Як Трамп використовує конфлікт із Зеленським у своїх цілях. Інтерв'ю з американістом Олександром Краєвим

Чи міг скандал в Овальному кабінеті бути спланованою провокацією адміністрації Трампа для того, щоб отримати привід відмовитися від військової підтримки України?

На мою думку, публічна сутичка Трампа із Зеленським була спланованою заздалегідь. Трамп і Венс добре знали, що роблять. Усе було розіграно як по нотах. І я вважаю, що цей скандал приніс Трампу багато користі.

Навіщо Трампу було насідати на Зеленського? За день до візиту українського президента до Вашингтона американське видання Politico та багато інших видань написали, що нова угода про корисні копалини набагато вигідніша для України, ніж для Сполучених Штатів. Дональд Трамп теж розуміє це і не може підписати таку угоду. Адже це ламає його образ сильного та успішного бізнесмена.

Трамп починає тиснути на Зеленського. Якщо Зеленський піддається, то вони підписують угоду на інших умовах. У такий спосіб Трамп підтверджує реноме сильного політика, який захищає національні інтереси США. Якщо Зеленський не піддається — а зрештою так і сталося, — Трамп позиціює себе як миротворця, який прагне об’єднати всі сторони попри те, що український президент буцімто не бажає йти на компроміс.

Водночас росіяни бачать, що переговори американців з українцями провалилися, і намагаються налагодити контакти з Трампом. Вони обіцяють продавати Америці свої рідкісноземельні ресурси дешевше і за кращих умов, ніж Україна. Отже, Трамп перемагає і тут.

Зрештою, після конфлікту Трампа із Зеленським європейці готові давати Україні більше зброї. Це якраз те, чого хотів Трамп, — перекласти на Європу весь тягар допомоги Україні. Перепалка із Зеленським може принести Трампу саме ті результати, на які він очікував.

Чи коректно Зеленський поводився в цій ситуації?

Це складне питання. Багато хто каже, що Зеленський мав бути стриманішим, але ж ми знаємо, хто такий Трамп і як він веде переговори. Принцип Трампа — це «атака, атака і ще раз атака». Трамп поважає тих, хто відстоює свою позицію.

Згадайте першу редакцію угоди про корисні копалини в неоколоніальному стилі, яку привіз до Києва міністр фінансів США. Американці бажали отримати 100% прибутків, а українці мали нести за це всю відповідальність. Київ відмовився підписувати цей документ. Трамп побачив, що ми виявили силу. У результаті угоду переглянули. У мене є сумніви, що Трамп співпрацював би з нами далі, якби ми тоді поступилися.

Не знаю, чи варто було Зеленському вв'язуватися в суперечку з Трампом і Венсом перед телекамерами. Мені здається, він не був готовий до такого розвитку подій. Наскільки відомо з інсайдів, попередні переговори Зеленського з Трампом за зачиненими дверима відбувалися в цілком позитивному тоні. Вони погодилися сісти разом і нормально поговорити. Мовляв, підписуємо угоду про корисні копалини й рухаємося далі.

Я думаю, що в Овальному кабінеті Зеленського могла врятувати наявність перекладача. Зрозуміло, що він говорить англійською, але перекладач під час таких зустрічей — це не завжди про знання мови. Перекладач — це про паузу. Як кажуть оратори, перед тим як сказати щось важливе, треба два рази вдихнути та два рази видихнути, щоб заспокоїтися.

Питання не в тому, щоб бути поступливим. Я думаю, Трампу треба було дати змогу виговоритися, а вже потім висловити свою думку, відстоюючи свою позицію. Перекладач дав би Зеленському ці 20-30 секунд перед відповіддю. Можливо, це б допомогло. Однак це лише припущення.

Трамп зустрів Зеленського словами: «Він сьогодні вирядився», очевидно, натякаючи, що український лідер знову приїхав до Білого дому без костюма і краватки. Про що свідчить такий зневажний тон?

Трамп поводиться в подібний спосіб з усіма політиками. Показовими були його зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном. Після першої зустрічі в Парижі вони майже посварилися. А коли зустрілися вдруге, вже в Білому домі, Трамп перед камерами звернув увагу на те, що на піджаку Макрона є лупа. 

Трамп не може поводитися інакше. Такий у нього стиль. У 78 років уже пізно змінюватися. Не всі політики поводяться стримано. Наприклад, Борис Джонсон колись сказав, що мусульманські жінки мають вигляд поштових скриньок.

