В Україні помер військовий, якого звільнили під час обміну «1000 на 1000» після трьох років полону

Про це повідомило «Суспільне Донбас». 

Журналісти розповіли, що чоловік родом із Сіверськодонецька служив у 53 окремій механізованій бригаді. На початку повномасштабного вторгнення його підрозділ підвозив зброю військовим у Маріуполі. 

«Коли наступ почався, їм сказали, що потрібні добровольці, які підуть у штурм. Із сорока, вісім сказали: "Ми йдемо". Батько був один з восьми. Він був сапером і мав мінувати міст. Йому сказали: "Взагалі не хвилюйтеся, там Нацполіція, там вас чекають, все буде добре". Він приїхав. І там дійсно їх чекали. І на вигляд все було добре, всі ж російською розмовляють. Але виявилося, що вони розмовляли вже не зі своїми», —  розповіла його донька Валерія. 

Військовий пробув у полоні 39 місяців. Родині обіцяли, що він є у списках на обмін, однак кілька разів з неволі повертали інших Зеленських.

«Треба розуміти, що таке три роки полону. Перший рік був найскладніший, тому що він був з ДНРівцями, а це такі, трохи відбиті люди. “Вагнерівці” були й оця вся суміш, і катування були не просто жорстокими, а нелюдськими. Але він витримав. Він витримав ще два роки. І він мені казав: "Доню, я витримав, тому що у мене є кіокушинкай. У мене є дисципліна і я "набитий". Мої м'язи мене захистили"», — пригадувала донька військового. 

Валерія звільнили з неволі 25 травня 2025 року. Після повернення додому він радів, що окрім двох онучок, у нього народився ще й онук. Коли лікарі питали в нього про суїцидальні схильності, захисник відповів, що в нього є «ціле життя, яке має прожити».

Як зазначила Валерія, у медичному висновку було розписано, які види тортур застосували проти її батька. За її словами, йдеться про «майже усі».

«У нього було декілька травм, не працювало плече, не працювала рука. Наслідком всіх тих тортур стало те, що організм просто настільки знесилений, що він згорів буквально за тиждень», — розповіла його донька. 

Стан чоловіка стрімко погіршувався, і він опинився в реанімації. Спершу лікарі вважали, що чоловік мав проблеми з підшлунковою, але під час операції вони зрозуміли: «Усі органи вже розпадалися». Некроз був не тільки в підшлунковій. 

«Він тримався просто на силі духу. Тебе розриває від двох почуттів. Перше почуття — це невичерпний біль, за те, що твоєї улюбленої людини більше немає. Її просто затортурили. І є радість від того, що він більше не відчуває тих тортур», — наголосила донька загиблого захисника.

Нагадаємо, це не перший випадок, коли захисники помирають після полону. Так, у червні помер військовий Дмитро Шаповалов, якого повернули з російського полону 26 квітня 2023 року. Після його звільнення в мережі з’явилося відео, де захисник розповідав, що рік у полоні мріяв про яблуко.

Того ж місяця з життя пішов військовий Сергій Добровольський з Рівненщини, який з 2023 року перебував у полоні. Його звільнили в межах обміну наприкінці травня. Лише за кілька днів до смерті чоловіка зустрічали земляки в рідному місті.