Посол ЄС: рішення про безвізовий режим не відкладатимуть

Ян Томбінський – відома фігура в українському суспільно-політичному просторі. Він є головою Представництва Європейського Союзу в Україні – своєрідного посольства Євросоюзу. Тобто він представляє весь ЄС, всі його 28 держав-членів.

Саме через цей дипломатичний статус його заяви та коментарі щодо України можна вважати найбільше наближеними до думки «всієї Європи»(а не окремих держав чи політиків). І відображенням складних консенсусів, які часто лежать під поверхнею європейських рішень.

Ян Томбінський уже чотири роки в Україні, тому за подіями Майдану, анексії Криму та російської агресії він спостерігав на власні очі. Оскільки каденція посла наближається до завершення, ми поговорили про його оцінку процесів останніх чотирьох років, про те, що вразило в Україні, і що розчарувало. Про українську рішучість – і водночас про втрати часу.

Не могли ми уникнути, звісно, і візових питань.

Говорилиз послом під час відзначення Днів Європи в Києві, а тому почали нашу розмову про значення святкування цього дня в Україні.

Ян Томбінський,головаПредставництва Європейського Союзу в Україні . Фото: Роман Малко / Представництво ЄС в Україні

Пане Посол, дуже дякую, що погодилися на інтерв'ю для Громадського. Перше питання: сьогодні, 21 травня, в Києві відзначаємо День Європи. Яке символічне значення має цей день?

День Європи символічно пов'язаний з Декларацією Робера Шумана 9 травня 1950 року. Тоді минуло 5 років після війни, і політичні діячі країн, які були по обидві сторони фронту, почали йти шляхом інтеграції. Щоб не допустити тих трагічних європейських воєн.

Сьогодні історики називають Першу та Другу світові війни «європейськими війнами». Ці війни зруйнували європейський континент і нанесли страшенний удар усім напрацюванням минулих поколінь.

І європейська інтеграція пішла таким шляхом, щоб не стільки об'єднати держави, а щоб допомогти громадянам з різних країн об'єднатися між собою.

Саме в такий спосіб європейський шлях інтеграції працював за останні понад 50 років. І він був настільки успішним, що постійно з'являються країни, зацікавлені до нього долучатися.

Цей унікальний шлях полягає в тому, що до нього долучаються країни на підставі свого вільного суверенного вибору. Були в Європі спроби будувати імперії насильницьким шляхом, залучати інших за допомогою військової сили. Але європейський шлях після Другої світової війни привабливий тим, що він базується саме на вільному суверенному виборі країни.

Як Україні бути почутою в Європі та успішною в Європі сьогодні?

Україна вже почута в Європі. Бо зараз європейська політика дуже тісно залучена до України, і сама Україна залучена до європейської політики.

Асоціація між ЄС та України та глибока і всеосяжна зона вільної торгівлі є плодами роботи майже останніх десяти років. Це не те, що сталося випадково після якоїсь політичної події. Це був шлях, записаний в принципах української зовнішньої політики останні двадцять років. Перші документи, наскільки я можу згадати, були ухвалені ще в 1996 році.

Як зараз оцінювати успіхи і недоліки цього процесу? Я можу тільки вказати на втрати часу: за багато років було багато імітації політичних дій і імітації рішень, тим часом як по суті в Україні майже нічого не змінювалося. Сьогодні Українаі українці платять драматичну ціну за відсутність тих рішень, які би будували всі необхідні інструменти суверенної демократичної держави.

Але в чому полягає інтерес Європи? Бо постійно питають, чому Європа зацікавлена в Україні? Моя відповідь ось яка: Європа зацікавлена в тому, щоб Україна стала суверенною, сильною та спроможною країною, яка сама буде вирішувати свої проблеми. Яка буде не функцією тих чи інших геополітичних бажань чи тиску, а яка діятиме зсередини самої себе. Європейський Союз зацікавлений, щоб біля нього жили вільні та заможні народи.

Українці сьогодні базують свої думки на такому козацькому відчутті свободи – на прагненні вільно вирішувати свої питання.

Ви вже чотири роки в Україні. Чи можете ви сказати про якісь позитивні зміни, які вас вразили,і про те, чого поки що не вдалося досягти Україні?

Це правда, я вже майже чотири роки в Україні. Свою роботу як посол Європейського Союзу я почав з вересня 2012 року. Те, що зараз сталося, — це мобілізація всіх українських сил. Вона прийшла з того моменту, коли українці в 2013 році повірили, що вони підуть цим шляхом. І їхні протести проти спроб зупинки цього шляху, щобуло озвученоколишнім президентом та урядом в листопаді 2013 року, зумовили цю хвилю протесту Революції гідності.

Я зараз розумію, що існує якась особлива українська рішучість. Є одна з характерних рис України, яка мене дуже вразила – це рішучість відстояти свої права. Українці сьогодні базують свої думки на такому козацькому відчутті свободи – на прагненні вільно вирішувати свої питання.

Що ще вимагає багато роботи, — це залучення всіх інституцій. Сьогодні демократична суверенна країна – це право, інституції та процедури, в яких громадяни та державні політичні діячі вирішують свої проблеми. Сьогодні потрібно посилити цей громадянський діалог, бо процес трансформації, через який переходить Україна, вимагає політичної демократичної легітимації. Не буде легітимації без ясної комунікації та без підтримки політичних рішень самими громадянами. І це дуже потрібно. І я розумію, що день Європи служить тому, щоб посилити громадянський діалог всередині України.

Зараз часто звучить тема, що в Європі поширюється так собі втома від України. Чи ви поділяєте цю думку, і якщо так, то як цю втому подолати?

Цю втому можна подолати тим, щоб показувати успішні рішення, як Україна зараз трансформує свою внутрішню систему. В Європі є певна втома тому, що накопичилося багато проблем. І політичним лідерам не вистачає часу на те, щоб думати про всі проблеми. Для цього їм потрібні історії українського успіху.

Вчора ми відкрили черговий проект Європейського Союзу з підтримки України, EU4Business – «ЄС для бізнесу»– для того, що підтримати ці історії українського успіху. А таланти в Україні – вони є. Їм просто потрібно надати інституційну підтримку і дати можливість бути успішними.

Не можу не запитати про візові питання. Зараз є чутки, що ЄС відкладає надання безвізового режиму Україні, бо хоче запровадити запобіжник проти порушень безвізового руху. Що ви можете на це сказати?

Звісно Європейська Рада та європейські країні зараз працюють над механізмами запобігання нелегальній і надмірній імміграції до Європейського Союзу. Але ці питання не пов'язані безпосередньо з Україною. Бо це загальний інструмент країн Європейського Союзу.

Оцінка Європейської Комісії та наших експертів така, що всі положення [Плану дій з візової лібералізації] були [Україною] виконані. Ми ще чекаємо на те, щоб Національне агентство з питань протидії корупції практично почало працювати.

Але це вже останній елемент усіх тих заходів, які Україна вже виконала.

Зараз нам потрібно, щоб європейські лідери прийняли це рішення. І я впевнений, це рішення відповідатиме тому, що було озвучено лідерами Європейського Союзу на адресу України. Тобто що це буде негайно і ніхто не буде це відкладати в часі.