Усе через касетні боєприпаси. Правозахисники закликають США заблокувати угоду про передачу Україні старої зброї з Туреччини

Про це йдеться в повідомленні Human Rights Watch.

Загалом угода на 256 мільйонів доларів передбачає передачу десятків тисяч касетних боєприпасів, ракет та артилерійських снарядів.

Зокрема, йдеться про:

• 70 балістичних ракет M39 ATACMS, кожна з яких містить 950 протипіхотних/протиматеріальних суббоєприпасів M74 — загалом 66 500 суббоєприпасів.
• 2524 ракети M26, кожна з яких містить 644 суббоєприпаси M77 типу DPICM — загалом 1 625 456 суббоєприпасів.
• 47 000 артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм, кожен із яких містить 180 суббоєприпасів M42 DPICM — загалом 8 460 000 суббоєприпасів.

Крім того, Туреччина готова передати весь свій арсенал із 12 реактивних систем залпового вогню M270. Деяку зброю зі списку Туреччина виробляла за ліцензіями США, а артилерійські снаряди вивели з озброєння американської армії 1994 року після того, як гаубиці, що їх використовували, також списали.

У листі, який подали до Конгресу США 6 серпня, щоб повідомити уряд про цю угоду, високопосадовець Державного департаменту США зазначив, що уряд США «готовий дозволити цю передачу», і пояснив, що Туреччина «прагне скоротити свої запаси старіших оборонних засобів, щоб зосередити фінансові ресурси на модернізації та підтримці наявних систем».

Однак Human Rights Watch наголошують, що касетні боєприпаси є невибірковими й під час застосування завдають шкоди великій території та цивільному населенню. Тому правозахисники вважають, що Конгрес може заблокувати продаж цієї зброї.

«Передача застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарну загрозу для цивільного населення, наслідки якої трагічно передбачувані. Саме вплив на цивільних цих неточних і ненадійних боєприпасів, яким понад 30 років, спонукав 112 країн заборонити цю зброю, приєднавшись до міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси», — заявила заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм.

Більше про касетні боєприпаси на війні проти України

Касетні засоби ураження (бомби, боєприпаси, снаряди) містять від двох до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів, які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Розкидані над певною територією бойові елементи забезпечують ураження більшої площі, якщо порівняти з боєприпасом-моноблоком.

У 2008 році понад 100 країн на конференції в Дубліні ухвалили угоду про заборону касетних бомб, оскільки ті є «ненадійною та неточною зброєю», яка часто уражає цивільних навіть після закінчення збройного конфлікту. Проти договору виступила низка країн, зокрема росія та Сполучені Штати. Україна також не приєдналася до цієї конвенції.

У 2023 році Пентагон оголосив про надання Україні нового військового пакета допомоги, який, зокрема, містив касетні артилерійські снаряди DPICM.

Тоді в Пентагоні пояснювали, що ці боєприпаси додадуть протитанкові та протипіхотні потужності на полі бою: їх можна заряджати кумулятивними снарядами, які пробивають у броню, або осколковими боєприпасами, які є протипіхотними.

Організація Human Rights Watch тоді теж закликала США не передавати такі снаряди Україні, оскільки ті завдають шкоди цивільним і залишатимуть після снаряди ще на багато років. Окрім того, HRW заявила, що й росія, й Україна вже застосували касетні боєприпаси, «що спричинило численні загибелі та серйозні поранення мирних жителів».