«Головне, щоб держава не най*бувала добровольців». Контракти, терміни служби й 460 тисяч гривень на місяць — справедлива реформа чи імітація?
Контракти й чіткі терміни служби. Справедлива оплата. Гарантія відстрочки. Такі слогани й багато красивих слайдів із цифрами презентували в Міноборони у межах першого етапу армійської реформи.
«Люди зараз бачать свої перспективи зайти по мобілізації й ніколи не вийти. Ми якраз і даємо їм відповідь, і вони отримують нові перспективи військової служби — досить чіткі й зрозумілі», — сказав на брифінгу заступник міністра оборони Мстислав Банік, 15 разів вживаючи слово «справедливість».
Втім, справедливості не помітили ті, хто в армії найдовше. Вони кажуть: ця реформа не враховує їхні інтереси.
«З погляду людини, яка у 2026 році прокинулась і вирішила повоювати, ці умови непогані. Але трошки образили тих, хто має досвід служби», — каже командир підрозділу операторів БпЛА Ігор Луценко.
«Підпиши контракт іще на 2 роки, якщо воюєш з 2022 — звільнишся у 2028 році. Підпиши контракт на 2 роки, якщо вчора прийшов до війська — звільнишся у 2028 році. Панове, ви там як, при пам’яті взагалі?!» — нарікає офіцер морської піхоти Дмитро Іванов.
То що стоїть за красивими словами про трансформацію Сил оборони? Для кого реформа спрацює, а для кого ні? І чому багато військових не довіряють новим контрактам?
«Іншої реформи в цій війні ніколи не буде»
Про реформу, яка має збільшити доплати для військовослужбовців і врегулювати наболіле питання з чіткими термінами службами, Міноборони оголосило 12 червня.
Згідно зі змінами, середнє грошове забезпечення піхотинця має становити 300 тисяч гривень на місяць, максимально ж — до 460. По 10 тисяч гривень мають виплачувати за кожен день на позиціях, 40 тисяч — за штурмовий день. Водночас мінімальне грошове забезпечення військових у тилу зростає з 20 лиш до 30 тисяч гривень.
Відтепер військовим також пропонуватимуть нові контракти — строком на 10, 14 і 24 місяці, залежно від типу: піхотно-штурмовий, бойовий, базовий. Піхотно-штурмовий — для піхотинців, штурмовиків, бойових медиків, навідників, механіків-водіїв. Бойовий — розрахований на пілотів БпЛА, операторів НРК, фахівців РЕБ, артилеристів тощо. І базовий — передбачений для так званих тилових посад, поза бойовими частинами.
Після закінчення контракту обіцяють щонайменше пів року відстрочки.
«Для того, щоб зробити цю реформу, у нас є тільки один шанс. Не буде ніколи іншої реформи мобілізації в цій війні. Не буде іншої реформи зарплат. Не буде іншої реформи відстрочок і всього іншого», — безапеляційно заявив Мстислав Банік на запитання журналістів, чи вважає Міноборони справедливою зарплатню в 30 тисяч для військових в тилу та умови контрактів для тих, хто у війську давно.
Власне, це те, що збурило військових найбільше. У Міноборони відповіли: мовляв, виходимо з ресурсів, які маємо. А для чинних військовослужбовців справедливість вимірюватиметься більшою відстрочкою.
«Для тих, хто уже в війську, це найкоротший контракт. Якщо ми говоримо про піхотно-штурмовий [контракт], то він 10-місячний (на відміну від 14 місяців для цивільних). Друга частина цієї справедливості полягає в розмірі відстрочок», — каже Банік.
Людина, яка зараз найдовше воює і підписує контракт, вона найдовше і найбільше часу проведе потім, маючи повну відстрочку від служби. Якщо ми говоримо про військовослужбовця, який служить з 22 року, то його відстрочка в кінці контракту складатиме по 6 місяців за кожен рік плюс базово 6 місяців — тобто два з половиною роки відстрочки. Плюс враховується час, проведений на бойових (помножений на три).Мстислав Банік, заступник міністра оборони України
То що ж не влаштовує військових?
