Херсон «буквально ожив», але що буде далі?

Яка ситуація в місті зараз?

Начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько каже, що режим припинення вогню триває. Місто не атакують дронами та артилерією, проте небезпека залишається. 

«Зараз у місті помітно збільшилася активність людей: користуючись режимом тиші, багато хто їде додому, перевозить речі, просто пересувається вулицями. Важливо пильнувати безпеку, адже росіяни дуже сильно замінували місто», — зазначає Шанько.

Зараз у Херсоні з’явився доступ до «червоної зони». Так посадовець називає прибережну частину міста, де було вкрай важко пересуватися через постійні російські атаки. Тепер у ці райони повертаються цивільні й натрапляють на «пелюстки», «пряники» та магнітні міни.

29 жовтня від вибуху російської міни постраждала одна людина. Особливо інтенсивно російські окупанти мінували селище Антонівка. Також дистанційно заміновані ділянки виявляють у Комишанах Херсонської громади та поблизу мікрорайону «Корабел» у самому Херсоні. Вони розташовані поблизу узбережжя Дніпра. 

Начальник МВА переконує, що процес евакуації в Херсоні не припиняється. Зараз у місті залишаються близько 65 тисяч людей:

«Особливий акцент робимо на “червоній зоні” міста. Там працюють наші евакуаційні групи, волонтери та поліція. Нещодавно вдалося вивезти чоловіка, якому буквально минулого тижня ми доставляли гуманітарну допомогу дроном, бо через безпекову ситуацію евакуювати його тоді було неможливо. Ця робота триває постійно».

Ігор Чорний — керівник громадської організації «Сильні Бо Вільні» — каже, що за дні тиші людей вдалося вивезти зі Станіслава та інших найбільш небезпечних місць. Проте є й проблеми — маломобільних людей, за словами Ігоря, немає де розміщувати.

«Нещодавно до нас звернулася жінка на колісному кріслі: вага понад 100 кілограмів, кардіостимулятор, живе в зоні примусової евакуації. Вона попросила відвезти її до лікарні, банку, допомогти оформити виплати — і повернути додому. Бо їй просто нікуди евакуюватися — місця для розміщення маломобільних людей переповнені не лише в Херсоні, а й в Одесі, Миколаєві…» — сказав волонтер.

Оскільки доступ до небезпечних зон відкрився, волонтерів також просять забивати вікна та накривати дахи зруйнованих будинків. 

Що кажуть військові?

Олешки належать до Придніпровського напрямку, за який відповідає 30 корпус морської піхоти у складі угруповання військ «Південь». Зона його відповідальності тягнеться від Миколаєва до Нікопольського району Дніпропетровщини. 

Як зазначає речник морської піхоти Павло Дрогаль, ця ділянка фронту специфічна: тут майже немає контактних піхотних боїв, оскільки позиції поділяє дельта Дніпра з розгалуженою острівною зоною. Самі Олешки розташовані за 9 кілометрів від Херсона.

«Наш напрямок характеризується великою дроновою війною та роботою артилерії. Противник застосовує безпілотники масово, і за літо їх кількість лише зростала. Ми повністю сприяємо успішному проведенню гуманітарної місії з порятунку наших людей в Олешках, але що буде після її завершення і як поводитимуться росіяни — спрогнозувати важко. Проводити тут будь-які військові операції як з нашого боку, так і з боку противника, дуже складно. Однак ми готуємося до будь-якого розвитку подій», — наголошує речник. 

Обстріли посиляться, але чи буде наступ?

hromadske проаналізувало інформаційні наративи навколо локального припинення вогню в окупованих Олешках наприкінці жовтня 2026 року. Серед одних із ключових — побоювання, що росія може використати режим тиші для перегрупування військ і підготовки наступу на Херсон. 

«Ми маємо справу з підступним ворогом, з росією. Вони можуть сіяти дезінформацію чи вдаватися до дій негативного характеру — це цілком можливо. Я впевнений, що відповідні служби все фіксують, бачать і відпрацьовують», — сказав начальник МВА Ярослав Шанько, коментуючи можливі загрози для мешканців Херсона.

Військові експерти вважають, що після вивезення людей з Олешок Херсон можуть обстрілювати ще сильніше. Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук каже, що зараз росіяни використовують режим припинення вогню для покращення своїх позицій: 

«Під прикриттям гуманітарної місії в Олешки заходять російські підрозділи — розміновують території, створюють коридори... Вони також продовжують інженерне обладнання старих позицій на Олешківському напрямку, з яких їх колись викинули. Наші воїни все це бачать і розуміють, що нічого вдіяти не можуть через режим припинення вогню. Обстріли Херсона очевидно збільшаться, якщо режим тиші не продовжиться і його не вдасться якось розширити».

На думку Лакійчука, за умов холодної зими росіяни можуть спробувати форсувати Дніпро. Зараз ключовими для обох сторін залишаються Дніпровські острови — хто їх утримує, той і контролюватиме ситуацію на протилежному березі. 

Тим часом військовий експерт Павло Нарожний вважає, що наступ на місто малоймовірний. Для цього потрібні десятки або й сотні тисяч військових:

«Херсон розташований на високому правому березі, окупована частина — на лівому. Між ними — широчезний Дніпро. Спочатку росіянам треба захопити частину нашої території, щоб закріпитися. Потім — почати будувати понтонний міст, щоб перекинути техніку та війська. Жодної подібної операції, яка б закінчилася успіхом для росіян, я згадати не можу: коли вони починали будувати ці мости, по них починала працювати українська артилерія».

Олешки, за його словами, цілком можливо використати як місце, куди можна звезти велику кількість особового складу росіян та боєприпасів. Їх можуть направляти туди навіть під виглядом гуманітарних вантажів:

«Їде там, наприклад, вантажівка білого кольору. Як можна перевірити — вона везе артилерійські снаряди чи вона везе консерви? Тому коли цивільних звідти вивезуть, посилення ударів по Херсону стане абсолютно реальним».

«Ми розуміємо, що Херсону буде боляче в наступні тижні, але ця гуманітарна місія важлива»

Керівниця благодійного фонду «Крила Фундейшн» Олександра Книга, яка тримає зв’язок з родинами з Олешок, переконана, що росіяни використовують режим тиші на свою користь:

«Вони підтягують техніку, туди заходять військові, у місті навіть бачили, як установлюють Starlink. Можливо, це для журналістів, щоб вони могли оперативно ділитися новинами, а може, і для власних військових цілей [...] Ми розуміємо, що Херсону буде боляче в наступні тижні. Але, з іншого боку, ця гуманітарна місія надзвичайно важлива для людей. За цей час вони дуже сильно зневірилися і в підтримці України, і в тому, що на них взагалі чекають». 

Попри загрози, які є перед Херсоном, евакуйовуються з міста далеко не всі. За словами Олександри, ті, хто має, де жити, все одно будуть залишатися.

«Усі, хто мав кошти чи можливість, уже виїхали. Ті, хто залишився, тримаються за житло, бо орендувати квартиру за космічними цінами, навіть у Миколаєві, перевезти всю родину, знайти дитині школу, знайти нову роботу — на це потрібна серйозна фінансова подушка. Якби людям могли надати житло, то, я думаю, що люди б подумали й виїхали», — зазначила вона.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив у Верховній Раді, що мешканців Олешків доправлять до України через Білорусь. Після — вони мають пройти медичні огляди та отримати необхідну допомогу. Також, за його словами, людей забезпечать тимчасовим житлом.