Вочевидь, Зеленський не звернув уваги на жарт Трампа і не зміг вловити тональності подальшої розмови, бо переоцінив його ставлення до себе. Він міг вважати, що все складається для нього непогано, контакт із Трампом вдалося налагодити, вони підпишуть угоду про корисні копалини й будуть співпрацювати. 

Думаю, Зеленський переоцінив рівень своїх відносин із Трампом і намагався поводитися так, ніби він приїхав розмовляти з найціннішим партнером. Однак реальність виявилася зовсім іншою.

Під час їхньої останньої зустрічі в Нью-Йорку у вересні минулого року Трамп називав Зеленського «залізною людиною», а українців — «хоробрими воїнами». Попри всі свої антиукраїнські наративи, стосунки Трампа із Зеленським не видавалися безнадійними.

За день до візиту Зеленського до Вашингтона Сполучені Штати оголосили про продовження санкцій проти росії ще на рік. Безпосередньо в день зустрічі із Зеленським Трамп сказав, що американська зброя продовжуватиме надходити до України, бо це допоможе вести переговори з росією. Підготовка до зустрічі Зеленського з Трампом справді мала позитивний вигляд. Я думаю, що все це розслабило нашого президента і призвело до таких результатів.

Чи може Трамп використати конфлікт із Зеленським, щоб повністю виключити його з переговорного процесу стосовно миру в Україні?

Я думаю, що Трамп може спробувати використати це як елемент торгу. Він може вибити кращі умови в угоді про корисні копалини й змусити європейців більше вкладатися в оборону України. Однак він точно не зможе підписати мирну угоду з росією без Зеленського. Неможливо завершити або призупинити війну такого масштабу без участі однієї зі сторін цієї війни — України.

Що може зробити Україна, щоб налагодити стосунки з адміністрацією Трампа?

По-перше, Україні треба знову виходити на рівень особистих контактів між Офісом президента й адміністрацією Трампа. Там є кому і про що говорити. По-друге, Київ має розробити з Європою спільну стратегію переговорів.

Щойно Київ буде реально розуміти, що саме готова робити Європа для нашої підтримки, можна буде рухатися далі в контактах із Вашингтоном. Трампу легше ігнорувати голоси тридцяти держав, ніж ігнорувати голос об’єднаної Європи. Зустріч європейських лідерів у Лондоні може стати першим рішучим кроком у виробленні спільної безпекової стратегії для європейського континенту. Це допоможе нам вести переговори зі США в майбутньому.

Чи зможе Європа консолідуватися навколо України й посилити підтримку Києва?

У Європи просто немає іншого вибору. Я маю на увазі не стільки Європейський Союз, скільки так звану коаліцію рішучих, тобто групу європейських держав, які готові робити більше. Сюди входить більшість європейських країн, за винятком Словаччини й Угорщини.

Якщо Європа не покаже зараз свого геополітичного суверенітету, не продемонструє світові, що готова відстоювати свої інтереси і є достатньо хороброю, щоб захищати свої пріоритети, то вона програє на десятиліття вперед. Ніхто не буде зважати на таку Європу — ані Китай, ані США.

Якщо США хочуть зменшити свою присутність у Європі в той час, як Китай прагне ще сильніше тиснути на Захід, у Європи немає іншого шляху, окрім як покладатися тільки на власні сили. Чому б не почати робити це зараз? Чому б не підтримати Україну і тим самим не виявити свою геополітичну вагу? Я вважаю, що підтримка України — це питання, від якого залежить майбутнє Європи. Європейці говорять про це впродовж останніх двох років. Насправді вони вже зробили для нас дуже багато.

Тут не йдеться про те, чи хоче Європа підтримувати Україну, чи ні. Якщо Європа не продемонструє свого лідерства зараз, то ми можемо забути про неї як про великого геополітичного гравця.

Після зустрічі Зеленського з Трампом чи існує ймовірність того, що США припинять постачати зброю Україні?

Сполучені Штати вже погрожують цим. І будуть погрожувати цим і надалі. Я не виключаю, що адміністрація Трампа може призупинити постачання зброї на якийсь час або ввести якісь обмеження. Однак, на мою думку, повна зупинка постачання зброї Україні означатиме, що Трамп провалив мирні переговори. 

Якщо Україна говорить зі слабкої позиції, то росія виграє війну. Якщо росія виграє війну, Трамп програє і втрачає шанс на проведення мирних переговорів. У такому разі в очах Китаю — ключового американського опонента — Трамп матиме слабкий вигляд. Він у цьому точно не зацікавлений.