«Реформа — це добре, але чомусь щодо нас вона не спрацювала»
«Дивний вигляд має сигнал, який держава посилає тим, хто вже служить роками. Виходить, що чим довше людина відкладала армію, тим кращі умови їй зрештою пропонують. А ті, хто пішов тоді, коли було найважче, хто служить з 2022 року або ще з часів ООС, вкотре залишаються десь за дужками всіх нових мотиваційних програм та промов», — зауважує командирка медичної служби «Ульф» Аліна Михайлова.
Крім того, на її думку, великий розрив між розміром забезпечення піхотинців і штурмовиків та, до прикладу, операторів БпЛА чи водіїв, ремонтників і штабних спеціалістів, без яких не працюватиме жоден підрозділ, фактично говорить, що «чиясь служба цінніша за іншу».
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів і довгострокової кар’єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. І це більше схоже на намагання запхати стимулом грошей на позиції побільше людей. А на тих, хто вже в цій армії 5 рік, наприклад, — наприклад по*уй.Аліна Михайлова, командирка медичної служби «Ульф»
Військовослужбовець Сергій Гнезділов, який майже два роки тому пішов у публічне СЗЧ, якраз вимагаючи чітких термінів служби, каже: нарешті держава прийшла до того, що терміни служби важливі. Однак додає: більш ефективним був би поділ контрактів не за типом посад, а за терміном служби. Сам він у війську вже 7 років.
«Треба віддати належне новій команді Міністерства оборони, що вони взагалі борються за це (терміни служби — ред.). Але щодо військовослужбовців, які вже служать тривалий час, це має вигляд як у тому мемі, де дитинка тоне, а мама в цей час рятує кота», — іронізує Гнезділов.
Рівень грошового забезпечення людини, яка служить 7 років, тотожний грошовому забезпеченню новоприбулої людини. Ніякого заохочення і ніякої подяки від держави за те, що людина бореться за неї 5 чи 7 років, немає. Чому, наприклад, не давати доплати за вислугу років?Сергій Гнезділов, аеророзвідник 56 ОМПБр
«Окреме питання, що вони прокомунікували, ніби пілоти — це ледь не тилове забезпечення. Хоча ми стоїмо від піхоти, може, за кілометр. І треба розуміти, що ворог сьогодні полює зовсім не так за піхотою, як за пілотами. Ну і вони це піднесли як супер-пупер реформу грошового забезпечення, але ж це не так. Бо я як отримував 120 [тисяч] до цього, так і буду їх отримувати. Тобто реформа — це добре, але чомусь щодо нас вона не спрацювала», — зазначає Сергій Гнезділов.
Це імітація?
«Для нас нічого не змінюється взагалі», — підтверджує слова Гнезділова командир відділення БпЛА однієї з бойових бригад, який побажав залишитися анонімним.
«Я знаю, що нас (хто в армії з 22-го, з 23-го) ніхто зараз не звільнить зі служби — це просто-таки нереально. Але мені головне, знаєте, щоб просто держава, вибачте, не най*бувала людей, які пішли добровольцями. Я от почув про пів року відстрочки, а от далі дуже цікаві нюанси, як вона нараховується для піхоти і як для всіх інших.
Там насправді треба розбиратися. У нас навіть ніхто з офіцерів, командирів поки що не береться це все пояснювати, бо вони самі не розуміють», — каже наш співрозмовник.
Він додає: у його підрозділі до умов нових контрактів ставляться з недовірою.
«Поки що реально всі не дуже вірять в те, що після тих двох років так воно і буде. Також незрозуміло, в чому причина, що відкладають початок звільнення до кінця року для тих, хто у війську дуже давно. На що вони розраховують? На те, що в нас темп набору якось збільшиться?».
У Міноборони заявили, що критерії щодо поступового звільнення людей з військової служби оголосять ближче до кінця року.
«Чи може зараз людина прикинути, коли саме вона буде звільнена зі служби? Поки ні», — зазначив Банік. Та пообіцяв: мовляв, коли прийде черга — людей поступово звільнятимуть. Щоправда, окрім офіцерів. Офіцерську ланку відпустити додому армія дозволити собі поки не може.
«Це ніяка не реформа. Це імітація», — зі свого боку нарікає в розмові з hromadske окремого мотопіхотного батальйону 43 ОМБр Роман Ковальов.
Нам показують з екрана слайди, а фронт тоне в крові. Вони намагаються все врегулювати простими лінійними рішеннями, принесеними з бізнесу. Але це не буде працювати, тому що в бізнесі мета — заробити, а тут — вижити.Роман Ковальов, командир окремого мотопіхотного батальйону 43 ОМБр
«У мене мільйон питань. Зокрема, от у мене зараз пілоти сидять разом з піхотою. І пілот на полі бою — зараз найнебезпечніша професія. І серед них найбільше втрат. А їм визначили “легку” зарплату — тут абсолютна несправедливість», — каже комбат.
Командир підрозділу операторів БпЛА Ігор Луценко погоджується, що в армійській реформі неправильно визначені підходи й пріоритети. Та команді міністра Федорова, мовляв, треба віддати належне, що він, у принципі, взявся за те, що до цього ніким не вирішувалось.
«Але, звісно, є перегин у бік залучення додаткових людей в армію, а не покращення стану тих, хто вже служить. Тобто цю масу людей здебільшого обійшли. Так, усе сфокусовано на піхоті й штурмовиках — і нам, безумовно, їх треба підсилювати, зокрема, фінансово, теж. Але концепція застаріла, тому що контроль над територіями зараз здобувають здебільшого дронники.
Але добре, що хоча б у деяких категорій військових є шанс на покращення забезпечення. Ще подивимося, як це буде працювати, до речі. Тут головне — практика застосування», — зазначає Луценко.
«Зараз я не бачу достатньої винагороди й достатніх привілеїв для тих, хто віддав і віддає батьківщині усе. І це набагато більша проблема, ніж винагороди для тих, хто зараз прийде і підпише цей контракт».
Єдиний привілей — це те, скільки тебе не чіпатимуть у цивільному житті після того, як ти звільнився. Якщо я собі порахую [свій строк служби], то мені вийде відстрочка 4,5 роки приблизно. Але звільнення з армії мені ніяк не світить. Хоча відносну справедливість можна було б забезпечити, нарахувавши, наприклад, чергу з людей на демобілізацію.Ігор Луценко, командир підрозділу операторів БпЛА
Втім, у Міноборони наголошують, що відстрочка — це не «довготривала відпустка», а повноцінне звільнення з війська, коли людина може повернутися до цивільного життя й влаштуватися на роботу. Та все це лиш на період відстрочки — коли її час мине, то треба повертатися в армію. А стара армійська посада за «відстрочником» не закріплюється.
«Відповідно, питання, ким і де ти станеш в армії, у когось знову постане через півтора року, у когось через п'ять», — заявив Мстислав Банік.
Він додав, що контракти можна укладати від 15 червня. Відповідна постанова, яка регулює нові контракти, вже опублікована.
Військові ж, які не підпишуть нові контракти, служитимуть до загальної демобілізації. Водночас грошове забезпечення буде однакове і в контрактників, і в мобілізованих.
«І ще за цим всім стоїть одна дуже велика проблема — те, що це все не гарантовано. росія восени після виборів оголошує мобілізацію. Ми будемо відпускати своїх солдатів? Не знаю. А бунти, які зараз усе більше розгортаються проти вуличної насильницької мобілізації, можуть призвести до того, що мобілізація взагалі паралізується. Ми тоді зможемо відпускати солдатів? Не зможемо.
Тобто, непередбачуваність у цій ситуації настільки висока, що я, чесно кажучи, рекомендував би взагалі не переживати зараз щодо цих контрактів», — підсумовує Ігор Луценко.
- Поділитися: