Чому Китай обурився через розмову Трампа з президентом Тайваню

Новообраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп провів 2 грудня телефонну розмову з президентом Тайваню Цай Інвень. Це обурило вище партійне керівництво Китайської Народної Республіки, яке вже давно почало готуватися до можливої торгової війни з Америкою Трампа. Та чому десятихвилинна розмова президента США з лідером Тайваню так стурбувала КНР?

Телефонна розмова Трампа з президентом Тайваню стала першим офіційним контактом американського президента з представником острівної країни з 1979 року. Річ у тім, що протягом майже чотирьох минулих десятиліть Сполучені Штати дотримувалися принципу «одного Китаю», тобто визнавали демократичний режим на острові Тайвань невід’ємною частиною Китайської Народної Республіки. Це рішення стало важливим кроком на шляху до налагодження стосунків між США і Китаєм у 70-х роках минулого століття – після візиту президента Річарда Ніксона до Піднебесної.

Та до цього, як і більшість країн світу, США визнавали як китайську владу не КНР, а Тайвань. Справа в тому, що за підсумками громадянської війни в Китаї націоналістичні урядові сили були витіснені комуністичними і врешті залишили континент заради екзилу на острові Тайвань.

Оскільки західні країни не поспішали визнавати комуністичний Китай, натомість вони контактували з досі легітимним режимом генералісимуса Чан Кайші. Понад те, до 1971 року Китайська Республіка, розташована на острові, була повноправним членом ООН – і постійним членом Ради безпеки організації. У Сполучених Штатів, до прикладу, працювало тайванське посольство, налагоджена відтоді була й економічна співпраця – саме тому Тайвань за загальним товарообігом входить до десятки їхніх найбільших торговельних партнерів.

Тривалий час Тайвань зберігав претензії на континентальну частину Китаю, проте зараз уже КНР претендує на те, щоб повернути собі непідконтрольну територію. Комуністична партія називає Тайвань провінцією, яка рано чи пізно повернеться до Китаю.

Домігшись у 1971 році припинення членства Тайваню в ООН і, врешті-решт, скасування більшістю провідних держав світу дипломатичних стосунків з островом, Пекін не сприймає варіанту, за якого дипломати визначають Тайвань як незалежну державу. Понад те, не сприймають китайці й іменування лідера Тайваню «президентом».

Прийом Трампом телефонного дзвінка від президента Тайваню таким чином став порушенням дипломатичного протоколу. Та чи було це вчинено свідомо? Недосвідченість новообраного американського президента (70-річний Трамп досі не мав досвіду роботи в державній системі) і його команди дозволяла припустити, що він не знав про наявність принципу «одного Китаю». Проте критична серія твітів на адресу Китаю спровокувала припущення про те, що Трамп порушив цей принцип свідомо.

По-перше, Трамп назвав Цай Інвень «президентом Тайваню». Понад те, він відкрито заявив, що не бачить у телефонній розмові з офіційним Тайванем проблеми, адже США мають із цією державою мільярдні контракти на постачання військової техніки та обладнання.

Кілька днів потому ж майбутній очільник вашингтонської адміністрації висловив Китаю претензії через свідому девальвацію юаня, несправедливо високі митні ставки для американських товарів і незаконне будівництво військового комплексу в нейтральних водах.

Ще менш імовірною гіпотеза про випадковість цього індиденту стала після оприлюднення газетою The New York Times інформації про вплив на нього лобістів. За даними видання, телефонний дзвінок тайванської лідерки не був спонтанним – він планувався майже півроку впливовим діячем Республіканської партії Бобом Доулом.

В інтерв’ю The Wall Street Journal колишній кандидат у президенти США визнав, що його робота могла вплинути на зміну політики Державного департаменту на китайське питання. За інформацією The Guardian, юридична фірма Доула свого часу отримала від неофіційного посольства Тайваню у США кошти в розмірі 140 тисяч доларів.

Після офіційної заяви китайського міністерства закордонних справ низці радників Трампа довелося заперечувати, що його адміністрація має намір запросити Цай Інвень до США. «Дивно, що Трамп ігнорує Держдеп, дослуховуючись натомість до лобіста Тайваню, – підсумовує для Politico громадський діяч Фред Вертхаймер. – Це викликає занепокоєння з приводу того, як американський президент буде ставитися до зовнішньої політики».

Чи серйозним може стати можливий конфлікт США і Китаю? Із семи пропозиції Дональда Трампа у сфері торгівлі, визначених у його передвиборчій програмі, три стосуються Китаю.

По-перше, одразу після інавгурації він пообіцяв на офіційному рівні визнати КНР як країну, яка свідомо маніпулює зі своєю валютою. По-друге, він пообіцяв дати інструкцію Управлінню торгового представника США розслідувати фінансову діяльність Китаю на території Сполучених Штатів і в Світовій організації торгівлі. По-третє, він дав обіцянку використати президентські повноваження для припинення процесу викрадення американських інноваційних технологій китайськими компаніями. У цьому випадку йдеться про потенційну торгову війну між двома найбільшими економіками світу – і її негативні наслідки можуть вплинути не лише на США і Китай, а й на глобальну систему економіки.

Наскільки ймовірним є цей конфлікт? Під час виборчих перегонів Трамп дав чимало обіцянок, але, як уже розповідало Громадське, змінити свою позицію новообраний президент встиг одразу в кількох питаннях. Цілком можливо, змінить свою позицію він і з приводу Китаю.

Приміром, новина про те, що послом Сполучених Штатів до КНР стане губернатор штату Айова Террі Бранстад – дружній до Пекіна політик – може свідчити про намір знайти з китайцями спільну мову.