Журналіст і військовий Самуїл Проскуряков, який працював на hromadske, загинув на війні. Чотири роки його вважали зниклим безвісти

Про це повідомила його дружина, журналістка Діана Ковальова.

«15.10.2022 він міг би розказати друзям і близьким свою смішну і страшну історію про те, як на кілька хвилин зник безвісти під час бою в Херсонській області, за які “навіть не уявляєте, що зі мною відбулося”. І ми б сміялися і плакали.

На жаль, такої історії ми не почули. Учора суд оголосив мого чоловіка, Самуїла Валерійовича Проскурякова, загиблим під час виконання бойового завдання. А сьогодні виповнюється рівно чотири роки його мовчання», — написала Ковальова.

«Детектору Медіа» Ковальова розповіла, що Самуїл Проскуряков народився 1993 року в Кривому Розі в багатодітній сім’ї протестантського пастора й навчався на спеціальності «Культурологія» в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова.

Самуїл Проскуряков був учасником Революції гідності, а під час протистоянь на вулиці Грушевського зазнав поранення внаслідок вибуху газової гранати.

Після навчання Самуїл писав матеріали, зокрема, на правозахисну й соціальну тематику, співпрацював з агентством УНН, «Забороною» та «Бабелем» і працював на hromadske.

Його текст «Клементина і ботанік» у 2020 році увійшов до фіналу конкурсу «Честь професії» в номінації «Найкраща публіцистика».

24 лютого 2022 року Самуїл і Діана мали розписатися в РАЦСі Вишневого, але натомість евакуювалися з Києва під російськими ракетами. Тоді, за її словами, «він уже точно знав, що так само просто не зможе не боротися».

Після цього Самуїл долучився до 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках, а згодом його підрозділ направили для участі в наступальній операції на Херсонщині. В одному з боїв Самуїл зазнав контузії, але під обстрілами зміг евакуювати поранених побратимів і тіла загиблих.

Після лікування та святкування власного весілля Самуїл Проскуряков повернувся на фронт. 15 жовтня 2022 року він загинув у бою за звільнення Херсонщини.

«Я розумію, де перебуваю, усвідомлюю, що багато хто не повернеться додому. І я можу не повернутися. Це сумно, але треба зібратися й виконувати свою роботу. Якщо всі виконуватимуть, країна буде вільна», — говорив Проскуряков в інтерв’ю «Українській правді».