«Загинула і частинка нашого дитинства». Пам’яті полеглого в бою актора Максима Неліпи

12 травня під час виконання бойового завдання загинув український шоумен та військовий Максим Неліпа. Звістка про це з’явилася зранку 15 травня. У соцмережах телеведучі та зірки присвятили дописи полеглому захиснику: хтось пригадав спільну роботу, а хтось згадував про дитинство й передачі, які в ті часи вів Неліпа.
Максим Неліпа на війні
Як казав його брат Андрій Неліпа, шоумен став на захист України ще на початку повномасштабного вторгнення. Спершу він служив у територіальній обороні.
Сам актор колись розповідав, що вибір доєднатися до війська був «безальтернативною відповіддю на ситуацію, у якій опинилася вся Україна, мої родичі, друзі, мої діти — син і донька».
«Вісті з фронтів, вибухи в багатьох районах столичного регіону, ворожі диверсії в мирних кварталах столиці переконали мене в одному: я — на правильному шляху», — наголошував шоумен.
Максим Неліпа пригадав, що його впізнавали в чергах до призовних комісій: «Спочатку на незнайомих суворих обличчях призовників вгадувався зворушливий подив. У коротких розмовах мої прихильники щиро зізнавалися на кшталт: “Якщо вже саме ви пішли до війська, то і я не буду пасти задніх”».
У січні 2025 року чоловік зазнав поранення на фронті й лікувався у відділенні щелепно-лицевої хірургії дніпровської лікарні імені Мечникова. Він переніс три операції, а після реабілітації знову повернувся до служби.
Брат Максима розповів, що останнім часом той служив у Силах безпілотних систем ЗСУ у складі 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів. Там «влаштовував за допомогою БпЛА “запальні” фаєр-шоу для російських окупантів».
Військовий у званні старшого лейтенанта нещодавно став командиром роти, його побратими продовжують виконання бойових завдань.
Шоу, на яких ми росли
Максим Неліпа народився 16 жовтня 1976 року в Києві. Свого часу навчався в Київському політехнічному інституті на інженера-приладобудівника. Однак, попри не найбільш творчу спеціальність, у студентські роки очолив команду «Ковбої політеху», що грала в КВК.
У 1994 році другокурсника Неліпу визнали найкращим капітаном серед українських студентських команд КВК. Тоді газета «Київський політехнік» написала про нього таке: «Хтозна, може, цьому тендітному хлопцеві варто спробувати свій талант на театральній ниві. Хист до мистецтва в майбутнього приладобудівника незаперечний».
Уже у 2000-х Неліпа став зіркою українського телебачення. Він був ведучим проєктів «Програй мільйон» на каналі ICTV, телелотереї «Хто там?» на «1+1», вів ранковий «Підйом» на «Новому каналі», а згодом працював і в «Народній зірці» на телеканалі «Україна».

У 2007 році Неліпу запросили станцювати у другому сезоні проєкту «Танці з зірками», хоча до фіналу він і не дійшов.
А 8 років тому — у 2017-му — шоумен приєднався до команди «Дизель Шоу» і був учасником різних гумористичних проєктів «Дизель Студіо», зокрема скетчкому «На трьох».

Що про Максима пригадують колеги
«Макс Неліпа… так не повинно бути… він дарував багато усмішок людям, а коли це було потрібно — став на захист країни. Дякую, що був з нами. Спочивай з миром», — написав керівник «Дизель Шоу» Єгор Крутоголов.
Він, як і десятки його колег, серед яких Коля Сєрга, Маша Єфросиніна, Марічка Падалко, Євген Гашенко, Вікторія Булітко та Олена Філонова, висловив співчуття. Телеведуча Леся Нікітюк наголосила, що разом із Неліпою загинув «і шматок нашого дитинства».
Журналіст Костянтин Грубич пригадав, що не був близько знайомий з Неліпою: «Але колись мені пропонували вести телевікторину, від якої начебто “втомився” Неліпа. Я тоді відмовився, бо не бачив себе аж таким шоуменом на потоці (це велика праця й окремий хист) у чужому для мене форматі. Але своїм героїчним життям і смертю “шоумен” довів “журналісту”, що формати можуть мінятися. Сталими є справжність та сміливість».
А от шоумен Анатолій Анатоліч після звістки про загибель Максима розповів про їхню зустріч: «Коли ми в останнє бачилися з тобою у Вадосі, ми співали, говорили й сміялися. І домовлялися що знову побачимося. А я знімав ці відео для себе і не збирався це постити. Але… Вічна памʼять, Максе».
Над текстом працювали:
- Поділитися: