У ГУР пояснили, чому серед звільнених полонених під час великого обміну не було бійців «Азову»

Про це повідомив представник ГУР Андрій Юсов у коментарі NV.

«Україна працює у дуже важких умовах повномасштабного вторгнення, і Маріупольський гарнізон — це один із пріоритетних напрямків із повернення. І результати цієї роботи вже є», — зауважив він. 

Щодо обміну 23–25 травня Юсов пояснив, що був формат, коли саме росія передала списки тих, кого готова віддати. Так зробила й Україна.

Перед цим командир 1 корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко обурився відсутності бійців бригади в обміні, заявивши, що «це схоже на знущання».

Він не вірить, що єдина причина відсутності «азовців» у більшості обмінів — це небажання росіян віддавати їх. Тож Прокопенко запропонував змінити тактику й, зокрема, обмінювати військових бригади на когось, «хто важить для них (росіян — ред.) більше, ніж омський контрактник».

Великий обмін полоненими

16 травня у Стамбулі делегації України та росії під час перемовин домовилися про обмін військовополоненими у форматі «тисяча на тисячу».

23 травня Україна та росія провели перший етап великого обміну полоненими. Додому повернулися 390 українців: 270 захисників і 120 цивільних. Серед визволених — 3 жінки та 387 чоловіків. Повернути вдалося військовослужбовців Військово-морських сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.

24 травня обмін продовжився: додому повернули 307 українських військовополонених. Зокрема, вперше вдалося визволити полонених з окремих підрозділів та військових частин.

Вже 25 травня додому повернули 303 захисників. Це воїни із ЗСУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту.

Це був 65-й обмін військовополоненими з початку повномасштабної війни та 6-й цього року. Загалом у межах обмінів із березня 2022 року визволили 5757 українців. Ще 536 українців удалося повернути поза обмінами.