги обнуляться. Ми розуміємо: війна війною, але багато хто готується до виборів і боїться про це говорити. Я не боюся про це говорити.

Ми зробили свого часу помилку у 2014 році. Згадайте, скільки було жіночих рухів, як ми прагнули того, щоб жінки мали рівні права й можливості в армії. Який титанічний зсув був, коли жінки вибороли право обіймати будь-яку бойову посаду, навчатися на всіх бойових спеціальностях. 

Але ми не порушували тему долучення жінок до строкової служби в армії. Ми цього не зробили, і це, звісно, наша провина. Ми не популяризували тему залучення всіх жінок. Адже жінки, які пішли у військо у 2014 році й пізніше, зробили це добровільно, тому що вони вмотивовані. Проте зараз кожна й кожен мають бути готові захищати Батьківщину. І тут дуже важливо починати зі школи, з патріотичного виховання молоді. І я за те, щоб відновити строкову службу. 

Щодо обов’язкової мобілізації жінок, то суспільство не готове, воно не сприйме цього, буде дуже багато протестів. У нас, наприклад, дуже багато різних жіночих рухів, абсолютно різних, але немає жодного за мобілізацію жінок. Я вважаю, що про це треба говорити. Навіть якщо ця війна скоро закінчиться перемогою, росія не зникне. Це ілюзія, що в нас не буде ворога. Він буде завжди, як був 300 років тому. Тому ми маємо бути готові й після нашої перемоги маємо зробити строкову службу для жінок, щоб вони відчували свою дотичність до захисту Батьківщини.

«А подумаймо про мобілізацію чоловіків»

Олена Риж, бойова медикиня та молодша сержантка Збройних сил України

Це не жінці потрібне військо, це війську потрібна жінка. Але я точно знаю, що ми не готові до мобілізації жінок. Поясню свою думку. З 1 класу переводити дитину в 11-й — погана ідея. Ми як суспільство десь, можливо, у 4-му, але до 11 класу нам точно ще далеко. Ми маємо спочатку дати можливості жінкам. Я ніколи не була про рівність, я була про можливості. Про особистість, не про гендер. Я знаю жінок, які можуть штурмувати, і я знаю чоловіків, які цього робити не можуть. Я знаю чоловіків, які вміють класно виконувати офісну роботу, і те, як невміло її виконують деякі жінки. 

Ми багато чого не робили, дуже багато чого. І так вийшло, що ми зараз в активній фазі війни, коли все суттєво пришвидшується. Те, що в інших країнах складалося десятиліттями, ми намагаємося впихнути у 2-3-4 роки. 

Тому коли говорять «подумаймо про мобілізацію жінок», я кажу «а подумаймо про мобілізацію чоловіків». Бо це також тема, яку бояться всі порушувати. Країна будувалася на захисті чоловіками, а тепер ми порушуємо тему про жінок? Ми основну частину не довели до тями, до нормального рівня. 

Я жінка на бойовій посаді, уже майже два з половиною роки на війні. Я точно за те, що нам всім потрібні можливості. Людина приходить — байдуже, хто вона: жінка чи чоловік — головне, чи можеш ти виконати цю роботу, чи не можеш. Не можеш — отже, наступний кандидат. «Можеш/не можеш» пов’язано з ментальністю, з розумом, зі швидкістю, силою фізичною і психологічною, а не з гендером.

Щодо майбутнього: світ змінився, не буде такого, як було раніше; не буде часу, коли нема війни, ми будемо в цьому жити постійно; хай що зараз озвучуватимуть — перемир’я/мир — хоч як це назвуть, це буде тимчасова пауза, а потім буде ще гірше, ми маємо готуватися. І якщо мені жінка каже, що вона не знає, що таке турнікет, то в мене до неї питання. І не тому, що вона не на війні, а тому, що зараз ракети всюди летять. А їй треба вміти захищати бодай своє життя, свій дім, свою дитину. А в якому вигляді, це вже кожен вирішує сам.

«Мобілізація суспільства — це не патетика, це конкретні заходи»

Юлія Микитенко, офіцерка Збройних сил України

Для мене питання, чи потрібна мобілізація жінок, не стоїть. Для мене стоїть питання, що потрібна мобілізація суспільства, мотивованих і гідних людей, які повинні захищати себе і свій дім, навіть не йдеться про державу. 

Тобто мобілізація суспільства — це не про якісь патетичні глобальні питання. Насправді це дуже конкретні заходи, і я дуже рада, що хоч на третьому році повномасштабної війни ми нарешті прийшли до того, що нам у школах потрібно комплексно готувати дітей, незалежно від гендеру. Тобто дівчинка, як і хлопчик, має розуміти, як розібрати автомат, як із нього стрельнути, як керувати дроном і як накласти турнікет.

Чи треба нам мобілізувати жінок інституційно політичним рішенням? Ні. Але чи потрібно нам мобілізувати людей, які можуть тримати зброю в руках? Однозначно так.

Підтримати

Цей матеріал створений за мотивами дискусійної панелі «Жіночий піксель» під час конференції hromadske «Війна жіночого роду»